Київ, 4 лютого 2016 року – Функцією держави має бути лобіювання інтересів споживача перед монополіями, а не навпаки. Українська бізнес-модель у житлово-комунальному господарстві фактично є проїданням тих грошей, котрі б мали витрачати на заходи з енергоефективності та допомогу людям скоротити споживання. Таку думку висловив Святослав Павлюк, експерт з питань енергоефективності, в Українському кризовому медіа-центрі. Адже, за словами експерта, однією з основних проблем в українській енергетиці є високе питоме споживання за рахунок того, що є величезні втрати теплової енергії у будинках, у транспортування генерації. І це споживання потрібно скорочувати, а не просто мати систему субсидій. «Населення сплатило 25,7 мільярдів гривень, а субсидії покрили 25,3 мільярди. Тобто, ми маємо ситуацію, коли держава платить половину рахунків за житлово-комунальні послуги […]. Населення навіть при сьогоднішньому рівні цін, не платить тих рахунків, які їм виставлені, – заявив Святослав Павлюк. – При цьому особи, котрі не отримують субсидії, споживають ресурсів житлово-комунальних послуг вдвічі менше, ніж ті котрі їх отримують». Тому існуюча схема субсидій де-факто грає проти проектів енергоефективності, переконаний він. Відповідно, якщо гроші вкладати в енергоефективність, це набагато краще для країни, ніж проїдання. «Формування національного фонду енергоефективності, спрямування туди доходів, котрі може генерувати сектор енергетики, плюс цільова надбавка на газ, яка є багатомільярдною щороку і розмивається в бюджеті[…], це би значно змінило права і можливості для споживачів», – зауважив Святослав Павлюк.
На думку експерта з питань енергетики Андрія Геруса, Україні сьогодні вкрай необхідні інвестиції, причому іноземні. «Приплив інвестицій, збільшення кількості ефективних технологічних гравців, природнім економічним способом зробить ту демонополізацію і деолігархізацію, про яку в нас в країні говорять, але яка проводиться якимись специфічними способами», – заявив експерт. Крім того, продаж державних компаній сприятиме зменшенню корупції в галузі та вплине навіть на курс гривні. Бо, з одного боку, курс встановлюється на ринку, з іншого, притік валюти інвестора теж має прямий вплив на курс валюти, переконаний він. Крім того, за словами Андрія Геруса, «контроль роботи і підготовка до приватизації як державних підприємств, так і галузі загалом, вимагає негайних змін стандартів і правил, реакцій та відповідної взаємодії між міністерством, регулятором, Фондом держмайна і, при потребі, правоохоронних органів». «Бо це не слова, а конкретні цифри, коли на двох-трьох підприємствам ми бачимо, що держава за півтора-два роки втрачає півтора-два мільярди гривень», – зауважив Андрій Герус.
Коментуючи тему запровадження надзвичайного стану в енергетиці, Cергій Чех, радник міністра енергетики та вугільної промисловості України, зауважив, що на сьогодні нічого надзвичайного не відбувається. За його словами, у нас стандартна частота, виконуються всі зобов’язання щодо сальдо-перетоків з іншими енергосистемами, як на сході, так і на заході, у нас немає обмежень по потужностях енергії для споживачів. «Питання надзвичайної ситуації, це питання перерозподілу товарної продукції та оплати. Бо існуючі механізми себе вичерпали», – зазначив Сергій Чех.
Шукру Богут, старший радник з енергетики, офіс енергетичного розвитку USAID, сказав, що для поліпшення ситуації в галузі, для запровадження європейських директив, має бути співпраця між державними органами та незалежними організаціями. При цьому, Шукру Богут відзначив необхідність ухвалення двох важливих законів – про регулятор та ринок електричної енергії. Крім того, він зазначив, що мета трансформації ринку – встановити конкуренцію у галузі генерації електроенергії, виробництва газу, а також імпорту цих продуктів, поставок енергії, а також поставок енергії кінцевому споживачу. «Частинами ринку, що регулюватимуться, будуть передача та розподіл. Це забезпечить енергетичну безпеку, надійність та доступність для всіх українців», – сказав Шукру Богут. Та акцентував, що український ринок має бути пов’язаний з європейськими електро- та газовими мережами для більшої енергетичної безпеки. За його словами, важливо, щоб уряд проявив ініціативу в галузі енергетичної політики та енергетичної стратегії. «Для цього він має використати практично підтверджену методологію, таку, як, наприклад, зменшення витрат на генерацію, планування та прогнозування енергетичного попиту та пропозиції. Також важливим є залучення громадськості на етапі проведення консультацій. Ці зусилля мають також бути спрямовані на те, щоб збільшити частку відновлювальних джерел енергії, а також розробити шлях переходу України до зменшення викидів вуглецю», – висловив думку пан Богут.
