Київ, 6 вересня 2016 року – 1-го вересня навчальний рік розпочався у всіх школах Луганської області. На сьогодні на Луганщині – 299 загальноосвітніх шкіл, навчається у них 52 373 учні. З0 шкіл розташовані у районах поблизу лінії зіткнення – Попаснянському, Станично-Луганському та Новоайдарському, там навчається 5737 дітей. «Всі ці діти пішли до школи. Можу сказати, що люди повертаються до своїх домівок – у цих районах дітей стало більше», – розповіла Ольга Лішик, заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації з питань соціальної та гуманітарної сфери, під час скайп-включення у рамках проекту УКМЦ «Речник мирного життя», що здійснюється за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина. Вона додала, що у Луганській області зараз близько 7 тисяч дітей-переселенців. Усі вони влаштовані у дитсадочки та школи.
Ольга Лішик зазначила, що перед початком навчального року освітяни були серйозно стурбовані активізацією бойових дій, особливо обстрілами Щастя, керівництво області закликало забезпечити дотримання режиму тиші на початку навчального року. «Для нас була дуже важлива безпека – ми розуміли, що діти йдуть у школу в надзвичайних умовах, – наголосила вона. 1 вересня режим тиші справді дотримували, тому усі школи розпочали роботу. Пані Лішик додала, що освітяни врахували специфіку ситуації в області. Ще влітку за підтримки міжнародних організацій провели тренінги з мінної безпеки для вчителів, надалі вони розповідатимуть ці правила учням. «До кожної школи прикріплений поліцейський, є контактні номери дільничних поліцейських, які опікуються цими школами», – зазначила вона. Також продумали план дій на випадок надзвичайних ситуацій.
Ольга Лішик розповіла, що на сьогодні фактично у всій Луганській області є можливість навчатися українською мовою. «Викладання російською і українською мовою 50/50 зберігається у трьох містах – Лисичанську, Сєвєродонецьку і Рубіжному, хоча вже багато батьків звертаються, щоб діти навчалися в українських класах», – зазначила Ольга Лішик. У Новоайдарському районі громадські ради, влада і викладачі вирішили розширити кількість українських класів – школи із 50/50 російською та українською мовою викладання зробили україномовними, російськомовні перевели на викладання російською та українською 50/50. У цих районах зіткнулися із проблемою нестачі підручників, але у МОН оперативно відреагували на запит. «Міністерством вже на 80% сформовано перелік підручників, яких не вистачає. Коли доберуть решту 20%, їх відправлять на місця», – додала Ольга Лішик. Вона зазначила також, що в області готові впроваджувати нововедення, запропоновані Міністерством освіти. «Ми домовилися, що будемо підтримувати зв’язок з міністерством і повідомляти, як реагують на ці нововведення батьки і діти», – додала Ольга Лішик.
Розпочали роботу і 24 заклади професійно-технічної освіти, а також 2 вищі навчальні заклади – Національний аграрний університет і Луганський інститут МВС. Останні, щоправда, знаходяться за межами області, наразі розпочали перемовини із Міністерством освіти і ректорами про їх повернення. «Для нас це дуже важливо, тому що наявність молоді і кваліфікованих кадрів – це гарантія стабільного розвитку регіону», – зазначила Ольга Лішик. Вона додала, що цього року на навчання до переміщених вузів вступили 5839 студентів – набагато більше, ніж у минулому році. Водночас, через нову системою розподілу бюджетних місць ці заклади втратили 50% бюджетних місць. «Ми написали листи до Міністерства освіти і науки, до Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки щодо перегляду цього підходу, тому що ця система через декілька років забере з Луганської і Донецької області увесь потенціал – молодь поїде вчитися в інші регіони і там залишиться», – пояснила Ольга Лішик.
Заступник голови Луганської обласної ВЦА розповіла також, що в області створили перші 6 опорних шкіл. На сьогодні вже закінчилися тендери на закупівлю 14 автобусів, у вересні їх передадуть школам. Закупили також обладнання для класів природничих наук, готують проектно-кошторисну документацію для впровадження у цих школах енергоефективних технологій. Вони пристосовані і для інклюзивного навчання. «Громада дещо побоюється цього, тому що не до кінця розуміє, як відбувається цей процес”, – зазначила Ольга Лішик. Вона пояснила, що інколи люди вважають, що після створення опорної школи школу у їхньому селі зовсім закриватимуть. Насправді ж ці школи продовжать роботу як школи-філії – для учнів до 4-го, або до 9-го класу, тоді як старшокласники їздитимуть на навчання в опорні школи.
