Галя Акерман: Зовнішня політика Росії змінилася під впливом економічної кризи. Тепер її головною метою є зняття санкцій і відновлення ділових відносин з країнами ЄС

WATCH IN ENGLISH

Київ 10 вересня 2015 року – «На економічному і політичному горизонті Росії зібралося дуже багато хмар. Ціна на нафту і газ на світовому ринку знизилася і практично всі аналітики вважають, що вона буде продовжувати знижуватися. Це пов’язано зі зняттям санкцій з Ірану, тривалою кризою в Китаї та відкриттям нових родовищ нафти і газу, наприклад, зовсім недавно було відкрито гігантське родовище газу в Єгипті», заявила Галя Акерман, дослідник, журналістка та історик, виконавчий директор Міжнародної Асоціації «Європейський Форум для України» під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Окрім зниження цін на нафту і газ, які є основним джерелом доходів російського бюджету, експерт вказала на інші чинники, що негативно впливають на економічну і політичну ситуацію в Росії. По-перше, в кінці жовтня 2015 року будуть оприлюднені остаточні результати розслідування у справі про збитий Боїнг. За попередніми даними, ці висновки безпосередньо звинувачують так званих донецьких сепаратистів і їхніх покровителів у Кремлі. Другим важливим фактом є справа ЮКОСа, за якою Гаазький суд присудив акціонерам 50 мільярдів доларів компенсації. Росія не збирається виплачувати цю компенсацію, порушуючи всі міжнародні норми. Це призвело до того, що вже зараз деякі активи Російської Федерації заарештовані. Акціонери ЮКОСу звернулися до Верховного суду Німеччини з вимогою відсудити російські активи у цій країні на суму 42 мільярди доларів. По-третє, вже виразно помітний ефект санкцій. У результаті в Росії виник дефіцит бюджету, неможливість брати гроші в борг на зовнішніх ринках, падіння прямих інвестицій в два рази за останній рік, падіння доходів російських банків у вісім разів за останні півроку. «Загалом, економічна ситуація така, що Путіну буде все складніше виконувати той негласний пакт, який він уклав з російським народом на початку свого правління: «Ми правимо, а ви живете краще». Жити краще не вийде і, якщо більша частина російського народу це витерпить, то владна еліта швидше за все буде намагатися якщо не зробити переворот, то, у всякому разі, змінити російську зовнішню, а може і внутрішню політику».

Галя Акерман підкреслила, що головною ознакою зміни російської політики є події в Греції. За її словами, з початку 2014 року, Росія робила ставку на розвал Європейського Союзу, використовуючи Грецію. «Німецька преса, зокрема, журнал Bild, опублікували відомості, за якими Яніс Варуфакіс, колишній міністр економіки Греції в уряді Алексіса Ціпрас, ще до приходу «СІРІЗИ» до влади, перебував у тісному контакті з Інститутом стратегічних досліджень, які знаходяться під егідою президента Путіна. Власне кажучи, в цьому Інституті була розроблена стратегія приходу «СІРІЗИ» до влади з метою виходу Греції з Європейського Союзу. І Варуфакіс, і Ціпрас неодноразово їздили в Росію і особисто спілкувалися з Путіним. За даними німецької преси, Варуфакіс і ряд інших діячів з «СІРІЗИ» готували путч. Вони планували заарештувати главу Центрального Банку Греції, захопити наявні запаси євро, почати друкувати драхми і відмовитися від усіх зобов’язань Греції перед Європейським Союзом. Саме тому уряд Греції організував референдум. Після оголошення результатів референдуму, Варуфакіс подав у відставку, а Ціпрас погодився на всі умови Євросоюзу. «Є кілька різних версій, які пояснюють такий поворот подій. Точно не відомо, чи обіцяв Путін Ціпрасу десять мільярдів доларів, або це був хтось з його радників, але грошей Ціпрас так і не отримав. Чому? У період між підготовкою референдуму і самим референдумом відбулися деякі події: падіння цін на нафту, обвал економіки Росії, судові позови у справі ЮКОСа, розслідування катастрофи Боїнга і ефект санкцій. А найголовніше –  економічна криза в Китаї, девальвація юаня і різке скорочення товарообігу між Росією і Китаєм. Я думаю, що російські економісти прорахували, що якщо станеться катастрофа в Греції, то це буде ударом не тільки по Європейському Союзу, а й по російській еліті, яка має величезні інвестиції і нерухомість в країнах ЄС. Ймовірно, тому Путін і кинув Грецію, якій не залишалось нічого іншого, як смиренно повернутися до Євросоюзу».

Галя Акерман нагадала, що спостерігачами під час «референдуму» в Криму були тільки нечисленні представники крайніх правих і лівих партій. А цього літа, до Криму раптом вирушила делегація французьких депутатів, члени партії Ніколя Саркозі. Паралельно, Ніколя Саркозі починає активно підтримувати Росію, а його права рука, Надін Моранно, створює групу підтримки Росії в Європейському парламенті. «Ймовірно, в результаті обвалу економіки, Росія була змушена поміняти курс: тепер головною її метою є не розвал Євросоюзу, а зняття санкцій і продовження ділових відносин».

Виконавчий директор Міжнародної Асоціації «Європейський Форум для України» так само вказала на несподівану появу в інформаційному просторі Дмитра Медведєва. «Призупинення бойових дій на Донбасі, поява Дмитра Медведєва, який здавався Європі цілком прийнятною ліберальної альтернативою Путіну, значне зменшення підтримки європейських ультра-правих та ультра-лівих партій вказують на зміну зовнішньої політики Росії».