Мета реформи системи громадського здоров’я – переорієнтація на профілактичну медицину, щоб уникати захворювань і виявляти їх на ранніх стадіях – МОЗ

Прес-центр УКМЦ

WATCH IN ENGLISH

Суть реформи системи громадського здоров’я – переорієнтуватися від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я населення і попередження захворювань. Це основна ідея, закладена у Концепції громадського здоров’я, що була ухвалена постановою Кабміну на минулому тижні. «В Україні зараз лише 1% фінансування і уваги спрямовані на профілактику, 99% – це лікування. […] Замість того, щоб витрачати час на лікування, краще витратити його на те, щоб бути здоровими, щасливішими, жити довше і працювати більше», – зазначила Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України, під час публічної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

«Зазвичай ми думаємо про лікування тоді, коли вже щось болить. Нашою метою є переорієнтація на профілактику захворювань. Про хворих пацієнтів ми будемо дбати, але паралельно ми будемо вчити людей, як бути здоровими», – додала Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України.

Розбудова такої системи громадського здоров’я в Україні є також однією з вимог Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Основні напрямки: виявлення захворювань на ранніх стадіях і вакцинація

Оксана Сивак зауважила, що 86% смертей в Україні зумовлені неінфекційними захворюваннями. На перших місцях – серцево-судинні, онкологія і травматизм. Якщо їх виявити на ранніх етапах, летального випадку можливо уникнути. Для цього необхідно організувати правильне інформування людей про те, як зберегти здоров’я,  а також зміцнити «первинну ланку» – посилити зв’язок між лікарем і пацієнтом на первинній ланці. «Ми зараз працюємо над оновленням стандартів на первинній ланці, куди увійдуть багато скринінгових тестів для виявлення таких захворювань», – зазначила Оксана Сивак. «Ми будемо заохочувати пацієнтів, які мають серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму, цукровий діабет ІІ типу приходити до своїх сімейних лікарів за рецептами і отримувати ліки з реімбурсацією», – додала Уляна Супрун.

Другий крок – забезпечення необхідного рівня охоплення вакцинацією. «За цей рік рівень вакцинації проти поліомієліту піднявся до 95%, але досі залишається певна недовіра і нерозуміння населення, навіщо це робити», – зазначила Оксана Сивак. Крім того, необхідні рішучі заходи для протидії таким інфекціям як ВІЛ, СНІД,туберкульоз і гепатит С – за кількістю інфікованих Україна опинилася у п’ятірці лідерів.

Для покращення ситуації потрібно правильно налагодити комунікацію із пацієнтами. За результатами дослідження аналітичного центру «Соціо-Консалтинг», що проводилося за підтримки ВООЗ, основними причинами  низького рівня вакцинації є відсутність вакцин, другою – антипропаганда вакцинації з боку медичних працівників та ЗМІ, розповіла Наталія Кожин, представник аналітичного центру «Соціо-Консалтинг». Вона запропонувала створити при Центрі громадського здоров’я окремий відділ з інформування, який розробить стандарти інформаційних програм і моніторитиме інформацію у ЗМІ на цю тему.

Оксана Сивак зазначила, що у регіонах із терапевтами і педіатрами щодо питання вакцинації вже працюють тренери, підготовлені у рамках спеціальної програми ЮНІСЕФ. «Ми також дуже покладаємося на громадські організації, такі як «Батьки за вакцинацію». Саме вас хочуть чути батьки», – додала вона.

Питання підготовки кадрів вирішуватимуть поступово. «Це буде два паралельних процеси: ми будемо готувати студентів «з нуля», і будемо паралельно покращувати знання практикуючих спеціалістів», – розповіла Оксана Сивак.

До системи громадського здоров’я відноситься також біобезпека. «Наші лабораторні центри не готові до тестування особливо небезпечних інфекцій, таких як ебола, пташиний грип і Зіка. Необхідно відпрацювати систему, яка б працювала на випередження», – наголосила Оксана Сивак. Будуть посилювати також інфекційну безпеку служби крові.

Окрема проблема – нестача кадрів і важкодоступність лікарів первинної ланки у прифронтовій зоні Луганської і Донецької областей. «Є багато колишніх військових лікарів, стоматологів, окулістів, які хочуть допомагати, але їм потрібна гарантія, що робоче місце залишиться за ними і вони поїдуть в офіційне відрядження, не лише як волонтери. У МОЗ ми вже маємо Меморандум із ПДМШ (Перший добровольчий медичний шпиталь), які висилають лікарів і працюють у цивільних лікарнях. Також маємо наказ, за яким зацікавлені лікарі можуть поїхати туди», – зазначила Уляна Супрун. Вона додала, що у буферну зону почали їздити щомісяця на 1-2 тижні фахівці Центру медицини катастроф – збирати дані про те, де і яка допомога найбільше потрібна. На тимчасово окуповані території має доступ лише «Червоний Хрест», також  туди передає ліки ЮНІСЕФ. Для цих людей поки що єдиний вихід – приїздити до лікарів на звільнені території.

Перші досягнення і наступні кроки

На сьогодні Концепція вже затверджена. Також вже почав роботу загальнонаціональний Центр громадського здоров’я. Наступний крок – створення центрів  у регіонах.  Для цього задіють і лабораторні центри колишньої Санепідемслужби. «Зараз ми проводимо аудит та будемо їх оптимізувати […] Але органотворчим центром має бути все-таки Центр здоров’я, до якого будуть приєднані лабцентри і статистика, і це буде працювати як один механізм», – розповіла Оксана Сивак. У новій системі статистику вестимуть в електронних базах даних, щоб уникати підміни даних.

Оксана Сивак зазначила, що протягом місяця МОЗ має подати до Кабінету міністрів план реалізації концепції, який вже розробили.

Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження», зазначила, що моніторити те, наскільки люди відчувають результати реформ, можливо буде через «Індекс здоров’я» – методику, розроблену фахівцями групи. «Нам важливо буде подивитися у наступні роки, як змінюватимуться показники і бачення людей щодо того, чи покращується система, і до кого вони будуть звертатися»,  – зазначила Уляна Супрун.