У порівнянні з усіма попередніми роками незалежності, за останні 2-3 роки Україна досягла дуже серйозного прогресу на шляху до євроінтеграції. Про це заявили представники Уряду, Парламенту та Представництва ЄС в Україні під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Нам вдалося досягти суттєвого прогресу у досягненні тих завдань, які ми ставили перед собою як держава і суспільство. Ми запустили серйозні процеси реформування в усіх сферах життя. […] Мені хочеться вірити, що ми успішно переходимо той рубікон розуміння, що євроінтеграція – це все ж таки внутрішній процес, це не питання зовнішньої політики. Ми переходимо на діалог внутрішній до питання, що нам потрібно зробити для того, щоб реально рухатися у процесі євроінтеграції, і, як це буде впливати на життя наших громадян», – зазначила Віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Серед позитивних результатів – створення антикорупційних установ, запуск реформи децентралізації, реформи енергетичного сектора, системи державних закупівель та державних підприємств, реформи держслужби. Іванна Климпуш-Цинцадзе особливо підкреслила значення запуску судової реформи, антикорупційних органів та запровадження електронної системи декларування. «Система електронного декларування – безпрецедентна для європейців. Ми розраховуємо, що зараз ці інституції, які були створені, зокрема, НАЗК, зможе затвердити правила і чіткі процедури, за якими проходять ці перевірки, і візьметься до активної роботи», – зауважила вона. Система добору суддів, за її словами, отримала дуже схвальні відгуки від іноземних партнерів. «Багато суддів просто не хочуть туди подаватися – іде певне «самоочищення» суддівської системи, тому що у ній закладені серйозні антикорупційні запобіжники», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що за перші 9 місяців 2016 року товарообіг із ЄС зріс на 6%. Обсяги торгівлі з ЄС вийшли на 1 місце серед інших партнерів і складають 41%. У цьому році планується створення умов для подальшого зростання товарообігу завдяки отриманню додаткових автономних преференцій (АТП) та зменшенню нетарифних бар’єрів. Торік підписали оновлений Меморандуму про взаєморозуміння у галузі енергетики, яким передбачається створення стратегічного енергетичного партнерства між Україною та ЄС.
Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Україна повністю виконала План дій з візової лібералізації, тому зараз це питання лежить виключно у політичній площині. «Угода про асоціацію буде, нарешті, ратифікована, звісно, залежно від остаточного рішення Нідерландів, і угода про безвізовий режим також набере чинності. Це обов’язково відбудеться, наразі нам потрібно лише пройти остаточні процедури», – запевнив Томас Фреллесен, заступник голови Представництва ЄС в Україні. Він зауважив також, що Угода – «найбільш комплексна з усіх, які ЄС коли-небудь укладав із третіми країнами».
Томас Фреллесен нагадав, що з 2014 року ЄС передбачив для України понад 4.3 мільярдів євро допомоги у вигляді грантів та позик, із яких половину вже виділили; макрофінансова допомога склала 3,4 мільярди євро, із яких 2,2 мільяди вже виділили. Ще 8 мільярдів євро передбачені як пільгові кредитні інвестиційні ресурси на розвиток інфраструктури та бізнесу від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР, з яких половину вже виділено.
Завдання для України на цей рік – посилити інституційну спроможність, тому що недостатня координація між відомствами і внутрішній спротив на сьогодні є основними викликами. Зокрема, потрібно створити єдину систему моніторингу виконання Угоди, яка б дозволила більш якісну звітність і аналіз ситуації; узгодити термінологію для перекладу європейського законодавства українською, покращити взаємодію між відомствами. Також необхідно внести зміни до регламенту роботи парламенту і запровадити механізм контролю над відповідністю законопроектів законодавству ЄС . «Необхідний спільний інституційний механізм для Парламенту і Уряду. Необхідна структура, яка буде відповідати за наближення законодавства до норм ЄС – постмоніторинг, нагляд, оцінка регуляторного впливу. […] Цей механізм має бути закріплений на законодавчому рівні», – пояснила народний депутат України, виконувач обов’язків голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Марія Іонова.
Важливо також визначити модель відносин із ЄС на найближчий час. «У всіх сферах ми маємо визначити середньострокові цілі, щоб вони були зрозумілі суспільству, бізнесу і, насамперед, працівникам міністерств і відомств, і адаптувати інструменти підтримки до таких цілей», – зазначив Всеволод Ченцов, директор департаменту Європейського Союзу Міністерства закордонних справ України.
Іванна Климпуш-Цинцадзе та Марія Іонова підкреслили, що Уряду дуже важлива експертна підтримка з боку громадянського суспільства. «Ми не зрушимо цю скелю без залученості громадянського суспільства, без реальної експертної роботи громадянського суспільства», – наголосила пані Климпуш-Цинцадзе.
