Київ, 12 жовтня 2015 року – Діюче валютне регулювання є таким, що гальмує розвиток ділової активності та приток інвестицій, воно підштовхує бізнес до переходу в тінь. Таким є результат дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС) «Зняття валютних обмежень та лібералізація руху капіталу: як і коли?», яке було презентовано в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту «Український медіа-центр реформ».
Марія Репко, заступник ЦЕС, зазначила, що опитування керівників підприємств, які здійснюють валютні операції, виявило три ключових проблеми, вирішення яких означатиме збільшення притоку валюти в країну. «Найпопулярнішою відповіддю було – створити передбачуване нормативне середовище, провести дерегуляцію та забезпечити початок економічного зростання. Ці три відповіді були навіть більш популярними, ніж, наприклад, припинення війн на сході», – зауважила заступник директора ЦЕС.
Марія Репко пояснила, що наслідком тривалих обмежень на валютному ринку стане згортання легального бізнесу, перехід його у тінь, зміщення в бік сировинних виробництв, яке не потребує суттєвих обсягів імпорту. Для населення, наслідком валютних обмежень, передусім, може стати перелив операцій на «чорний» ринок. Якщо звернутися до досвіду країн, які пройшли шлях лібералізації, таких як Польща, Ісландія, Словенія та інших, «прямі обмеження, адміністративні заборони краще за все заміняти на, так звані, цінові заходи. Це резервування, податки, якісь економічні передумови, приймати те чи інше рішення, замість прямої заборони», – зазначила Марія Репко.
На думку заступника директора ЦЕС, Україні слід дотримуватися інтегрованого підходу у лібералізації руху капіталу. Потрібно посилити інституційну спроможність країни протистояти плинності потоків капіталу та перетворювати їх на продуктивні інвестиції.
Олег Чурій, заступник голови Національного банку України, підтримуючи ідею лібералізації, разом із тим зазначив, що вона не є самодостатньою реформою, а, радше, є відображенням макроекономічної ситуації в країні. «Ми не можемо розгляди валютну лібералізацію поза спроможністю НБУ проводити незалежну монетарну та курсову політику. Ці три аспекти взаємопов’язані», – зауважив Олег Чурій. Представник НБУ переконаний, що Україні не варто йти шляхом прискореної лібералізації, як це було на початку 2000-х роках, коли українські банки активно залучали короткострокове фінансування за кордоном задля кредитування нерухомості в Україні, наслідком чого стала поява фінансової бульбашки на цьому ринку. Коли ж вона луснула, банки зазнали збитків. Відтак, лібералізація має відбуватися поетапно. Серед індикаторів цього руху мають бути рівень міжнародних валютних резервів, фіскальна консолідація (зміна підходів до фінансування дефіциту державного бюджету), темпи зростання капіталізації банківської системи та зниження інфляції (впродовж ближчих років до рівня 5%, що відповідає країнам з перехідною економікою, якою також є Україна).
На думку представника НБУ, першочергової лібералізації потребують експортно-імпортні операції реального сектора, а також прямі інвестиції.
Роман Сульжик, голова Наглядової ради Національного депозитарію України, зазначив, що ліберальна економічна система краща за закриту, бо базується на повазі до приватної власності. «Наш фінансовий сектор і взагалі фінансова інфраструктура – це та точка зростання, той провідник, завдяки якому можна зв’язатися з міжнародними ринками капіталів, – зазначив Роман Сульжик. Крім того, принципово – створювати належні правила гри для всіх учасників ринку, і самим слідувати ним. Починати лібералізацію варто з тих речей, які цікаві ринку. Це не державні доларові папери, а сама по собі гривня».
За словами Артема Рафаеляна, проектного менеджера EasyBusiness, за ініціативи Нацбанку запущений проект з розробки нової ліберальної системи валютного регулювання. Наразі спеціалісти аналізують існуючу базу задля виявлення слабких місць. «Ми очікуємо, що впродовж місяця за результати аналізу буде напрацьована карта стратегічних дій, яка має бути реалізована, визначена послідовність дій із урахуванням досвіду», – зазначив експерт EasyBusiness. Він повідомив, що результатом цієї роботи стане розробка проектів нормативних документів із лібералізації. Артем Рафаелян підкреслив, що ці документи не матимуть часових рамок, а прив’язані до стану справ в економіці країни.
