Якісна реорганізація міста та побудова нових музеїв зможе з’явитись лише за підтримки громадськості – міжнародні експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 7 липня 2016 року – У реорганізації музейного простору та створенні нових культурних площадок у першу чергу має брати участь громадськість. Саме так на думку міжнародних та українських експертів мають розвиватися міста, які у певний  історичний  період зазнали занепаду. Такий досвід навіть у минулому мала Україна, зазначила під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі на тему  «Світовий та український досвід організації музеїв в індустріальних регіонах та реабілітація заводів» модератор дискусії, дослідниця Юлія Зіновіїва. «У 1894 році у Києві виникла ідея створення першого українського музею. Справа пішла лише через 3 роки після того, як ідею взялась реалізовувати активна громада міста – тодішня інтелігенція. Були зібрані кошти, експозиція і музей почав свою роботу. Проіснував він до 1917 року, коли меценат і його заснований Богдан Ханенко пішов з життя»,- зазначила дослідниця.

Зважаючи на досвід побудови культурних просторів в Україні, доцент Київського національного університету культури та мистецтв, член Музейної ради при Міністерстві культури України, національний кореспондент Європейського музейного форуму Катерина Смаглій запропонувала не чекати, коли влада профінансує створення нових музейних просторів, а почати самостійно знаходити локації для використання їх в якості відкритого культурного простору. «У першу чергу треба звернути увагу на занепалі сільські клуби у регіонах. Проблеми безпеки східних областей та нестача фінансування – актуальні проблеми, тож зважаючи на це варто фокусуватися на не на побудові нових музейних просторів, не на базі індустріальних об’єктів, а реабілітації сільських клубів», – розповіла про свої спостереження Катерина Смаглій.

Проблема потреби реорганізації міста постала і в Лодзі в Польщі на початку 20-го століття. «Програма відбудови міста складалась з кількох частин. Перша – зміна житлових будинків, це – 170 об’єктів. Після чого створення нових публічних просторів. Мета, яку поставила влада перед містом – повернути до нього життя. На першому етапі фінансами нам допоміг Євросоюз», – поділилась досвідом Польщі директор Польського інституту у Києві, Радник-посланник Посольства Республіки Польща в Україні Єва Фігель.  За її словами друга частина програми мала назву «Камінне місто». Вона складалась з того, що окрім архітектонічних змін перед Лодзем стояла задача створення приміщень та кварталів для студентів. «Наразі програма по відновленню міста і досі триває, а повна реорганізація міста закінчиться у 2020 році», – підсумувала Єва Фігель.

Успішним прикладом перебудови міста є місто Більбао в Іспанії. Адже тривалий період це місто було суто індустріальним, наповненим заводами і промисловими фабриками. І на початку 80-х років виникла потреба щось змінювати. «За 30 років Іспанія знаходиться на 3 місці по міжнародному туризму. У минулому році 7 мільйонів туристів з Франції з сусідніх країн відвідали Іспанію, а це мільярди євро на рік. Інколи прибуток від туризму більше ніж ВВП більшості країн», – зазначив заступник Глави Місії Посольства Іспанії в Україні Д-р Яго Хіль Агуадо. Музей Гуггенхайм – пілотний проект 90-х років, який довів, що реорганізація міста може починатися з малого – з музею.