Київ, 27 січня 2016 року – Одним із основних бар’єрів для ведення бізнесу в Україні є необхідність підключення до електромереж. Наявність електрики – це фундаментальний принцип для розвитку та існування бізнесу. Наразі ця процедура непрозора, а вартість невизначена», – заявила під час дискусії на тему «Законодавчі шляхи щодо спрощення процедур підключення до електромереж» в Українському кризовому медіа-центрі Тамара Соляник, директор Програми USAID LEV. За її словами, завдання програми сприяти у здійсненні реформ для ведення малого та середнього бізнесу. На сьогодні є політична воля з боку влади, експертів та самого бізнесу, і слід об’єднати зусилля у напрацюванні шляху реформування. «Бо без вирішення питання процедури підключення до електромереж розмовляти про покращення бізнес-середовища не варто», – зауважила Тамара Соляник.
Як зазначив Олексій Оржель, керівник напрямку «Енергетика» Офісу ефективного регулювання, за рівнем підключення до електромереж Україна займає у світі 137 місце, а цей показник впливає на інвестиційну привабливість країни. «Близько 67 тисяч гривень – це витрати на підключення, з них 60 тисяч – це показники у відповідності з поточними ставками підключення, які затверджені НКРЄ КП на сьогодні, матеріальні витрати на підключення. А 6 тисяч – витрати процедурні», – розповів Олексій Оржель. Процедура підключення нині досить складна і потрібно її оптимізувати. «Завдяки оптимізації можна зекономити 5 104 гривні. Основна економія коштів здійснюється шляхом запровадження електронної подачі заяви і підтвердження та приєднання до публічного договору», – пояснив керівник напрямку «Енергетика» Офісу ефективного регулювання. У якості додаткових пропозицій з оптимізації експерт назвав скорочення електрифікації території до 300 м, диференціацію ставок на підключення в містах та сільській місцевості, також комплексне стандартне приєднання, тобто розширення механізмів.
Сергій Петров, експерт EasyBusiness, зауважив, що на законодавчому рівні нині встановлено, що будь-яка людина, яка хоче вкласти інвестиції у будівництво в країні, спочатку повинна вкласти інвестиції у приватний бізнес електропередавальної компанії. «І на сьогодні це основна завада приходу до нас інвесторів», – вважає експерт. Крім того, проблемними є техумови, тобто оператор ринку, монополіст, диктує яку саму інвестицію має зробити інвестор. «Ми пропонуємо «перекласти мавпу», яка на сьогодні знаходиться у інвесторів, тобто як розвинути мережу, потім подарувати ці гроші передавальній організації, власне на саму передавальну організацію. Тобто це повинно бути чітко встановлений тариф на підключення, і це має бути вартість саме послуги», – роз’яснив Сергій Петров. За словами Дмитра Боярчука, виконавчого директора CASE Україна, експерта Програми USAID LEV, є різні точки зору з приводу бачення фінансової моделі підключення до електромереж, «це дорога забавка і коштує грошей». Серед існуючих універсальною експерт назвав варіант «ставка з 1 кВт за 1 км». «Ця модель задає прозорі правила ціноутворення», – зазначив Дмитро Боярчук.
Тарифне підключення має бути збалансованим, вважає Марта Кузьмин, старший економіст Центру економічної стратегії , експерт Реанімаційного пакету реформ. Тобто, з одного боку справедливим для інвестора, з іншого боку, цей тариф має покривати видатки обленерго. Для того, щоб вони у довгостроковій перспективі були принаймні не збитковими. «Це означає, що офіційний тариф повинен бути підвищеним. Якщо ми це не зробимо, буде ситуація така як зараз – з неофіційними платежами. А оскільки обленерго є монополістами, той неофіційний платіж буде монопольно великим», – заявила Марта Кузьмин. Іншими словами, пояснила експерт, тариф залежатиме не від реальної вартості підключення, а від того, скільки інвестор зможе заплатити. За словами Марти Кузьмин, на сьогодні існує кілька законопроектів. Вона закликала усі зацікавлені сторони напрацювати спільне бачення та оформити його в єдиний проект закону. За словами Любомира Чорнія, експерта Програми USAID LEV, спільне бачення щодо переліків принципів підключення до електромереж є. «Фактично єдина відмінність – у баченні фінансової моделі», – переконаний він. З одного боку, є ліберальна модель, з іншого – є варіанти комбінованої моделі. В той же час, зауважив Любомир Чорній, з боку обленерго та їхніх лобістів, спостерігається бажання перекласти відповідальність на замовників, тобто інвесторів.
На думку народного депутата від фракції партії «Блоку Петра Порошенка» Юрія Соловея, дивним є те, що коли людина будує бізнес і вкладає кошти у мережу, потім передає її на баланс компанії, яка постачатиме електроенергію. Але основна проблема, вважає депутат, полягає у відсутності інформації про вільні потужності, що, в тому числі, спричиняє й корупцію. «Якби ми знайшли у законодавчій спосіб шлях як вирішити питання щодо інформації про вільні потужності, тоді саме питання про плату до приєднання до мереж відпадає. Сам інвестор самостійно, знаючи, де можна приєднатися, може вибрати собі підрядника і збудувати електричну мережу і мати підстанцію на своєму балансі», – пояснив Юрій Соловей. Він зазначив, що ця тема гостро стоїть у парламенті, і в найближчий час питання плати за приєднання до електричних мереж буде у той и інший спосіб вирішене.
