Київ, 21 грудня 2015 року – Венеційська комісія визнала право України забороняти або навіть встановлювати кримінальну відповідальність за використання конкретних символів і пропаганду тоталітарних режимів. Комісія оприлюднила такий висновок після аналізу одного з чотирьох декомунізаційних законів – Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Разом із тим, у документі йдеться зокрема про необхідність уточнити термін «пропаганда» та переглянути строки ув’язнення за злочини, що направлені на заперечення декомунізаційних процесів. «Ми дослухаємося до рекомендацій наших колег і будемо готові ретельніше пропрацювати ці моменти», – зазначив під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. На думку Комісії, невизначеність терміну «пропаганда» може загрожувати свободі слова та вільному академічному дискурсу. Проте, експерти переконані, що закон навпаки покликаний засудити режим, який власне і займався порушенням прав людини. Щодо надмірно жорстких санкцій, то на думку пана В’ятровича, вони зумовлені двома моментами. По-перше, комуністичну символіку активно використовують сили, які виступають проти української держави. По-друге, розробники закону використовували досвід Німеччини з денацифікації: там тільки через сім років після зазначених процесів влада пішла на поступки та зменшила термін покарання.
Ігор Розкладай, юрист Інституту медіа права, експерт Реанімаційного пакету реформ, зазначив, що дійсно, доцільним може бути диверсифікувати відповідальність на кримінальну за заперечення злочинів комуністичного режиму на адміністративну – за одноразове використання відповідної символіки.
На думку Першого заступника Голови Верховної ради України Андрія Парубія, жодна держава у світі не понесла таких втрат від комуністичного режиму, як Україна. «Тому ми закликаємо сьогодні Європу провести такий самий процес для комуністичної партії, як був у Нюрнбергу стосовно нацистської партії», – заявив пан Парубій. Він також підкреслив, що українська сторона завжди готова до будь-яких уточнень та обговорень і цілковито відкрита до дискусій із європейськими експертами, проте «ніколи не зверне зі свого шляху». Народний депутат України, Голова Комітету ВРУ у закордонних справах та співавторка Закону Ганна Гопко додала, що у міжнародній спільноті існує дуже серйозне нерозуміння того масштабу трагедії, яка відбулася в Україні через комуністичний режим. Вона наголосила, що зараз важливим є роз’яснювати міжнародним партнерам специфіку декомунізаційних процесів в Україні. У цьому зв’язку, пан Розкладай підкреслив, що «головним нашим завданням є пояснювати, що злочин має бути покараний. Непокараний злочин призводить до ще більших злочинів».
Як розповів на брифінгу міністр юстиції України Павло Петренко, 16 грудня суд повністю задовольнив позов міністерства щодо заборони Комуністичної партії України. На його думку, це стало логічним завершення того декомінізаційного процесу, який розпочався майже два роки тому з відповідного рішення Верховної Ради. Результати виборів, як національних, так і місцевих, підтвердили вірність цього шляху з боку населення. На думку пана В’ятровича, КПУ не була комуністичною партією за своєю ідеологію і фактично неправомірно займала нішу партії лівого спрямування. Тепер це місце може зайняти справжня «ліва» партія, яка може спробувати завоювати прихильність частини українців.
