Київ, 1 жовтня 2015 року – Найближчим часом у Криму виставлять на продаж низку об’єктів, що до анексії півострова належали Україні. 26 червня так звана «Державна рада» Криму затвердила Прогнозний план приватизації майна, що знаходиться у державній власності, на 2015 рік. «Під приватизацію мають потрапити 11 об’єктів нерухомості. Три з них – це три великі виробничі підприємства, які знаходяться в Ялті, чотири – об’єкти незавершеного будівництва у Сімферополі та Євпаторії, а також чотири об’єкти нерухомості, що знаходяться в Сімферополі та в Ялті, в Роздольненському районі», – розповів Тарас Березовець, ідеолог проекту Free Crimea, під час дискусії, організованої у рамках партнерства з Free Crimea, в Українському кризовому медіа-центрі. Він нагадав, що перші заяви про намір привласнити майно, що знаходилося у державній власності України – «Чорноморнафтогаз», «Масандра» і дитячий табір «Артек» – самопроголошена влада Криму заявила ще у березні 2014 року. За загальними оцінками з моменту окупації Криму рейдерству було піддано понад 4 тисячі великих і малих підприємств, більшість із яких – підприємства готельно-ресторанного бізнесу.
«Основна мета цієї приватизації – це поповнення доходної частини бюджету засобами, отриманими від продажу і відчуження майна, яке знаходиться на території анексованого півострова», – зазначив Тарас Березовець. Окупаційна влада очікує отримати таким чином 40 млн. рублів (615 тисяч доларів), відповідно, розраховується, що середня вартість кожного об’єкта – 56 тисяч доларів. При цьому, мова йде про величезні санаторії – «Ай Петрі», «Дюльбер» у поселенні Кореїз, площа якого – понад 6 тисяч га, та «Місхор», якому належить 7 км берегової лінії. «Це, по суті, «золота» земля», – наголосив Тарас Березовець.
«Я вважаю, що це просто спроба легалізувати власність. Вони ставлять такі низькі ціни для того, щоб наступний власник був правомірним власником», – заявив Тарас Загородній, економіст, керуючий партнер Національної антикризової групи. Крім того, додав він, в інтересах Сергія Аксьонова [так званий голова Республіки Крим – ред.] – отримати ці гроші, хай навіть меншу суму. На думку експерта, кримська влада встановила майже мінімальну ціну, оскільки зниження кількості відпочиваючих та ризики, пов’язані із санкціями, роблять Крим малопривабливим для інвесторів. Санкційні обмеження, зазначив експерт, можливо обійти, скуповуючи власність через офшори, проте у цьому разі інвесторові доведеться погодитися на транзакційні витрати і врахувати також «корупційний податок». Таким чином, де-факто запропонована ціна – лише частина суми, яку інвесторові доведеться сплатити, і, у той же час, необхідно, щоб такі охочі знайшлися. «Ціни, які були озвучені, дозволяють говорити більшою мірою про роздачу, про дарування, а не приватизацію», – констатував народний депутат від ВО «Батьківщина» Ігор Луценко.
Українська влада оголосила про те, що держава у зв’язку з конфіскацією майна у Криму зазнала збитків на понад 50 млрд. гривень і готуватиме з цього приводу позов проти РФ до міжнародних судів. У той же час, зазначають експерти, реально йдеться про набагато більші збитки. «За різними оцінками, там має бути цифра як мінімум 100 мільярдів. Тільки військового майна, за твердженнями Міноборони ще тоді, було втрачено на 20 мільярдів», – заявив Тарас Загородній. Євгенія Андріюк, експерт з міжнародного та гуманітарного права громадської ініціативи «Крим.SOS», зауважила, що у даному випадку Україна має усі шанси виграти позов. «У Криму застосовується гуманітарне право, тому що це окупована територія. Якщо з Донбасом не зовсім зрозуміло, то з Кримом усе очевидно – це міжнародний конфлікт, у якому є дві сторони, навіть якщо окупація не супроводжувалася збройним спротивом». Вона підкреслила, що згідно з нормами гуманітарного права, окупаційна влада має право лише користуватися майном, проте після вирішення конфлікту повернути не лише майно, але й компенсувати протилежній стороні усі збитки, відтак намір приватизувати конфісковане в України майно є абсолютно незаконними. У той же час, додала експерт, Росія, найбільш імовірно, відмовиться виконувати рішення суду. Тарас Загородній зазначив з цього приводу, що підготовка позовів Україною гальмується насамперед через те, що подача позовів може звернути увагу на численні тіньові схеми, що сформувалися протягом останнього року. «Все повільно відбувається, тому що, на жаль, у владі залишилось більше бізнесменів, ніж політиків, – заявив експерт. – Фактично ця зона використовується як чорна діра для реекспорту українських товарів до РФ». За підрахунками Vox.ua, зазначив Ігор Луценко, протягом останнього місяця, до початку блокади, через Крим йшло 32 фури нетто-відтоку лише за день, а обсяг експорту до Росії через непідконтрольні Україні території в цілому, за твердженням пана Загороднього, може сягати 1-2 мільярдів доларів.
На думку експертів, важливо, щоб найближчим часом українська влада зайняла більш жорстку позицію щодо Криму, поклала край тіньовій торгівлі через окуповану територію і вдалася до економічного тиску. «Те що відбувається [громадська блокада півострова – ред.], є нонсенсом, тому що цими питаннями щодо Криму […] має займатися все таки держава, а не громадськість, – заявив Ігор Луценко. – Чим менше у нас достатньо непрозорих зв’язків з агресором, тим вища наша здатність оборонятись […]. Це має бути системна політика, яка має розроблятися відповідною інституцією – наприклад, РНБО».
