Київ, 11 серпня 2016 року – 13-28 серпня у Києві проходитиме «Олімпіада-84 у Донецьку» – близько 20 культурно-освітніх і творчих заходів. Ідея проекту народилася у театрі переселенців. «Ми тоді думали, як говорити про війну, тому що ми як митці не можемо залишатися осторонь того, що відбувається, проте важко говорити про це напряму. Тож ми вирішили подивитися назад і пошукати у минулому передумови цих подій», – розповів Дмитро Левицький, учасник ініціативи «Олімпіада-84», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ми відштовхуємося від питання «що було б, якби у 1984 році у Донецьку відбулася Олімпіада. Олімпіада – це дуже потужний інструмент для формування колективної ідентичності, економічного розвитку регіону. Це, звісно, лише привід поговорити про ряд проблем – ідентичності, міфології, культурної травми, психологічної травми переселенців, але не відсторонено, з відстані 70-80 років, а на прикладі конкретних історій конкретних людей, до яких ми маємо доступ», – пояснила Руслана Козієнко, учасниця ініціативи.
У рамках лекторію відбудеться 7 лекцій від фахівців з питань історії, ідентичності та міфології з різних регіонів України. «Це буде серія лекцій, присвячених історії 70-80 років на Донбасі, ідентичності і міфології Донбасу. […] Ми не так часто усвідомлюємо, наскільки міфологія може впливати на формування історії і наше повсякденне життя. Нам хотілося проаналізувати, наскільки впливовою може бути міф порівняно з історією», – пояснила пані Козієнко. У рамках лекторію обговорюватимуть також феномен культурної травми – що це і які висновки можна зробити, аналізуючи її. Одна із лекцій, Тараса Лютого, буде присвячена феномену масових спортивних змагань. «У древній Греції на час Олімпіади припинялися усі війни, проте у новітній історії Олімпіада дуже пов’язана з війною. […] Один із заходів буде про олімпіаду 1936 року – лекція про те, як політичні амбіції пов’язані зі спортивними змаганнями», – зазначив Пьотр Армяновський, учасник ініціативи.
У рамках театральної частини «Олімпіади-84» презентують дві вистави – «Розарій» та «Без броні». Авторами, режисерами і, у більшості випадків, акторами обох спектаклів є самі переселенці – учасники ініціативи. «Розарій» – це історія трьох переселенців з Луганської і Донецької областей, які екзаменують наше суспільство через власне буття у ньому», – розповів Дмитро Левицький, учасник ініціативи. Під час роботи над спектаклем народилася ідея екскурсії у ботанічному саду ім. Гришка, де зараз працює один із героїв і акторів – Віталій Кухар. На своїх двох екскурсіях 14 і 28 серпня він розповідатиме не лише про рослини, але й власну історію. Із спектаклю виросла ідея екскурсії в ботсаду. «Друга вистава, «Без броні», побудована на особистій історії ветерана АТО. Він є і актором у ній», – зазначила Руслана Козієнко. Вистави покажуть 18 серпня у театрі «Постплей».
Планують також виставку у Центрі візуальної культури. Експозиція буде присвячена міфам, які підживлювали ідентичність Донбасу. Це перші результати роботи учасників ініціативи із архівами за 70-80 років – пошуку факторів, які сформували сучасне обличчя регіону. «Війна, на мою думку, стала можливою через те, що там жили міфи і була нереалізованість людей, тому вони змогли повірити у казки російської пропаганди. Якби у Донецьку колись провели Олімпіаду – цю пісню радості, свято життя і праці, сили у хорошому значенні – можливо, усе було б інакше», – вважає Пьотр Армяновський.
24 серпня на стадіоні «Старт» проведуть захід для юних гостей «Олімпіади-84». «Ми запрошуємо дітей від 6 до 13-14 років спробувати пограти в ігри дитинства своїх батьків – ігри 70-80-х років», – закликала Руслана Козієнко. «Ігри – це можливість діалогу поколінь, а двір – перша площадка масових ігор. Одне із основних завдань цього заходу – щоб діти переселенців і київські діти взаємодіяли, знайомилися і гарно проводили час», – зазначила Леся Берездецька, учасник ініціативи «Олімпіада-84».
За словами авторів проекту, наразі він «ставить більше запитань, ніж дає відповідей», тому серпневі заходи будуть лише першим пробним етапом. «Це довготривалий проект і ми збираємося продовжувати його і далі», – заявила Руслана Козієнко.
