Київ, 7 вересня 2016 року – 6-9 жовтня у Києві вперше відбудеться міжнародна наукова конференція, присвячена творчості Казимира Малевича – «Казимир Малевич: київський аспект». Захід об’єднає провідних дослідників творчості Малевича із Франції, Польщі, Нідерландів, Бельгії, Португалії, Білорусі, Ізраїлю та Канади. «На наше запрошення відгукнулися такі відомі дослідники як Жан-Клод Маркаде і Андрій Наков. Саме завдяки ним з’явився термін «український авангард». […] Загалом ми отримали близько 30 заявок, більша частина із них виступатимуть на самій конференції», – розповіла організатор конференції Тетяна Філевська, дослідниця творчості Малевича, упорядниця книги «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Частина заходів у рамках конференції будуть відкритими для широкого загалу. Захід організовує ГО «Інститут Малевича» за підтримки Департаменту культурної дипломатії МЗС України, Національного художнього музею, Міністерства культури України, Українського кризового медіа-центру, Польського інституту у Києві, «Я Галерея», Національного центру Олександра Довженка, видавництва «Родовід» і журналу «Антиквар».
Мета конференції – обговорити київський період творчості митця, вперше висвітлений у книзі «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930». У ній побачили світ і новознайдені тексти – про роботу Малевича у Київському художньому інституті і неопубліковані статті митця, які стали сенсацією у 2015 році, у 100-річчя «Чорного квадрату». «Казимир Малевич – найбільш досліджений художник у світі, про нього написано ще більше, ніж він сам написав, але досі про київський період говорили дуже мало через брак документів. Ця минулорічна знахідка відкрила таку можливість, – розповіла Тетяна Філевська. – Ми говоритимемо не лише про 1928-30 роки, тому що Малевича з Києвом пов’язує набагато більше – народження, дитинство, родинні зв’язки, навчання у школі Мурашка і постійний зв’язок із київським художнім середовищем».
Тривалий час про Малевича говорили як про російського художника і у пострадянських країнах, і на Заході – через те, що про український період творчості майже не було інформації. У зв’язку з цим, для мистецтвознавців залишалося загадкою, чому роботи цього періоду настільки відрізняються від решти. «Вони не могли зрозуміти, чому Малевич був безбарвним у Петербурзі – і раптом став страшенно барвистим; що це за незрозумілий другий селянський цикл і як його трактувати. Коли відкрився український аспект – все стало на свої місця, – пояснив Дмитро Горбачов, професор, дослідник українського авангарду, почесний голова оргкомітету конференції. – Малевич страшенно любив селян, розписи на коминах дуже вплинули на його творчість. […] І коли селянам у 29-му році зламали хребет, для нього це була особиста трагедія, і він став малювати безпорадних селян, обираючи за тло жовто-блакитний, формально – пейзаж».
Широке наукове обговорення київського періоду творчості митця важливе не лише у науковому вимірі, але й у політичному – як складова розриву із колоніальним минулим, коли Україна для всього світу була «розчинена» у величезній імперії. «Тема Малевича – це показовий приклад того, як має відновлюватися історична справедливість і проходити декомунізація. Він є прикладом того, як мистецтво може змінити все, тому було вигідно, щоб він залишався російським, а не українським», – зазначив Леонід Марущак, куратор Мистецького напрямку Українського кризового медіа-центру. «З творчістю Малевича сьогодні потрібно працювати – він один із найпотужніших символів сучасного світу. Малевич – це не тільки мистецтво, це зміна парадигми – і інформаційної, і філософської», – зауважив Павло Гудімов, куратор і засновник арт- центру «Я Галерея». «Крім того, що ми так намагаємося віднайти свою модернову культуру, яка виводить нас із 19-го сторіччя у 21-ше, це також потужний сигнал для світової мистецької спільноти, потужний комунікаційний привід для культурної дипломатії», – додав Павло Білодід, менеджер культурних проектів Києво-Могилянської бізнес школи.
На підтримку конференції та з метою привернути увагу до неї організують благодійний аукціон зі спеціальними лотами і партнерами. Аукціон пройде 21 вересня в Українському домі. На ньому погодилися виставити свої роботи низка художників та інших партнерів конференції. «Попередньо представляти лоти почнуть найближчим часом. Наприклад, ювелірний дім «Лобортас» спеціально розробляє прикраси у супрематичному стилі з елементами робіт Малевича. Дизайнер Федір Возіанов також готує свій сюрприз», – зазначила Тетяна Філевська. Будуть також представлені лоти від Києво-Могилянської бізнес-школи у вигляді освітніх курсів.
Тетяна Філевська повідомила також, що під час конференції експонуватимуть документи з архіву Національного художнього музею, пов’язані із Малевичем. «Також ми готуємо експозицію вишивок із села Вербівка за ескізами Малевича. Там будуть і матеріали з архіву Кропивницького, які ми опублікували у книзі, тож у всіх зацікавлених буде нагода побачити їх на власні очі», – додала вона.
