Київ, 2 вересня 2016 року – Громадський люстраційний комітет запускає третю складову онлайн-системи для роботи з викривачами корупції. «Це онлайн-форма повідомлення про невідповідності у деклараціях, яка крім того, що дозволяє швидко і просто повідомляти нам про будь-які факти, зафіксовані під час перевірки декларацій, містить інформаційні матеріали, які ми розробили для того, щоб кожен громадянин України міг перевірити декларації посадовців», – повідомила Олександра Дрік, голова Ради ГО «Громадський люстраційний комітет, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Тепер у наших руках закон і інформація. […] Ми будемо вимагати, щоб ці зловживання не були проігноровані і (інформація) потрапляла в НАБУ і в суд», – додав Єгор Соболєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.
Форма складається із декількох блоків, із вказівками, куди вносити інформацію. У самій формі вмонтовані посилання на реєстри, за якими можна перевірити інформацію із декларації – для того, щоб скарга одразу містила докази виявлених невідповідностей. Форма включає також інформацію про особу, яка надсилає повідомлення – для того, щоб активісти мали зворотній зв’язок із громадянами, і, наприклад, залучити їх до проведення журналістського розслідування за цим кейсом. «Зазначу, що наші сервери знаходяться в Америці, система захищена і ви можете не турбуватися, що ці дані опиняться не в тих руках», – запевнила Олександра Дрік.
Сама система супроводжується чотирма інфографіками про те, як працювати з ключовими відкритими реєстрами – нерухомості, автомобілів, землі і юридичних осіб. Також вони містять рекомендації, на що корисно звертати увагу під час перевірки декларації. Ці матеріали розробляли разом із журналістами і тестували з активістами у регіонах.
«Майнова перевірка – це найцікавіший етап для журналістів-розслідувачів, і ця онлайн-форма може багато в чому допомогти», – зазначила журналіст-розслідувач Марія Землянська, яка також брала участь у роботі над інфографіками. За її словами, основна проблема – що у відкритих реєстрах чиновники часто не записують власне майно на своє ім’я, і через реєстр неможливо перевірити, чим вони реально володіють. «Важливо, щоб не лише спеціалізовані громадські організації, але й кожен небайдужий українець фіксував інформацію, де живе чиновник, на якому авто він їздить, – зазначила вона. – Великі бази даних про чиновників, які володіють незареєстрованим майном, були створені саме завдяки такій активності». «Нагадаю, засудження чиновника до кримінальної відповідальності відкриває перед державою можливість спеціальної конфіскації, у тому числі за неспроможність пояснити походження майна», – додав Єгор Соболєв.
Активісти зазначили, що з початком роботи Верховної Ради очікують спроб блокування електронної системи декларування і антикорупційного законодавства в цілому. Найбільша загроза – це подання 48 народних депутатів до Конституційного суду, яким вони вимагають визнати неконституційними положення про кримінальну відповідальність за приховування інформації, про декларування майна родичів, доступ НАЗК до реєстрів тощо.
«Ручний» Конституційний суд може у будь-який момент прийняти рішення про неконституційність цих положень. А це означає, що електронне декларування на законодавчому рівні буде назавжди скасовано», – підкреслила Олександра Дрік. Друга загроза – що незаконні доходи амністують через «нульову декларацію». «У ній декларується все, що було отримане неважливо яким шляхом, без вимог пояснення. Ця інформація потрапляє до Державної фіскальної служби, там засекречується і, в результаті, ми не маємо до неї доступу і чиновника неможливо притягнути до відповідальності, – пояснила вона. – Зареєстрованого законопроекту ще немає, але це один із варіантів розвитку подій».
Єгор Соболєв додав, що після 30-го вересня суддів Конституційного суду, які голосували за надання диктаторських повноважень Віктору Януковичу, практично неможливо буде притягнути до відповідальності. «Набувають чинності ініційовані Президентом поправки до Конституції. За ними, щоб заарештувати суддю Конституційного суду, треба отримати згоду 2/3 його суддів. Тому дуже важливо, щоб за цей місяць Юрій Луценко висунув підзору проти суддів Конституційного суду і звернувся до Верховного суду і Парламенту з проханням дати дозвіл на їхній арешт», – підкреслив він.
