Київ, 13 листопада 2015 року – Найбільшими союзниками України та лобістами у питанні лібералізації візового режиму є Словаччина, Литва, Угорщина та Польща. Нейтрально до цього питання ставляться Італія, Німеччина, Чехія, Швеція та Нідерланди. Франція ж взагалі не йде на контакт з українськими експертами у питанні безвізового режиму. Такі дані оприлюднили Ірина Сушко, керівник ГО «Європа без бар’єрів», та Ірина Савченко, проектний менеджер цієї організації, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Поділ країн на тих хто «за» та «проти» візової лібералізації України склали на основі поглиблених інтерв’ю, що були проведені експертами ГО «Європа без бар’єрів» з високопосадовцями та незалежними експертами Швеції, Німеччини, Угорщини, Італії, Польщі, Словаччини, Литви, Чехії, Нідерландів та Франції впродовж червня-вересня 2015 року. Зростання кількості внутрішньопереміщених осіб, конфлікт на сході України, незначне зростання кількості шукачів притулку з України в Європейському Союзі – є тими проблемами, що можуть негативно вплинути на рішення низки країн щодо надання безвізового режиму Україні, переконана Ірина Сушко.
Перший блок питань, що ставилися країнам, стосувався оцінки міграційних ризиків України, розповіла Ірина Савченко. «Якщо порівнювати загрози міграції з України, то на фоні ситуації, що нині існує в Європі, із потоком мігрантів з Близького Сходу, ці ризики оцінюються як нижчі середнього», – розповіла вона. У блоці питань щодо імплементації завдань, що передбачені виконанням плану дій з візової лібералізації, всі країни одноголосно наголосили на тому, що питання залишається у прогресі антикорупційного блоку і питання відмивання грошей. «Така країна як Словаччина зазначила, що багато реформ, на їхню думку, гальмують саме керівництво країни», – зауважила експерт. Найважливішим аспектом для ГО «Європа без бар’єрів» було питання пливу військового конфлікту на процес візової лібералізації, бо факт військового конфлікту може бути використаний політиками як привід для відтермінування позитивного голосування щодо надання Україні безвізового режиму. Проте, більшість визначила, що при прийнятті кінцевого рішення факт військового конфлікту не впливатиме, але, серед ризиків, які пов’язані з конфліктом, країни визначили відсутність контролю України на кордоні з Росією та недостатній контроль України на лінії розмежування в зоні конфлікту. «При цьому супутніми ризиками країни розглядають такі ризики як контрабанда зброї та потрапляння терористів та сепаратистів, які мають паспорти громадянина України до Європейського Союзу», – додала Ірина Савченко. Таку думку висловили країни, що межують з Україною безпосередньо, а також Нідерланди та Швеція, які теж розглядають таку загрозу попри те, що знаходяться далеко від нашої країни.
Аналізуючи політичну волю країн, розповіла проектний менеджер ГО «Європа без бар’єрів», складалася наступна картина: у цілому підтримка щодо надання Україні безвізового режиму існує, «проте деякі країни, такі як Польща, Італія та Німеччина зробили наголос на тому, що в їхніх країнах існує дуже потужна проросійська антиукраїнська пропаганда». Тому експерт порадила українському уряду та Президенту сприяти формуванню позитивного іміджу України в інформаційному просторі. Крім того, ряд країн зазначили, що при позитивному рішенні Єврокомісії, вони готові підтримати Україну, але криза з мігрантами з Близького Сходу може вплинути на відтермінування позитивного рішення щодо надання Україні безвізового режиму.
Ірина Сушко наголосила, що окрім ухвалення Верховною Радою пакету законів, необхідних для візової лібералізації, важливою складовою цього процесу є саме політична воля країн-членів ЄС. Вона нагадала, що спершу свою оцінку дає Європейська комісія, і за спостереженням організації саме ця інституція є найбільш оптимістичною, однак після надання нею пропозиції скасувати візи, далі справа за Європейською Радою та Європарламентом. Тому цим двох інституціям, які фактично приймають остаточне рішення по безвізовому режиму, Україна має надати всю необхідну інформацію. «Як превентивні заходи, вже сьогодні окрім дуже важливої технічної бази, яку виконують і парламент, і уряд, гадаю, що сьогодні українська сторона має сконцентруватися на дипломатичній роботі, роботі з кожною країною-членом ЄС, з’ясувати чого бракує цим країнам, якої аргументації, якої інформації та однозначно надати її, для того, щоб забезпечити в подальшому готовність підтримки безвізового режиму», – підкреслила вона. І додала, що поки не всі завдання виконані, треба переглянути всі критерії та завершити технічну сторону процесу. «Саме для того, щоб країни-члени ЄС, які мають певний скепсис і додаткові питання до нас, не мали зачіпки та додаткових аргументів, щоб сказати нам через їхню міграційну кризу «ось, а ви все ж таки не виконали», – порадила пані Сушко.
