Про те яким чином відбуватиметься перехід до монетизації енергетичних субсидій, уряд повинен оголосити до кінця грудня. На цьому наголосили громадські експерти та урядовці під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Монетизацію субсидій скоріше за все запровадять на рівні домогосподарств, але технічно для її запуску потрібно щонайменше рік. Під час перехідного періоду планують спершу скасувати клірингові розрахунки із «Нафтогазом» і запровадити монетизацію на рівні теплопостачальних підприємств. На рівні споживачів у цьому опалювальному сезоні відбудеться максимум монетизація залишків – якщо встигнуть напрацювати чіткий механізм, як це робити.
Рішення для перехідного періоду
«Перше, що треба зробити – монетизацію на рівні підприємств, друге – сприяти монетизації залишків наприкінці цього сезону. Третє – працювати разом над тим, щоб заходи з енергоефективності були must do, тому що є довгострокові стимули до зменшення, і пропозиції для громадян, як це зробити», – заявив Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.
Представники Мінфіну та НКРЕКП зазначили, що скасування клірингу може винести на поверхню цілу низку заморожених проблем, зокрема зі своєчасним та повним розрахунком за субсидіями. Проте, на думку Дмитра Вовка і голови Проектного офісу реформ Міністерства фінансів України Яни Бугрімової, це все одно абсолютно необхідний крок, тому потрібно проаналізувати ризики і продумати оптимальне рішення. Дмитро Вовк додав, що Комісія захищатиме ліцензіатів, якщо не буде своєчасних розрахунків за субсидіями.
Якщо приймати рішення про монетизацію залишків вже у цьому сезоні, про це бажано оголосити принаймні до кінця грудня – щоб у споживачів був стимул заощаджувати.
Позиція Мінсоцполітики
На думку Міністерства соціальної політики України, про монетизацію субсидій на рівні домогосподарств не можна говорити доти, доки не буде продуманий механізм, як саме це робити. «Ми не бачимо у найближчій перспективі можливості монетизації усіх субсидій, це нереально і з фізичної, і з технологічної точки зору. Це може розтягнутися мінімум на рік», – заявив Віталій Музиченко, директор Департаменту державної соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України. Зараз субсидії отримує понад 6,5 мільйонів домогосподарств, і для відкриття цих 6,5 мільйонів спеціальних рахунків потрібен час, технічні інструменти, фінансові і людські ресурси. Водночас, у міністерстві підтримують ідею монетизації залишків субсидій – знов таки, якщо буде готовність системи.
Позиція Мінфіну
«Система має стимулювати до енергоефективності. Якщо вона виконує цю функцію, цільовою моделлю має бути монетизація на рівні споживача», – заявила Яна Бугрімова. Якщо залишати за нею лише соціальну функцію, тоді, на її думку, доречно говорити лише про монетизацію на рівні ТКЕ.
Яна Бугрімова нагадала, що зараз субсидії розраховують за завищеними нормативами, тому постає питання, чи доцільно монетизувати залишки у цьому сезоні і в яких обсягах. Крім того, зауважила вона, розподіл коштів не є функцією ТКЕ і у них немає механізму і досвіду, як це робити. «Якщо є право, але не прописаний механізм, як це має бути зроблено, це може призвести до конфліктів», – зауважила вона.
Позиція «Нафтогазу»
У «Нафтогазі» підтримують ідею скасування клірингу і переходу до грошових розрахунків, заявив Олексій Хабатюк, заступник голови Департаменту НАК “Нафтогаз України”. «Ми за монетизацію на рівні споживачів, тому що для постачальників це невластива функція на етапі монетизації залишків для виплати споживачу», – зазначив він. Крім того, це створить надлишкову ліквідність на рівні ТКЕ. За його словами, «Нафтогаз» не бачить можливості запровадити монетизацію у цьому сезоні, тому що немає готової нормативно-правової бази і узгодженого механізму.
Він додав, що на подальших етапах, коли система вже діятиме, потрібно продумати механізм врегулювання конфлікту інтересів споживача, який хоче зекономити, і ТКЕ, які зацікавлені нарахувати більше.
Позиція громадських експертів
«Має бути обрана модель, яка буде максимально корисною для споживачів, яка забезпечить контроль за тим, як використовуються кошти, які люди отримали на руки, і контроль за тим, наскільки монетизація через рік зменшила споживання субсидіантів», – зазначив Тарас Ткачук, аналітик DiXi Group. На думку Тетяни Бойко, координатора житлово-комунальних програм громадянської мережі «ОПОРА», для дієвого зменшення споживання заощаджена частка субсидії має бути спрямована виключно на сплату за комунальні послуги та на заходи термомодернізації.
Експерти від громадськості зауважили, що не бачать жодної проблеми у тому, щоб відкрити спеціальні рахунки для субсидіантів – багато з них вже мають рахунки в «Ощадбанку» для інших соціальних виплат, тому можна було б акумулювати на них і ці кошти.
Тетяна Бойко нагадала, що необхідно також вирішити проблему із тією часткою субсидії, що має сплачуватися управляючим компаніям і ОСББ за управління житловими будинками – зараз вони просто не повертаються. «Моя пропозиція у цьому опалювальному сезоні зробити монетизацію житлових субсидій – компенсацію витрат на управління для ОСББ або плата за послугу для управителів. Інакше ми не запустимо ринок управління житловим фондом, бізнес не піде у ту систему розрахунків, яка діє сьогодні», – зауважила вона.
Попередні кроки – встановлення реалістичних нормативів і верифікація
Монетизації на рівні домогосподарств мають передувати встановлення реалістичних нормативів споживання і верифікація субсидіантів. На цьому одностайно наголосили усі учасники дискусії. «Потрібні додаткові критерії – не лише сукупний дохід. У нас є субсидіанти, які їздять на Мерседесах», – зауважила Тетяна Бойко. Маріанна Онуфрик, керівник суспільних програм Інституту суспільно-економічних досліджень, додала, що відомі непоодинокі випадки, коли для отримання субсидій люди свідомо просять заробітну плату у конвертах, працюють у тіні і реєструються як безробітні, тощо.
Дмитро Вовк і Олексій Хабатюк зазначили, що чинний норматив 5,5 кубічних метрів є завищеним. За даними НКРЕКП, середній обсяг фактичного споживання становить 4 кубометри на квадратний метр площі. Також слід подбати про забезпечення 100% обліку тепла на рівні ТКЕ. На сьогодні приладами обліку оснащені лише 61%.
Експерти та урядовці погодилися, що вагомим стимулом для економії і термомодернізації був би довгостроковий план зниження нормативів. «Громадянам треба давати довгострокові горизонти, казати, які будуть нормативи на наступний сезон. Тоді люди будуть розуміти, що у них жодного варіанту, крім економії або енергоефективності немає», – заявив Дмитро Вовк.
