Київ, 26 жовтня 2016 року – Коштів для регулярних пенсійних виплат на 2017 рік достатньо, крім того, закладене незначне підвищення пенсій, яке перевищує прогнозований рівень інфляції. Водночас, залишається невирішеною ключова системна проблема – дефіцит Пенсійного фонду. Ключові завдання на найближчий час – знайти спосіб збалансувати перший рівень системи пенсійного забезпечення і запустити пенсійну реформу. Про це заявили урядовці та експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «На сьогодні обговорюється, які саме заходи пенсійної реформи будуть реалізовуватися. До кінця роки ми маємо отримати додаткові заходи, які дозволять, з одного боку, збільшити рівень соціального страхування, збільшити охоплення людей, і, з іншого боку, знизити навантаження на Пенсійний фонд невластивими видатками», – зазначив Євгеній Капінус, заступник міністра фінансів України.
Пенсії зростуть на 10%
У 2017 році пенсії зростуть на 10% у рамках загального підвищення соціального забезпечення. «Звийчано, це не не той ріст, який би хотілося бачити, але в рамках тих можливостей, які на сьогодні є», – зазначив Євгеній Капінус. «У нас ще у грудні місяці планується підвищення пенсій, підвищення прожиткового мінімуму з 1130 гривень до 1247 і, відповідно, підвищення мінімальної пенсії», – заявив Микола Шамбір, перший заступник голови правління Пенсійного фонду України. Він зазначив, що це зростання перевищує прогнозований рівень інфляції.
Євгеній Капінус додав, що наступного року соціальним страхуванням покриватиметься ширше коло осіб – зокрема, самозайняте населення. Водночас, зауважила Маріанна Онуфрик, цей проект бюджету передбачає зменшення видатків на спеціальні пенсії. Зберігаються норми з попередніх років щодо обмеження максимального розміру пенсії у сумі 10 тисяч 740 гривень і оподаткування вищої пенсії за ставкою 18%. Залишили також норму про те, що працюючі пенсіонери від певного рівня заробітної плати отримують 85% від нарахованого розміру пенсії, а працюючі пенсіонери-державні службовці пенсій не отримують.
Дефіцит Пенсійного фонду – проблема значна, але на виплатах не відобразиться
Дефіцит пенсійного фонду продовжує зростати і на наступний рік може сягнути 92,6 мільярдів. Водночас, у державному бюджеті для Пенсійного фонду передбачені видатки у розмірі 156,2 мільярдів, які покривають зазначений дефіцит і так звані «невластиві виплати», які не отримані із ЄСВ: пенсії військовим, забезпечення виплат ветеранам війни, чорнобильцям, тощо. «За нашими розрахунками, коштів передбачено достатньо, щоб забезпечувати своєчасну виплату пенсій», – зазначив Микола Шамбір. Таку ж точку зору висловив і Віталій Мельничук, головний експерт групи «Пенсійна реформа». «Нашим пенсіонерам нема чого боятися. Розмови про те, що у нас дефіцит, брак коштів і так далі – це розмови другого рівня, стосовно макроекономічної ситуації», – заявив він.
Водночас, наголосив Віталій Мельничук, з точки зору макроекономічної ситуації проблема дуже серйозна: вже зараз ці 156,2 мільярди – найбільший видаток державного бюджету. «Він становить 20% державного бюджету», – підкреслив експерт. Маріанна Онуфрик, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень, розповіла, що у документах, оприлюднених Мінсцполітики – у бюджетних запитах на наступні роки, зазначено, що на 2017 рік із бюджету необхідно 156,2 мільярди, на 2018 рік – понад 166 мільярдів, і на 2019 рік – вже понад 172 мільярди. «Із цієї тенденції зрозуміло, що ситуація покращуватися не буде і з кожним роком дефіцит пенсійного фонду буде зростати, […] реформ не проглядається – ситуація заморожується у такому вигляді, у якому вона зараз є», – констатувала експерт. Маріанна Онуфрик зазначила також, що із документів вона з’ясувала, що потреби Пенсійного фонду, які покриваються за рахунок державного бюджету, ще не профінансовані на додаткових 5 мільярдів. «По факту, ці державні видатки мали становити не 156,2 а 161,3 мільярди», – зауважила експерт.
