Київ, 19 вересня 2016 року – Проведення виборів у тимчасово окупованому Криму дозволило актуалізувати кримське питання на міжнародному рівні і створює для України додатковий простір для маневру, якщо постане питання про повернення російської делегації до складу ПАРЄ. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили Володимир Бондаренко, президент Інституту політичних досліджень імені Тараса Шевченка, та Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. «Незаконність виборів у Криму ставить під сумнів легітимність і самої Державної Думи. Ми поставили це питання і отримали підтримку всіх ключових країн щодо незаконності виборів у Криму. Це дипломатична перемога України», – заявив Вадим Карасьов. Володимир Бондаренко додав, що вибори у Криму створили юридичну колізію навіть у рамках російського законодавства. «У Конституції РФ зазначено, що по мажоритарній частині обирається 225 кандидатів. А цього разу, у зв’язку з кандидатами від Криму, обирається 229», – пояснив він. Водночас, сподіватися на невизнання виборів до Держдуми не варто, тому що «ізолювати Росію на даному етапі ніхто не збирається».
На думку Вадима Карасьова, Україна завдяки формулюванню, що вибори у Криму «ставлять під сумнів легітимність виборів до Держдуми», зайняла найбільш вигідну з усіх можливих позицій. «Це компромісна м’яка формула, яка повністю відповідає національним інтересам України і дає можливість нашим дипломатам діяти на результат, – зазначив пан Карасьов. – Якщо ми будемо наполягати на тому, щоб визнати всю Думу недійсною, а інші країни визнають, це не буде на нашу користь. Зовнішня політика має залишати простір для маневру». На його думку, Україні найкраще «визнавати незаконними вибори у Криму і не визнавати вибори до Державної Думи, але і не наполягати на тому, щоб визнавати їх повністю незаконними».
На думку експертів, після виборів до Державної Думи Російської Федерації суттєвих змін у самій Росії та політиці щодо України очікувати не варто. По суті, вибори відбувалися за класичним прикладом «електорального авторитаризму» і до російського парламенту цілком прогнозовано потрапили ті самі партії. Проте є імовірність, що «Єдина Росія» цього разу матиме конституційну більшість, і це суттєво посилює позиції Путіна і Медвєдєва. «Це дає можливість «Єдиній Росії» і владі взагалі експериментувати як із нинішньою Думою, так і з президентськими виборами – вносити зміни до Конституції для того, щоб регулювати президентську виборчу кампанію», – зауважив Вадим Карасьов.
Вадим Карасьов додав, що зміна голови російської ЦВК (для більшої довіри суспільства) та допуск до участі у виборах окремих опозиційних кандидатів за мажоритарними округами продемонстрували прагнення влади показати демократичний «фасад» виборів – імовірно, щоб створити сприятливі обставини для повернення російської делегації до ПАРЄ. Україні важливо цей намір враховувати і готувати план маневрів, зауважив Володимир Бондаренко, тому що це потеплішання у відносинах із міжнародною спільнотою може підштовхнути Росію до ще більш агресивної політики проти України.
«Кардинально у російській політиці щодо України нічого не змінюється – можливо, лише якісь акценти […]. Нам потрібно діяти жорстко, відстоюючи свої національні інтереси, не сподіваючись на те, що Захід нам хтось допоможе і що в Росії щось зміниться», – підсумував Вадим Карасьов.
