Письменниця Олеся Родіна вважає, що діалог має початися саме між митцями, аби саме вони почули один одного. Таким чином, об’єднавши зусилля, є можливість продемонструвати людям, що є інші цінності. Вона також висловила думку, що війна дала змогу краще зрозуміти свою країну. «Наша творчість – це бажання розібратися у тому, що відбувається, і не мовчати. Коли відсторонюєшся і мовчиш, і бачиш усі жахи, що відбуваються, – легше вже померти. Я виросла у русифікованому регіоні, і все, що зараз відбувається допомогло мені зрозуміти народ, серед якого я виросла, але якого я зовсім не знала», – розповіла пані Родіна.
Українські поети взяли участь у створенні збірки «Привычка жить в гетто» – поети, упорядники
Київ-Маріуполь-Москва, 11 жовтня 2016 року – Українські поети взяли участь у створенні «збірки громадянської протесної поезії» «Привычка жить в гетто». Збірка включає твори 42 авторів з 7 країн. Видана під егідою щорічного міжнародного фестиваля «Муза Непокорених», перший наклад складає всього 300 екземплярів. Про це під час скайп-включення з Москви в Українському кризовому медіа-центрі повідомив Олександр Щербаков, співорганізатор фестивалю «Муза Непокорных» та видавців збірки «Привычка жить в гетто», активіст громадянського руху «Сопротивление». «Це – непідцензурна збірка, вона позиціонується як «самвидат» за радянських часів. Єдиний критерій – якість та висловлювання на актуальну тематику. Ми готували його у секретному форматі. Кошти на видавництво збирали також таємно», розказав активіст.
Таку саме думку поділяє Марія Сладкова, співавтор поетичного збірки «Привычка жить в гетто» з Маріуполя. «Путін пробудив бажання виражати свою державну позицію. Тепер я хочу бути корисною для тих, хто мене читає та слухає», – зазначила вона. Пані Сладкова вважає, що важливим наразі завданням є поєднати людей, які добре ставляться до України. «Ми не річ сама у собі, ми не замикаємося у собі. Ми хочемо бути у контакті. Особливо з українцями, перед якими російський протест у неоплатному боргу. Ми повинні всіляко демонструвати свою єдність з народом України. Ми також маємо показати що ми відкриті світу», – зазначив Ігор Дмитрієв, співголова Вільної Школи Супротиву.
Євгенія Більченко, поет, учасник упорядкування збірки, підкреслила, що поезія збірки є нонконформістською. «Нонконформіст завжди рухається вперед і критикує те, що є зараз, за що реально можна сісти та постраждати. Тому що піаритися за рахунок «ура патріотичної» та «ура ліберальної» громадянської лірики може кожен», – пояснила вона.