Причини дефіциту Пенсійного фонду
Причина перша: недоотримання ЄСВ
Сьогодні внески до Пенсійного фонду сплачують 13,5 мільйонів громадян, у той час як отримують – 12,4 мільйони. Базовою причиною дисбалансу між виплатами і надходженнями є масштаби тіньового сектору економіки. Частково ситуацію загострило зниження ставки єдиного соціального внеску у 2016 році. «Дефіцит Пенсійного фонду у 2016 році у розмірі 81,6 мільярдів гривень – це сума, яка навіть менша, ніж сума зменшення надходжень ЄСВ», – заявив Микола Шамбір. Євгеній Капінус зауважив, що після зниження ЄСВ бізнес частково вийшов з тіні, проте у меншому обсязі, ніж очікувалося.
Євгеній Капінус та Микола Шамбір наголосили, що ухилення від сплати ЄСВ вже створює подвійну проблему: це не лише недоотримання Пенсійним фондом коштів для виплат пенсіонерам, але й відстрочена у майбутнє проблема для працюючих громадян. «Якщо людина не сплачує соціальні внески, вона у майбутньому або не буде мати права на пенсію, або ця пенсія буде дуже низькою», – наголосив Микола Шамбір. Він нагадав, що для мінімальної пенсії необхідно як мінімум 15 страхового стажу, а на рівні прожиткового мінімуму – 30-35 років.
Частково надходження ЄСВ скоротилися і внаслідок подій на сході: мешканці тимчасово окупованих територій мають право на пенсію, проте підприємства, які знаходяться там, змушені сплачувати податки так званим «ЛНР-ДНР». На думку Віктора Мельничука, Україні варто було б підняти питання про доречність продовжувати виплату пенсій цим громадянам, посилаючись на резолюцію ПАРЄ від 11 жовтня.
Причина друга: так звані «невластиві видатки»
На думку представників Пенсійного фонду і Мінфіну, солідарну систему пенсійного забезпечення і невластиві видатки потрібно повністю розмежувати, тому що солідарна система досі фінансує деякі видатки, які не покриті ЄСВ. «Це невеликі доплати ветеранам війни, і особливо велика сума – доплати до прожиткового мінімуму. Якщо це соціальна норма – вона повинна фінансуватися із державного бюджету», – зазначив Микола Шамбір. «Пенсійний фонд може бути оператором цих коштів, але джерелом має бути державний бюджет», – додав експерт РПР.
Рецепт збалансування Пенсійного фонду: легалізація зайнятості, збільшення кількості платників ЕСВ і/або підвищення пенсійного віку, верифікація пільговиків
На думку Віталія Мельничука, для ліквідації дисбалансу між надходженнями і видатками Пенсійного фонду потрібно або збільшувати ЄСВ, або підвищувати пенсійний вік. І один, і інший крок є однаково непопулярними.
На думку заступника міністра фінансів, ЄСВ підвищувати недоречно. Найкращий результат дала б детінізація економіки. «Легалізація складається з кількох елементів – це зниження ставок податків, підвищення довіри людей до держави та контролюючі заходи з боку держави. Нам потрібно рухатися одразу в усіх напрямках», – зазначив він. Микола Шамбір додав, що не менш важливим фактором є зростання доходів громадян. «На мою думку, без зростання заробітної плати хорошої пенсії не буде», – зазначив він.
Що стосується додаткових механізмів вивільнення ресурсів, ними могли б стати скорочення адміністративних видатків та верифікація пільгових категорій населення.
Україні потрібна накопичувальна система пенсійного забезпечення
Віталій Мельничук наголосив, що в Україні зараз 16 мільйонів активного населення і 12,4 мільйонів пенсіонерів. У таких умовах первинний рівень соціального страхування вже не дозволить забезпечити гідний розмір пенсії, навіть якщо відбудеться суттєва детінізація зайнятості. Цю тезу одностайно підтримав і Євгеній Капінус.
У Меморандумі з МВФ за 2016 рік зазначено, що Україна до запровадження накопичувальної системи має спершу стабілізувати перший рівень. Маріанна Онуфрик оцінила цей пункт як єдиний серйозний недолік Меморандуму, проте, на думку Євгенія Капінуса, рекомендації МВФ є обґрунтованими. «На жаль, поки у нас немає стабільної макроекономічної ситуації, немає відповіді на питання по другому рівню, ми не можемо його впроваджувати. Але я абсолютно переконаний, якщо ми зараз збалансуємо перший рівень і закладемо якісні зміни у цьому напрямку, це дозволить нам знайти вихід із цієї ситуації», – зазначив заступник міністра фінансів. Він додав, що зараз над цим питанням працюють спільно із експертами Світового банку.
