Київ, 9 вересня 2016 року – Створення лабораторії з вивчення теми голодомору та інших геноцидів покликана напрацювати методичні матеріали для вчителів, аби учні мали глибокі знання та уявлення про злочини минулого проти людства. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіла Раїса Євтушенко, головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України. Вона додала, що курс на її створення міністр освіти і науки України проголосив у серпні цього року.
Людмила Гриневич, доктор історичних наук, директор Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, член академічної ради ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» розповіла, що зараз над проблематикою працюють педагоги, вчителі, методисти та інші фахівці. «Нова українська школа»: цією назвою хочемо підкреслити активну громадянську позицію», – зазначила вона і додала, що «ці геноциди не можуть сприйматися як локальні етнічні драми» (голодомори 1932-1933 та 1946 років, а також депортація кримськотатарського народу з Криму 1944 року – прим. УКМЦ). Вчителі мають навчитися доступно і фахово подавати таку непросту тему, що голодомор є брутальним порушенням права на життя.
«Я цим займаюся вже 10 років в Канаді», – розповіла Валентина Курилів, директор освітнього напряму Українського науково-освітнього центру вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій (HREC) Альбертського університету (Торонто, Канада). Вона також наголосила, що під час семінару покажуть, як вчитель може викладати свій предмет по-новому і цікаво для сучасної молоді, бути не приборкувачем, а садівником для своїх вихованців. «Тема голодомору може викладатись не лише в предметі історії, але і в літературі та інших дисциплінах шкільної навчальної програми», – зазначила Валентина Курилів.
Гульнара Бекірова, кандидат історичних наук, представник Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу наголосила, що визнання Україною депортацію кримськотатарського народу геноцидом є знаковою подією для всіх. «В українських підручниках з’явилися дуже важливі факти з історії кримськотатарського народу», – розповіла вона. Зокрема, йдеться про визвольний рух 50-х років. «У вчителів задача важка, адже від їх світогляду залежить бачення проблематики вихованців», – завершила Гульнара Бекірова.
Ігор Щупак, кандидат історичних наук, директор Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» наголосив, що голодомор, голокост і депортація кримських татар є трьома основними складовими нашої біографії. Також він наголосив, що за сучасних умов дуже важливо відстоювати свою історію і державність і розповів, що Український центр вивчення історії Голокосту допоміг створити експозицію, присвячену голодомору у Дніпрі (відкриття – 11 вересня цього року). А Костянтин Баханов, доктор педагогічних наук, професор Бердянського педагогічного університету, в свою чергу, висловив думку, що шкільна історична освіта зазнає тиску держави і суспільства. «Зараз постало питання узагальнити всі напрацювання, аби допомогти вчителю подавати цю тему, адже вона є важкою з психологічної точки зору», – зазначив Костянтин Баханов. «Така методична лабораторія буде лише сприяти поширенню знань про геноцид», – узагальнила Наталія Бем, кандидат історичних наук, координатор освітньої програми Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine).
