Органи місцевої влади перевірили на публічність та відкритість для громадськості. Серед критеріїв – доступ до публічної інформації, до приміщень виконкому, засідань колегіальних органів, можливість людей з інвалідністю потрапити до приміщень міських рад або на прийом до посадовця, наповнення сайті, фінансова звітність тощо. Лідерами серед міст залишаються Луцьк, Івано-Франківськ, Київ та Вінниця. Задовільну доступність демонструють Кропивницький, Чернівці та Львів. Пасуть задніх Дніпро, Черкаси, Запоріжжя та Ужгород. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповів Олександр Неберикут, координатор кампанії з вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. «За три роки маємо певний прогрес: показник публічності збільшився на 10%. Але ріст повільний. Причина – є прогресивні зміни до законодавства, які встановлюють нові вимоги до посадовців та депутатів, які є дуже негнучкими. Також деяким містам не вистачає політичної волі впровадити політику публічності та взаємодії з мешканцями», – зазначив пан Неберикут.
За його словами найбільш приріст публічності демонструють депутати, хоча вони і залишаються найменш відкритими. А звичні лідери публічності – виконавчі органи – почали дещо регресувати. Серед основних проблем відкритості: звітування, коли передбачені законом відкриті зустрічі підміняються закритими, або навіть повідомленнями, які не передбачають зворотного зв’язку; невідкритість щодо земельних ресурсів – такої інформації просто немає; суто формальне ставлення чиновників до громадських обговорень та інших форм взаємодії з людьми, через що самі мешканці перестають цікавляться таким форматом.
За словами Андрія Савчука, координатора вимірювання Індексу публічності у Києві, Київ демонструє на 2% менше відкритості порівняно з минулим роком. Міський голова – на 5% і тепер має 72% публічності, що водночас є задовільним результатом згідно з рейтингом. «Київ, як столиця, має широке коло можливостей, але і це також дуже велике місто, тому міський голова майже не може здійснювати прийом громадян. Але він звітує на відміну від попередніх мерів, хоч і не регулярно», – розповів пан Савчук.
Він зазначив, що позитивом є те, що 20 з 120 депутатів Київради вперше оприлюднили звіти на сайті міськради, а також практика звітування депутатами фракцій. Питання залишаються до використання коштів депутатських фондів та уніфікації автобіографії. Кияни не мають вільного доступ до засідання Київради, його ще й хочуть обмежити, проте є відеотрансляція засідань постійних комісій Київради, є також відеоархів.
