Київ, 6 листопада 2015 року – 8 мільярдів гривень зібрали громадяни України та благодійні організації у 2014 році. «Це більше, ніж бюджет міністерства охорони здоров’я за 2014 рік. Ці 8 мільярдів гривень показують, що громадянське суспільство – це сила, з якою варто рахуватися», – заявила під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Анастасія Красносільська, податковий експерт Українського незалежного центру політичних досліджень. Експерт зауважила, що громада має право ставити свої вимоги та озвучила 5 ключових вимог громадянського суспільства до нового податкового кодексу.
По-перше, громадські та благодійні ініціативи мусять бути звільнені від податку на прибуток. Якщо це благодійна організація, всі свої гроші вона використовує на допомогу нужденним. Якщо це ОСББ – то всі своїх гроші воно використовує на енергоефективність, нові вікна у під’їздах та утримання будинків, пояснила Анастасія Красносільська. «Наша логіка проста – будь-ласка, не треба намагатися латати дірки у бюджеті за рахунок громадських і благодійних ініціатив», – додала вона.
По-друге, соціальні підприємства, за словами пані Красносільської, також мають бути звільнені від податку на прибуток, за прикладом європейських країн, де передбачені податкові пільги для таких підприємств. «Це організації, що заробляють гроші, але все зароблене використовують для соціальної та благодійної мети, вони також не кладуть грошей у кишені своїм засновникам і членам», – пояснила податковий експерт.
Третьою вимогою є звільнення від усіх податків благодійних смс. «Відповідно до чинного законодавства, кожна така смс-ка схудла на 45%», – зауважила Анастасія Красносільська та підкреслила, що благодійні смс починають збиратися тоді, коли держава не справляється зі своїми зобов’язаннями, натомість із зібраних людьми коштів забирає майже половину суми.
Наступна вимога громадянського суспільства, озвучена податковим експертом Українського незалежного центру політичних досліджень, – податкові пільги для бізнесу і людей, які підтримують громадські благодійні ініціативи. Наразі існує тіньове благодійництво, розповіла пані Красносільська, «велика кількість компаній і людей допомагають благодійним ініціативам таємно, бо через недолуге законодавство, ці компанії не тільки не мають нормальних податкових пільг, а іноді навіть не можуть це правильно відобразити у бухгалтерії». Тому держава зобов’язана підтримувати соціально відповідальний бізнес і стимулювати людей, які хочуть робити внески на благодійництво. «Відповідно, ми вимагаємо зафіксувати у податковому кодексі більші податкові знижки для бізнесу і людей, які роблять пожертви на користь громадських і благодійних ініціатив», – заявила експерт.
І остання, п’ята, вимога, стосується кожного четвертого громадянина, сказала Анастасія Красносільська. Адже за соціологічними дослідженнями, кожен четвертий українець потребує благодійної допомоги. Більшість з цієї допомоги буде жорстко оподаткована. «Зараз держава встановила, що прожитковий мінімум на місяць складає близько 1300 гривень, і у цій самій ситуації держава вважає, що неоподаткована благодійна допомога може складати тільки 150 гривень на місць. Встановивши 1300 як нужденний мінімум для проживання, держава погоджується не брати податки із суми, яка майже в десять разів менша», – зазначила експерт і додала, що громада вважає це неправильним, тому вимагає зафіксувати, що неоподаткована благодійна допомога мусить бути не менша, ніж прожитковий мінімум.
