Інструментом подолання «асиметрії пам’яті» щодо подій польсько-української історії має стати професійний діалог істориків –  голова Українського інституту національної пам’яті

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Київ, 4 листопада 2015 року Український інститут національної пам’яті та Інститут національної пам’яті Республіки Польща ініціювали створення Українсько-польського форуму істориків, на якому фахівці спільно обговорюватимуть найболючіші теми польсько-української історії  – події 1939-1947 років. За словами Володимира В’ятровича, голови Українського інституту національної пам’яті, одна з наріжних проблем  у взаємостосунках України і Польщі у сфері національної пам’яті – це певна «асиметрія пам’яті». Кожна зі сторін має власне сформоване уявлення про найболючіші події минулого і не завжди знайома з баченням, що склалося з протилежного боку. «Саме ця «асиметрія пам’яті» часто є причиною взаємних звинувачень, взаємних непорозумінь, і часто, на жаль, цією «асиметрією пам’яті користуються політики в різного роду політичних інсинуаціях. Для того, аби трагедії минулого перестали деструктивно впливати на сьогодення, надзвичайно важливо деполітизувати ці питання минулого. […] Інструментом подолання цієї асиметрії пам’яті є, у першу чергу,  професійний діалог істориків», – пояснив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Володимир В’ятрович.

Спільною метою учасників Форуму є взаємний пошук істини, що спирається на доступні джерела. Володимир В’ятрович зазначив, що це наразі особливо актуально для українських істориків, оскільки після прийняття закону про відкритість архівів комуністичних спецслужб (ЗУ № 316-VIII «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»)  науковці отримали доступ до величезного масиву матеріалів, які дозволять по новому глянути на низку конфліктних питань польсько-українського минулого. «Зараз дуже вдалий момент для таких розмов, адже сучасність не розділяє польський та український народ. У Польщі є дуже багато проявів симпатії та підтримки українського народу, який бореться за свободу та територіальну єдність України, – зазначив доктор Павєл Укєльській, заступник голови Інституту національної пам’яті Польщі. –  Я певен, що ми досягнемо домовленостей, які сприятимуть продуктивному діалогу між нашими народами».

Перші зустрічі, що відбулися 2-4 листопада, були присвячені методології роботи Форуму. Учасники обговорили принципи взаємодії та правила співпраці, оцінили, яким наразі є доробок польських та українських істориків та які теми потребують додаткового опрацювання. Історики визначили, що учасниками форуму будуть 12 осіб,  а також затвердили співголовуючих від української та польської груп, якими стали професор Юрій Шаповал та  Вальдемар Резмер. Учасники форуму зустрічатимуться двічі на рік, навесні та восени – один раз у Польщі, один – в Україні. На обговорення виноситимуть дві теми, які готуватимуть учасники з польського та з українського боку, а результати засідань публікуватимуть на сайтах обох Інститутів та у спеціальному щорічному виданні. «Темою найближчої зустрічі у березні 2016 року буде польське та українське підпілля, що діяло з 1939 року. Натомість у жовтні буде найгостріша тема, яку наважилися підняти історики – антипольська акція 1943 року», – розповів пан Укєльський.

«Ми розуміємо, що так чи інакше залишаться якісь сторінки історії, які оцінюватимуться по різному, але для нас надзвичайно важливо, щоб ми почули одне одного, – наголосив Володимир В’ятрович. – Історики повинні дещо навчати своє суспільство. Мені здається, головний трагічний урок польсько-українського протистояння  – те, що ці події мають ніколи не повторитися у майбутньому. І, щоб цього не сталося, ми повинні про це пам’ятати».