Київ, 29 жовтня 2015 року – Із 6,5 тисяч закладів громадського харчування, які були офіційно зареєстровані у Криму на час анексії, залишилося 4,5 тисяч – таким чином, їхня кількість скоротилася на третину. Про це під час дискусії, організованої у рамках партнерства з Free Crimea, заявив Тарас Березовець, ідеолог проекту Free Crimea, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми говоримо тільки про зареєстровані, тому що частина кафе не була зареєстрована», – зазначив він, додавши, що за інформацією Євгена Шиглова, голови Асоціації рестораторів Криму, реальна кількість закладів ресторанного бізнесу була приблизно удвічі більшою, тож цілком імовірно, що насправді свою діяльність припинили набагато більше кафе і ресторанів, ніж зазначені у статистиці 2 тисячі. За офіційною статистикою, у 2014 році за місяць у Криму відкривалося 10 закладів харчування (для порівняння, у Києві – 30), причому, зазначив Роман Остапчук, експерт проекту Free Crimea, здебільшого вони змушені були закриватися, відпрацювавши один сезон, оскільки продовжувати діяльність було надто невигідно.
Скорочення кількості закладів ресторанного бізнесу зумовлені низкою причин. Одна із основних – те, що близько 70% працівників цих закладів становили українці з материкової частини України, які сезонно приїздили у Крим на заробітки. «Кримчани, з одного боку, відмовлялися працювати за такі зарплати, які вони вважали маленькими; з іншого боку, була відсутня система підготовки таких спеціалістів. […] Ця практика продовжується і до сьогодні: значна частина працівників закладів громадського харчування, ресторанного бізнесу і готельного у тому числі – це досі українці, в основному – молодого віку, до 30 років». Оскільки після анексії українцям для отримання дозволу працювати потрібно звертатися до Федеральної міграційної служби, кількість бажаючих різко зменшилася, відтак у деяких закладах не вистачає персоналу. Як зазначив Тарас Березовець, у зв’язку з цією проблемою Сергій Аксьонов навіть звертався до федерального уряду з проханням спростити процедуру видачі дозволів для оформлення на роботу для українців.
Друга суттєва причина згортання ресторанного бізнесу – нестача санкційних продуктів. «Значна частина ресторанів європейської кухні, зокрема, італійської та французької, змушені були закритися, тому що припинилося постачання сирів, пасти, соусів», – повідомив Тарас Березовець. Крім того, на півострові, порівняно з Україною та РФ, набагато вищі ціни на продукти харчування. За офіційною статистикою самопроголошеного уряду Криму, зазначив Тарас Березовець, з моменту початку громадської блокади вони зросли на 20-30%. «Незважаючи на блокаду Криму, материкова частина України все одно залишається найбільшим експортером товарів у Крим, але ці товари попадають у Крим іншим шляхом – через Росію. У зв’язку з цим, націнка на товари ще більша», – пояснив Роман Остапчук. Виросли й ціни на рибу, оскільки далеко не всі власники риболовних суден змогли успішно перереєструвати свій бізнес і виконати вимоги російського законодавства щодо їхнього оснащення. Зважаючи на всі ці причини, наразі у перерахунку на гривні за комерційним курсом станом на жовтень обід у кафе на одну особу коштує від 113 до 188 гривень, обід у ресторані – 338-586 гривень, а вечеря у ресторані, включно з алкогольними напоями – від майже 600 до понад 1000 гривень.
Зважаючи на те, що російські туристи, які приїздять до Криму, харчуються в основному у санаторіях, де проживають, реєстраційні процедури для ресторанного бізнесу доволі затяжні і складні, а завантаженість ресторанів наразі становить, у середньому, лише 20%, експерти прогнозують подальше скорочення кількості закладів громадського харчування.
