Проект «Стратиграфія» – це дискусійна платформа для обміну досвідом і пошуку нових практик взаємодії між владою, громадськістю і приватними особами у питаннях, пов’язаних із вирішенням долі архітектурних пам’яток – автори проекту

WATCH IN ENGLISH

Київ, 17 березня 2016 року – У Києві стартував соціально-мистецький проект «Стратиграфія» – дискусійна платформа для обговорення проблеми збереження та реставрації архітектурних пам’яток Києва, що перебувають у занедбаному стані. «Це розпочиналося як мистецький проект, у рамках якого я досліджувала руїни і зникнення міста. Але, малюючи руїни, я зрозуміла, що мій інтерес співпав з інтересом інших людей», – розповіла художниця Ксенія Гнилицька, автор арт-документації «Стратиграфія», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. До проекту вже доєдналася низка активістів та громадських організації, які вже тривалий час займаються проблемами архітектурних пам’яток та облаштуванням міського простору, трансформувавши його у дискусійну платформу. Основне завдання проекту – актуалізація питання порятунку пам’яток архітектури, координація дій активістів, обмін досвідом і пошук нових практик взаємодії між владою, громадськістю і приватними особами у питаннях, пов’язаних із вирішенням долі архітектурних пам’яток та облаштування міського простору. «Ми хочемо говорити у тому числі мовою мистецтва, тому що, гадаю, це універсальна мова у сучасному світі, – зазначила Аксінья Куріна, громадський  активіст, куратор проекту «Стратиграфія» та член ГО «Центр UA». – Хотілося б, щоб у результаті нашої комунікації виникла робоча група, яка створить щось на зразок дорожньої карти».

На думку активістів, проблема збереження архітектурних пам’яток Києва та обличчя міста спричинена сукупністю факторів – відсутністю політичної волі держави, відсутністю (або критичною нестачею) фінансових ресурсів та відсутністю позитивної взаємодії між державою, суспільством та приватними особами стосовно цього питання. «Ситуація складається така, що держава не хоче давати ресурси, а громади не хочуть брати на себе ризики. Наша задача у тому, щоб спробувати вирішити цей конфлікт і визначити, якими є права громад у вирішенні питань, що стосуються міського простору», – зазначила Катерина Гончарова, координатор проекту «Право на місто». Практика показала, що суспільні ініціативи здатні реалізовувати успішні проекти з облаштування міського простору та реставрації – серед таких прикладів, зазначила юрист Марина Соловйова – Пейзажна алея, роботи із фундаментом Десятинної церкви, облаштування скверу Небесної Сотні та низка інших. Водночас, пояснює пані Гончарова, громадські ініціативи потребують фінансів на реалізацію подібних проектів, а приватні особи, у чиїй власності або у користуванні знаходяться пам’ятки архітектури, в очах чиновників «апріорі у всьому винні і все повинні». На її думку, кроком до вирішення проблеми стане відмова від ієрархічної схеми відносин між владою і суспільством і перехід до моделі партнерських відносин. На думку Дмитра Гуріна, величезною перевагою є те, що тема міста об’єднує людей: запит на місто «у нормальному стані» є серед усіх прошаків суспільства.

Дмитро Гурін звернув увагу на те, що насправді аналогічну проблему у свій час змушені були вирішувати практично всі міста Європи. «Багато де місто сприймали як територію, де краще побудувати нове, ніж ремонтувати старе», – зазначив він. Основним поштовхом для вирішення проблеми стало не лише розуміння цінності спадщини минулого, але й розвиток туризму: інтерес до історичних пам’яток призвів до того, що вони почали приносити прибуток, і, як наслідок, з’явилася додаткова мотивація та ресурси, щоб підтримувати їх у достойному вигляді. На думку Євгенії Кулеби,  засновниці ГО «Місто–сад», у даному питанні Києву варто наслідувати Західну Європу. «Настав час актуалізувати тему збереження тему культурної спадщини, і лиш після цього переходити до створення нових об’єктів, особливо це стосується історичного центру Києва», – зазначила вона. При цьому, зауважила Катерина Гончарова, важливо розуміти, що «пам’ятник – це не музейний експонат, це «живий» об’єкт, який важливо включати у повсякденне життя міста». У світі для цього існує практика передавати об’єкт в оренду: особа, яка орендує його, зобов’язується чітко вказати цільове призначення будівлі, провести реставрацію та доглядати за будівлею – і в обмін на це протягом усіх років сплачує за оренду дуже символічні суми, розповіла пані Соловйова. Крім того, питання догляду за пам’ятками вирішують шляхом надання податкових пільг їх власникам, траншів із бюджету тощо. При цьому, зауважила Марина Соловйова, паралельно із системою заохочення важливо напрацювати якісну законодавчу базу, яка передбачатиме не лише штрафи за неналежне утримання об’єктів, але й можливість вилучення та повернення таких об’єктів у комунальну чи державну власність.

У рамках проекту «Стратиграфія» періодично відбуватимуться дискусії, майстер-класи та різноманітні мистецькі заходи. Зокрема, вже сьогодні відкривається виставка арт-документації, підготовленої Ксенією Гнилицькою – роботи, на яких зображені занедбані будівлі з реєстру пам’яток регіонального і національного значення. Крім того, відвідувачі зможуть відвідати майстер-клас із комунікацій громадського активіста Міті Гуріна. «Мій майстер клас буде присвячений тому, що ми повинні вчитися вибудовувати стосунки і домовлятися. Ми хочемо рухатися у Європу, тож маємо вміти тиснути на владу і вміти домовлятися», – зазначив він. «Ще один майстер-клас буде про доступ до публічної інформації, з прицілом на урбаністичну практику та архітектуру», – зазначила Аксінья Куріна. На ньому учасники зможуть дізнатися про те, як правильно користуватися передбаченими законодавством інструментами для доступу до даних – яку інформацію можуть/не мають права надати, як правильно формулювати запит тощо.