Київ, 18 травня 2016 року – Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб буде найбільш відкритими із міністерств до співпраці з громадськістю. Про це під час кругло столу в Українському кризовому медіа-центрі заявив заступник міністра Георгій Тука. Проте зараз, за його словами, там працює лише три особи. Наступного тижня планують призначити заступника із питань Криму. «У загальному вимірі передбачається два стратегічних напрямки: робота з повернення Криму та окупованих територій Донбасу», – розповів пан Тука. На його переконання, повернення Криму – це питання довготермінової дії, і воно виключає військовий шлях. «Необхідно нарощувати політично-економічний тиск на Росію. За останні два місяці значно змінилася риторика: від «кримнаш» до «а як нам бути далі?». За певний час російське суспільство почне розуміти, що саме державна політика призвела до такого рівня життя», – зазначив пан Тука.
Він вважає, що українці та українські компанії мають активно використовувати міжнародні судові механізми для компенсації тих збитків, які вони зазнали через окупацію Криму. Заступник міністра припустив, що загальна сума цих позовів може значно ускладнити економічну діяльність РФ. Георгій Тука підкреслив, що вже є стратегія повернення тимчасово окупованих територій. Наявність міністерства дасть змогу впливати на прийняття урядом рішень, виходячи з її положень. Олексій Стародубов, представник ГО «Кримський експертний центр», нагадав три блоки повернення півострова: громадянський, конституційний та міжнародний. «У нас немає парасольки у вигляді міжнародно-публічного спору між Україною та Росією щодо кримської кризи. Тому перш за все ми маємо подати позов проти РФ до Міжнародного Суду ООН та зафіксувати анексію, терористичний акт, насильницьке захоплення влади, багаточисленні порушення норм міжнародного публічного права. Це буде чітким посилом до наших міжнародних партнерів та інвесторів, які понесли втрати, що саме Росія винна у цьому», – зазначив пан Стародубов.
Представник Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв запропонував, аби у новостворене міністерство обов’язково увійшли окремі департаменти по вимушеним переселенцям, окупованим територіям та кримським татарам. «Є ряд законів, під які треба виписати нормативно-правові документи. Міністерство як формує, так і реалізує політику», – зазначив він. Пан Барієв також додав, що має бути міжнародний департамент, який би тісно взаємодіяв з МЗС.
Сергій Мокренюк, голова ГО «Євромайдан-Крим» зазначив, що першим кроком має бути призначення заступника по Криму шляхом публічного обговорення із залученням громадських організацій. «Кримське громадське суспільство дуже потужне і готове співпрацювати», – підкреслив він.
Олексій Курінний, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», підняв питання, що робити з Кримом та його населенням після повернення півострова до складу України. «Перш за все [нашим зобов’язанням є] захист прав кримськотатарського народу. Далі – захист державних інтересів України, адже після цих років проросійське населення почуватиметься ще більшою іредентою. Також захист української спільноти та підтримання міжнаціонального миру, щоб Крим не перетворився на нове Косово. І унеможливлення російського сепаратизму на майбутнє», – перерахував пан Курінний. На його думку, півострову потрібно ентнонаціональне перезавантаження.
Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент розповів про тиск, який чинять на нього та його прихожан на півострові. Зокрема, за його словами, у його церкви намагаються відібрати приміщення. Він закликав уряд закріпити право власності на цю будівлю за Українською православною церквою Київського патріархату.
Андрій Щекун, представник ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», наголосив на важливості освітнього аспекту. Його організація запровадила дистанційне навчання. Почали з української мови та літератури. Проте є величезна проблема з фінансуванням. «[Державна] система дистанційного навчання, яка мала б давати і спрощене ЗНО, і вступ до вишів – вона зараз не працює. […] Діти переміщених осіб мають право на безкоштовне навчання та проживання в гуртожитках. Але це право постійно порушується. У міністерства позиція одна – «не закладено на цей рік у бюджет», – розповів пан Щекун.
За словами Ольги Скрипник, представниці Кримської правозахисної групи, мешканці окупованих територій часто страждають від дій українських державних службовців. «Питання про постанову 1035, коли люди не можуть виїхати, вивезти своє майно, коли вони не можуть провезти продукти харчування та ліки. Це ненормальна ситуація, якщо ми говоримо про інтеграцію Криму», – вважає пані Скрипник. Вона також розкритикувала законодавство про вільну економічну зону, яке тільки шкодить людям та порушує їхні права. Крім того, правозахисниця запропонувала участь громадськості у формуванні штату новоствореного міністерства.
На думку Наталії Беліцер, експерта Інтситуту Пилипа Орлика, необхідно активно розвивати інфраструктуру півдня Херсонщини. «Це допомогло б запобігти роздмухуванню штучних конфліктів та протистояти провокаціям. Звичайно, кримчани втратили багато торгівельних зав’язків, але якщо дати їм можливості вирішувати їхні проблеми, якщо вони будуть почувати себе комфортно, перетнувши адміністративний кордон, то їм буде тут краще, ніж в окупованому Криму», – зазначила експерт.
«Проблема деокупації має лежати у площині об’єднання усіх демократичних сил. Ми маємо об’єднуватися. Ми можемо створювати батальйони […], але це не приведе нас до деокупації, бо вона лежить у площині законотворчості та дотримання прав», – переконаний Вельдар Шукурджієв, громадський активіст, ініціатор створення фільму «Корінні народи».
Читайте також: Ухвалення закону про статус кримськотатарського народу як корінного та зміна статусу Криму дозволять повернути Крим – експерти
