Київ, 20 жовтня 2015 року – Чим більший хабар візьмеш, тим менше вірогідність того, що сядеш. До такого дивного і водночас «кумедного» висновку прийшли журналісти Інтернет-видання про судові спори «Перша інстанція», дослідивши 100 останніх рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень, винесених у справах щодо отримання «неправомірної вигоди», простіше кажучи, хабара. «Із 100 судових рішень, за останні приблизно три місяці, 21 вирок, винесений винним у корупційних злочинах «неправомірна вигода», покаранням у вигляді позбавлення волі», – заявив редактор видання «Перша інстанція» Федір Орищук під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому, 19 вироків закінчилися винесенням таких самих рішень, проте вони були замінені на випробувальний строк, у 12 випадках було виправдання, за 48 вироками хабарники були оштрафовані, додав редактор «Першої інстанції».
З одного боку, каже Федір Орищук, закон передбачає покарання за хабарництво, проте суди часто обирають більш м’яке покарання. Однак, проблема у тому, що це покарання вибіркове, зауважив редактор Інтернет-видання , та навів приклади винесених рішень при схожих статтях обвинувачення. «За неправомірну вигоду в 1 тисячу гривень заступник головного лікаря центральної лікарні була покарана штрафом у 25 тисяч гривень, а податківець з Черкас за хабар у 15 тисяч гривен був оштрафований 17 тисячами гривен». Журналісти підрахували також як середня сума хабара корелюється з винесеним вироком. «Ті обвинувачувані в отриманні хабара, які були виправдані, у середньому отримували у якості хабара 112 тисяч гривен. Ті, хто отримали випробувальний строк, у середньому отримували 79 тисяч гривень, ті, хто зрештою сіли за грати, отримували в середньому по 40 тисяч гривен», – оприлюднив статистику Федір Орищук.
Дмитро Якимчук, координатор кампанії моніторингу декларацій високопосадовців «Декларації без декорацій» Transparency International Україна, повідомив, що організація почала моніторинг декларацій суддів. Для початку запити на отримання відповідної інформації були надіслані до столичних судів, дані надали усі, крім Шевченківського суду. Пан Якимчук зауважив, що опрацювавши декларації київських суддів помічена така тенденція, що не всі члени сімей суддів дають згоду на оприлюднення свого майна та доходів. «Дніпровський районний суд Києва, в якому працює 35 суддів, взагалі не оприлюднив відомості про доходи членів сімей суддів. […]Це є порушенням, адже всі відомості, що містяться в декларації, окрім персональних даних, підлягають опублікуванню», – підкреслив координатор кампанії.
За його словами, ще одним цікавим моментом декларацій в судах, якого майже не спостерігали раніше, стала стаття «подарунки, призи, виграші» членів родин суддів. Обсяги статків за цією статтею сягають мільйона гривень. Наприклад, розповів Дмитро Якимчук, щодо Апеляційного адміністративного суд, в якому працює 58 суддів, члени сімей 9 суддів не дали згоду на використання їхніх даних декларацій. Серед них є 4 судді, члени сімей яких мали дарунки, призи і виграші. «Члени сім’ї голови суду Горяйнова Андрія Миколайовича отримали дарунків, призів, виграшів на суму 819 тисяч 115 гривен, члени сім’ї Літвіни Наталії Миколаївни отримали 1 мільйон 599 тисяч 300 гривен…», – навів приклад представник Transparency International Україна.
Михайло Жернаков, кандидат юридичних наук, експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ (РПР), висловив думку, що нинішня судова система не здатна побороти корупцію, бо вона і є корупцією. Адже, на думку громадян, зазначив пан Жернаков, найкорумпованішою сферою є судова, рівень довіри суспільства до суду складає усього близько 5%. Першою проблемою судової ланки, експерт назвав корупцію, другою – залежність суддів від політиків та олігархів. На жаль, на сьогодні фактично не запрацювали стосовно судової влади жоден із трьох прийнятих законів з метою очищення влади, бо представники судової влади самі блокують цей процес, підкреслив Михайло Жернаков. Проект змін до Конституції, напрацьований Конституційною комісією, на думку експертів РПР, «не тільки не забезпечує результати судової реформи, а й певною мірою консервує стан судової системи, яка є на сьогодні. Він не передбачає усунення політичного впливу Президента на суддів і оновлення судової влади». У контексті оновлення йдеться про оголошення прозорого конкурсу на всі судові посади, на кшталт конкурсу до нової патрульної поліції, як єдиний шлях для очищення влади, переконаний пан Жернаков. «Переважна більшість суддів, які на сьогодні є, ніколи не проходили конкурс, вони були призначені політично і це механізми завжди були заангажовані та досить корупційними», – вважає він.
А громадськість та журналісти, зі свого боку, радять учасники брифінгу, можуть використовувати такі інструменти контролю за суддями як Єдиний держреєстр судових рішень, відслідковувати резонансні справи і сумнівні рішення судів на сайті «Перша інстанція», вивчати декларації суддів на офіційних сайтах судів або в електронній базі декларацій про доходи на сайті www.anticorruption.in.ua, а також порівнювати інформацію про земельні ділянки у деклараціях суддів із даними Земельного кадастру.
