Мета, підписаної «Української Хартії за безпеку дорожнього руху», скоротити смертність на дорогах і врятувати 2500 життів до 2020 року – громадські організатори – підписанти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 23 грудня 2015 року – Громадські організації підготували низку стратегічних ініціатив, які стосуються творення партнерства у сфері безпеки дорожнього руху. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі вони презентували та підписали «Українську Хартію за безпеку дорожнього руху». Це своєрідна декларація, де підписанти констатують стан справ і висловлюють свої пропозиції на наступні 5 років, беручи за основу європейський досвід. «Це буде крок назустріч тим ініціативам, які були проголошені у рамках глобального плану здійснення «Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху», яке розпочалося 5 років тому» – заявив Віктор Козоріз, голова громадської спілки захисту пішоходів «За безпеку пішоходів!» (Харків). Він нагадав, що у 2011 році Україна приєдналася до глобальної ініціативи ООН «Десятиліття дій з безпеки дорожнього руху» і взяла на себе певні зобов’язання щодо підвищення безпеки дорожнього руху, але за цей час мало було зроблено, щоб підійти до проблеми комплексно та системно. В Україні домінують радянські підходи до цієї теми, підкреслив голова громадської спілки захисту пішоходів.

За словами Віктора Козоріза, Україна посідає 5 місце в Європі за рівнем загибелі людей на дорогах. «Щодня гине від 10 до 20 осіб, і близько 100 – отримують травми. Половина людей, які гинуть на дорогах – пішоходи, і Україна є лідером в Європі за кількістю загиблих пішоходів. Тому у рамкам Хартії ми ставимо собі за мету скорочення приблизно на половину. А це 2500 життів врятувати до 2020 року», – заявив голова громадської спілки захисту пішоходів «За безпеку пішоходів!».

Олег Панченко, директор «Науково-практичного медичного реабілітаційно-діагностичного центру» Міністерства охорони здоров’я України, розповів, що серед причин ДТП велику частку становить саме людський фактор. «На сьогодні 85% займає людський фактор, 5% – дорога, 5% – екологічні фактори, і технічний стан транспортних засобів – близько 5%», – озвучив він статистику. За словами доктора медичних наук, слід докорінно змінювати підходи до оцінки людини. Проблеми дорожнього руху не можна вирішити лише довідкою, що людина не стоїть на обліку у нарколога чи психіатра. «Настав час змінити підходи до якісної оцінки психофізіологічних якостей людини, її особистісних якостей, когнітивних здібностей», – пояснив він, додавши, що країни Європи мають науковий досвід у цих питаннях, і нам варто імплементувати його в українських умовах.

Координатор Асоціації велосипедистів Києва Ксенія Семенова зауважила, що через ігнорування прав велосипедистів та велику кількість дорожньо-транспортних пригод, велосипедисти в Україні, на відміну, від європейських, не можуть себе комфортно почувати на дорозі. Одним із ключових завдань для підвищення безпеки велосипедистів, Ксенія Семенова назвала зменшення швидкості на дорогах в містах. «Зараз у нас дозволено 60 км/год., плюс не штрафується перевищення на 20 км, і дозволяється їздити 80 км/год. по місту. Всі європейські міста вже давно мають максимально швидкість у містах 50 км/год., а дуже багато вже тестують варіанти, коли 30 є максимальною швидкістю», – зауважила координатор Асоціації велосипедистів Києва.

«Українську Хартію за безпеку дорожнього руху» підписали також й інші учасники прес-брифінгу – Олег Голубенко, директор кампанії «DEKRA-Україна», Юрій Папіровий, голова Всеукраїнської громадської організації ГО «Громадський комітет транспортної безпеки», Віктор Загреба, засновник ініціативи «Vision Zero для України».