Київ, 28 вересня 2015 року – Українські військовослужбовці потребують психологічної реабілітації через те психологічне, психофізіологічне навантаження та вплив на них бойових стрес-факторів, які присутні як в зоні бойових дій, так і в пунктах постійної дислокації. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомив військовий психолог підполковник Сергій Чижевський.
За статистикою однієї з військових кампаній XX століття навіть серед бійців, що повернулися з фронту без зовнішніх пошкоджень та фізичних вад, протягом наступних 25 років покінчили життя самогубством 60 тисяч ветеранів при тому, що бойових втратах під час цієї кампанії було 52 тисяч, 90% військових розлучилися, а 60% – були засуджені за скоєння кримінальних злочинів. «Так, немає зовнішніх пошкоджень, немає фізичних вад, але невидимі поранення залишаються у наших героїв по прибуттю додому. На прикладі одного з ветеранів, з яким я нещодавно спілкувався: після війни він прибув додому за два-три дні, але його голова повернулася через сім років», – підкреслив підполковник Чижевський.
За словами пана Чижевського, при належній кваліфікованій психологічній підтримці та адаптації військовослужбовців після їхньої демобілізації, значна їх кількість зайняла ключові місця у владних та бізнесових структурах. Підполковник Чижевський розповів, що у Національній гвардії України психологічна робота з бійцями проводиться на кожному етапі несення служби: підготовка бойових дій, участь у них та по завершенню, та прибуттю додому. Щодо останнього етапу, то на сьогоднішній день існує обов’язкова програма декомпресії для військових, які повернулися з зони проведення АТО. Дані тренінги, впроваджені завдяки співпраці з НАТО, розраховані на три-чотири дні роботи психологів, медиків та фізінструкторів, завданням яких є переключити внутрішній стан військовослужбовця та повернути його з бойових дій до нормального цивільного життя вдома.
У той же час, за словами підполковника Чижевського, разом із неурядовими організаціями, ведеться відповідна робота з дружинами та іншими членами сімей військовослужбовця з підготовки його родини до зустрічі та подальшого спільного життя. «Повірте, це завжди нова зустріч, новий підхід, нове звикання один до одного», – закцентував він та додав, що «треба підказувати, як необхідно реагувати на прояви його [військового] поведінки в тій чи інший ситуації. Вони реагують специфічно на звичні для нас зовнішні подразники, але це люди мудрості, вони мають колосальний життєвий досвід, який треба в належному руслі використовувати в цивільному секторі».
Кількість надзвичайних подій за участю військових за останній час збільшилася у 5 разів. За підрахунками НГУ відповідної психологічної допомоги потребуватимуть загалом 90-98% військовослужбовців. За словами підполковника Чижевського, ситуація ускладняється також і тим, що психологічні проблеми можуть не проявлятися одразу, а перебувати у латентному стані місяцями чи навіть роками. За його інформацією, у базі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО, що містить перелік військовослужбовців, які потребують психологічної допомоги, наразі нараховується 700 нацгвардійців, проте їхня кількість постійно зростає.
Підполковник Чижевський також зазначив, що зараз НГУ разом із іноземними експертами проводять ряд семінарів та тренінгів в польових умовах, наближених до бойових. До таких навчань залучається також велика кількість НУО та волонтерів. На сьогоднішній день у психологічній службі НГУ 80% військових психологів безпосередньо брали участь у бойових діях. Вони також постійно підвищують свою кваліфікацію та стандарти якості за рахунок іноземного досвіду. Завдяки роботі військових психологів у регіонах, вони змогли зробити зріз ознак гострого стресового розладу та пост-травматичних симптомів у військових, а також провести комплекс занять з гуртування колективів, опанування вправ із саморегуляції, прийомам першої психологічної допомоги та самодопомоги.
