Протягом 2016 року музей Революції Гідності отримав статус національного, свою команду, керівника, фінансування на 2017 рік, розробив стратегію роботи на наступні 5 років, подав дві заявки на грант від Посольства США. Паралельно команда брала участь у конференціях і дискусіях, продовжувала наукову роботу та реалізувала близько 40 заходів і проектів. Робота над створенням музею почалася ще у 2014 році зусиллями активістів. У 2015 році Кабмін видав розпорядження про його створення як державного музею. На сьогодні у його колекції – близько 2 тисяч експонатів, але власного приміщення немає. Про це розповіли Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, та Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Музей Майдану як простір для запитань, переосмислення і діалогу
Музей Майдану співавтори ініціативи бачать не як «наративний музей – простір готових відповідей, а простір складних запитань, на які людина, яка потрапляє у нього, мусить знайти свої відповіді», – зазначив Олександр Зінченко, член ініціативи «Музей Майдану / Музей Свободи». «Пам’ять потребує нових форм, які були б важливі не лише для родин загиблих і учасників тих подій, але для ширшої аудиторії і майбутніх поколінь, які б продовжили утвердження тих цінностей, за які загинули герої Небесної сотні. […] Головна наша ідея – не давати готових відповідей, не нав’язувати стереотипи і кліше, а заохочувати до переосмислення і діалогу», – наголосив Ігор Пошивайло. Для пошуку цих нових форм продовжують спілкуватися із колегами із-за кордону, зокрема, із Польщі. На думку Олександра Зінченка, таким вдалим прикладом є Європейський центр солідарності у Гданську.
В організаційній структурі музею буде три основні напрямки. «Це меморіал героїв […], музей Майдану як класична музейна установа, яка займається збереженням, дослідженням, презентацією матеріальних і нематеріальних артефактів, і «Дім свободи» – умовна назва для громадського простору, дискусійного майданчика, простір для реалізації ініціатив», – деталізував Ігор Пошивайло.
Нагальна потреба – власне приміщення
Нагальною проблемою залишається відсутність власного приміщення. Найкращим місцем для музею вважають ділянку на Інститутській 3/5. Під час промови до Дня гідності Петро Порошенко пообіцяв, що майбутній музей знаходитиметься на Інститутській. «Висловлюю окрему подяку Президентові за це політичне рішення. […] Я буду усіма силами допомагати сам і закликатиму усіх долучатися до подальшого просування виділення землі і приміщення для тимчасового музею, доки буде йти будівництво», – зазначив Ігор Гурик, представник Родин Героїв Небесної Сотні, голова правління фонду «Майдан Гідності».
Ігор Пошивайло зазначив, що це питання сьогодні мають розглядати на засіданні комісії Київської міської державної адміністрації.
Проекти команди музею
Ігор Пошивайло розповів, що протягом року команда музею взяла участь у низці конференцій та круглих столів, у тому числі у США та Великобританії, організувала 10 виставкових проектів. Це, серед інших, проект «Відважні» в Українському домі та участь у варшавському бієнале «Poster Remediated». Також започаткували серію екскурсій пам’ятними місцями Революції гідності, спільно з Інститутом національної пам’яті розробляють відповідний путівник.
У пам’ятних місцях Революції гідності – перед Українським домом, на Михайлівській площі, на Майдані, на місці «йолки», вгорі на Алеї Героїв Небесної Сотні та біля КМДА – встановили 6 інформаційних стендів. «Це лаконічна коротка інформація про події двома мовами, карта подій на початок лютого 2014 і словник Революції гідності, а також живі спогади учасників подій. На звороті – найцінніші експонати, які стосуються цього місця», – зазначив Ігор Пошивайло.
Також команда музею Майдану підготувала документацію на пам’ятки у міському просторі Території гідності, для того, щоб їм надали статус пам’яток національного значення. Продовжують досліджувати хронологію подій Майдану та збір свідчень.
