На сьогодні більшість експертів дають визначення Євромайдану як Революції Гідності – революції за демократизацію та європейський вектор розвитку. Абсолютна більшість вважає, що Майдан переміг, але цілі революції були досягнуті лише частково. Найменше результатів – у боротьбі із системною корупцією. Такими виявилися результати опитування фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, проведеного 11-18 листопада серед 69 експертів, розповіла Ірина Бекешкіна, директор Фонду, відкриваючи дискусію в Українському кризовому медіа-центрі, присвячену 3-й річниці Революції Гідності.
На думку учасників дискусії, зараз революція фактично продовжується. «Майдан зараз – це не люди на площі. Майдан переміщається у політику, економіку, ініціативи громадянського суспільства та майдан закордонних справ», – зазначила Ірина Бекешкіна.
#Перемога: європейський вибір, перші реформи, активізація громадянського суспільства
Серед досягнених цілей абсолютна більшість експертів назвали відновлення європейського вектору і підписання Угоди про асоціацію з ЄС, повалення режиму Януковича, часткове «перезавантаження» владної системи завдяки «десанту» молодих депутатів та урядовців з громадянського суспільства і бізнесу, та перші кроки у боротьбі з топ-корупцією – створення НАЗК, НАБУ, антикорупційної прокуратури, запуск системи електронного декларування. «Коли західні експерти оцінюють зміни, вони кажуть, що таких реформ Україна ще не знала. Але проблема полягає у тому, що вони закладають інституційні зміни, але результат буде не скоро, люди його зараз не відчувають», – зазначив Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», професор політології НаУКМА.
На думку Олексія Гараня, серед ключових досягнень Майдану слід зазначити повернення до Конституції 2004 року: це ліквідувало можливості для побудови авторитарної моделі. Водночас, зараз є загроза боротьби центрів сили одне проти одного, як це було після Помаранчевої революції.
В економічній сфері Україна «не дійшла до певної точки, після якої повернення вже немає, але просунулася у цей бік, певно, найбільше за 25 років», зазначив Павло Кухта, заступник голови стратегічної групи радників з питань реформ в Україні. Згідно з індексом VoxUkraine, спостерігається постійна тенденція до позитивних змін, але дуже повільних. Експерт зауважив, що економічні проблеми і падіння рівня життя населення не можна вважати прямим наслідком Майдану – економічні проблеми накопичувалися ще з кризи 2008-2009 років. «Дивно не стільки те, що це сталося, як те, що ми це пережили і усе не посипалося», – констатував він.
Найбільш позитивним результатом експерти називають активізацію громадянського суспільства і виникнення потужного волонтерського руху у всіх сферах, від допомоги армії до експертних волонтерських організацій, які виробляють політику реформ для різних галузей. Щоправда, зауважила Ірина Бекешкіна, характерний для пересічних українців патерналізм досі зберігається, тільки зі сподівань на політичних лідерів він трансформувався у сподівання на громадянське суспільство.
У більш широкому історичному контексті, зазначили Олексій Гарань та Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження», найбільш значущим результатом стало формування української політичної нації.
#Зрада: боротьба із системною корупцією
Найбільшим викликом залишається боротьба із системною корупцією. Хоча для цього вже закладені інституційні і законодавчі підвалини, система чинить шалений спротив. «Радикально боротися з корупцією – це, по-перше, змінювати систему, і, по-друге, – змінювати людей. Люди, звичайно, не хочуть іти, – констатувала Ірина Бекешкіна. – Без тиску, без серйозних реакцій з боку громадянського суспільства і міжнародних партнерів нічого не буде».
По-друге, досі не притягнені до відповідальності винні у злочинах проти учасників Євромайдану. Не покарані за корупційні та інші злочини представники попереднього режиму.
Залишається невиконаною і вимога Майдану про вибори за відкритими партійними списками. На думку Олексія Гараня, поточний склад парламенту навряд чи проголосує за ці зміни.
Що далі?
Дострокові вибори, на думку Олексія Гараня, не покращать ситуацію. «Громадська думка у цьому питанні неоднозначна – трохи більше виступає «проти», менше «за», – додав експерт. Більше того, додав він, абсолютна більшість не вірить, що нова Верховна Рада працюватиме краще.
Згідно із результатами опитування, більшість експертів вважає, що у короткостроковій перспективі повторення Майдану неможливе – максимум протести з певних питань. Водночас, на тлі непомітних реформ і погіршення економічної ситуації у суспільстві наростає втома і роздратування. «Насправді це дуже небезпечна ситуація, коли з одного боку ми бачимо такі декларації, з іншого боку – такі тарифи, – підкреслила Ірина Бекешкіна. – Якщо нам вдасться провести економічні реформи, усе у нашій країні вийде. Якщо не вдасться – наслідки важко навіть уявити», – зауважила вона.
Єдиний можливий шлях до перемоги – тиск на владу спільно із західними партнерами
Експерти одностайно визнали, що остаточної перемоги Майдану можливо досягти тільки через постійний тиск на систему громадянського суспільства з одного боку і західних партнерів – з іншого. «Та структурація і сила громадянського суспільства, той дух Майдану – вони нікуди не подінуться. Виходу немає: або реформи будуть поглиблені і посилені, або доведеться підніматися на майдан», – заявив Євген Бистрицький.
«Іншого виходу, ніж тиснути і контролювати владу, немає. […] Це шлях нешвидкий, суперечливий і дуже болючий, часто простіше сказати «владу геть», ніж лобіювати закони і шукати підтримку у виконавчій владі. Але я вважаю, що саме цей шлях є єдино можливим у нинішній ситуації», – додав Олексій Гарань.
На думку Євгена Бистрицького, основним рушієм змін буде молодь із громадянського суспільства. «Частина прийшла у парламент, частина працює волонтерами, частина рекомендує політику реформ і лобіює їх – вони мусять так чи інакше замістити тих, які нездатні робити реформи. Це майбутнє Майдану», – зазначив він.
Міжнародний аспект
Володимир Огризко, український дипломат, міністр закордонних справ України у 2007-2009 роках, підкреслив, що надалі підтримка західних партнерів безпосередньо залежатиме від реформ. «Якщо в Україні не почнеться реальна боротьба з корупцією, дерегуляція економіки, реформа судової системи і далі за списком, дипломатам не буде чого робити», – підкреслив він.
Основне завдання для України на міжнародній арені – перехід від реактивної зовнішньої політики до проактивної. «Це означає, що ми повинні формувати свій порядок денний, який вигідний Україні. Ми повинні чітко і ясно сказати нашим гарантам, що ми вимагаємо двосторонніх безпекових угод і реальної, практичної військової допомоги. Будапештський меморандум підписували не другі секретарі, а президенти – це документ найвищої політичної ваги», – наголосив Володимир Огризко.
Як велику стратегічну перемогу на міжнародній арені експерти відзначили резолюцію ООН про порушення прав людини в Криму, у якій вжито термін «окупація». Особливо важливо, що її підтримали такі країни як Індія та Китай.
