Київ, 6 листопада 2015 року – Культура спілкування патрульної поліції з громадянами значно покращилася, рівень довіри суспільства до нових патрульних доволі високий. У той же час, рівень знання патрульними законів, а також уміння надавати медичну та домедичну допомогу поки що залишають бажати кращого. Такі результати озвучили експерти моніторингової кампанії «Поліція під контролем» під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Поки що лише 70-80% патрульних спокійно реагують на те, що їх роботу знімають на камеру. Також зафіксовано окремі порушення патрульними правил паркування.
Моніторингова кампанія «Поліція під контролем» у місті Києві проводилась Асоціацією українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів (АУМДПЛ) спільно з Фундацією Регіональних Ініціатив. Кампанія моніторингу роботи київської патрульної поліції тривала 3 тижні. За цей час монітори поспілкувалися з 23 нарядами патрульної поліції. «Ми ходили вулицями, якщо бачили патруль – підходили, питали, що відбувається, знімали роботу, – розповіла Наталія Криницька, керівник правозахисної служби Фундації Регіональних ініціатив. – У цілому враження від процесу моніторингу позитивні». Такої ж думки, за результатами соцопитування, дотримуються і більшість громадян: їм набагато комфортніше спілкуватися з поліцією. «Порівняно з тим, як спілкувалась міліція з пересічними людьми, поліцейські спілкуються на рівень, а то й на два краще: не хамлять, не використовують нецензурну лайку, звертаються на «Ви» і навіть у конфліктних ситуаціях поводять себе доволі адекватно», – повідомив Сергій Перникоза, координатор моніторингової кампанії «Поліція під контролем», представник АУМДПЛ. Респонденти відзначили також, що патруль поліції швидше прибуває на місце виклику.
Серед рекомендацій моніторів – провести додаткові практичні заняття з надання медичної допомоги, розробити інструкцію з паркування поліцейського авто, розробити інструкцію реагування на різні види викликів та налагодити механізм перевірки усунення порушення після того, як поліція вже зробила усне зауваження. Крім того, наголосив Сергій Перникоза, бажано забезпечити відеокамерами усіх патрульних, а не одного-двох на наряд, і знайти технічне рішення, яке б забезпечило можливість безперервної роботи камери, щоб запобігти маніпуляціям. Олексій Білошицький, начальник відділу моніторингу і аналізу Департаменту патрульної служби, зазначив з цього приводу, що правоохоронці хотіли б забезпечити безперервну зйомку, проте тривалість однієї зміни – 12 годин, і «термін «життя» батареї не дає можливості ведення зйомки у постійному режимі». Крім того, пан Білошицький зазначив, що у керівництві патрульної служби розуміють наявність проблем і регулярно працюють над підвищенням професійного рівня.
Ігор Рекун, координатор кампанії у Сумській області, проводив моніторинг у Сумах та декількох містах області, де наразі все ще діє міліція. За його словами, міліціонери у більшості випадків поводилися чемно, толерантно і справді намагалися допомогти, зафіксували приклади дуже оперативної і злагодженої роботи. У той же час, нерідко відчувається, що міліціонерам психологічно непросто йти на контакт із громадянами. Крім того, зазначив монітор, «вони багато нарікають на матеріальне забезпечення». У міліціонерів часто немає значків і бейджиків, деякі з них вперто відмовляються представлятися і забороняють знімати їх на фото або відео. «У молодих сержантів більше прагнення і немає стереотипів. З них, можливо, вийдуть кращі поліцейські, ніж з офіцерського складу», – зазначив Ігор Рекун.
Спостереження, опис спілкування з патрульними, фото- і відеоматеріали, результати опитування перехожих щодо оцінки роботи патрульної поліції та рекомендації монітори узагальнили у звіті, який передали Департаменту патрульної служби.
Нагадаємо, наразі патрульна поліція вже діє у Києві, Харкові, Одесі, Львові. У наступному році, зазначив Олексій Білошицький, патрульна поліція з’явиться на вулицях ще 30 містах України.
