Спрощену систему оподаткування для фізичних осіб-підприємців скасовувати не можна – це призведе до припинення діяльності або тінізації діяльності. Таку думку одностайно висловили експерти, народні депутати і представники бізнесу під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Для мене спрощенка – це не питання, чесно я заплатив податки чи нечесно, а чи взагалі я їх плачу. І для суспільства, мені здається, спрощенка – це спосіб легалізації будь-якого бізнесу», – наголосив Едуард Курганський, представник Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України. Він зауважив, що часто підприємці готові свідомо працювати на спрощеній системі і сплачувати більше, ніж платили б на загальній, «аби тільки не мати справу з податковою».
«Не чіпайте спрощену систему […]. Спрощена система – це єдиний механізм, який захищає малий бізнес від корупціонерів і дозволяє споживачам придбати товари і послуги на 20-30% дешевше», – зауважила Оксана Продан, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. На її думку, якщо уряд хоче малий бізнес «легалізувати, а не ліквідувати», потрібно збільшити обороти на спрощенці, спросити звітність та облік по найманих працівниках, знизити штрафи за найманих працівників, а також запровадити антикорупційні запобіжники у загальній системі оподаткування і навести лад у сфері земельних і екологічних податків.
Скасування спрощеної системи – не обов’язкова вимога МВФ
Експерти зауважили, що відмова від спрощеної системи оподаткування не є ультимативною вимогою МВФ для надання траншу. Головне, що цікавить МВФ – побачити, за рахунок яких надходжень Україна повертатиме борг. Збільшити надходження до бюджету доречніше за рахунок мінімізації відтоку коштів в офшори і дотацій для певних галузей економіки. «Якби бізнес мав усі умови для розвитку, тільки за рахунок цього ми б отримували набагато більше надходжень. Наприклад, за розрахунками нашої програми, ми маємо у 4-5 разів менші обсяги експорту, ніж ми могли б мати за умов більш ліберального валютного регулювання. Є інші можливості, і уряду треба розробляти комплексну стратегію, а не вирішувати проблему за рахунок якогось одного сегменту бізнесу», – зауважив Любомир Чорній, експерт програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні».
На загальній системі зловживань більше
Володимир Дубровський, член наглядової Ради CASE Україна, зауважив, що іноземні експерти з досвіду власних країн можуть вважати, що великий бізнес є прозорим, а зловживання відбуваються переважно у малому, проте в Україні картина протилежна. Більшість зловживань і проблем – саме на загальній системі. Більш того, обсяги зловживань, у яких звинувачують «спрощенців», більші, ніж обсяг обороту усіх «спрощенців» разом узятих. За даними Global Financial Integrity, з України в офшори виводиться у середньому 10% ВВП. При цьому увесь МСБ складає 15,7% від ВВП, із нього спрощена система – мала частина.
Ті випадки, коли великий бізнес ховається за спрощеною системою, не були б можливими без «кришування». Наприклад, касові апарати торгової мережі, де на касах сидять ФОПи, зареєстровані на різних суб’єктів за одною адресою самою податковою – тобто, податковій ситуація відома і теоретично вони могли б внутрішнім розпорядженням заборонити цю практику. «Використовувати спрощенку для мінімізації податків великого бізнесу дозволяє тільки одне – влада, яка має відношення до цього бізнесу», – наголосила Оксана Продан. «Якщо вони залишаться під тим «дахом», під яким вони працюють зараз, то встановлюй чи ні касові апарати, вони так само ухилятимуться від податків, тому що переконані у своїй безкарності», – додав Володимир Дубровський.
Потрібно не скасовувати «спрощенку», а спрощувати загальну систему
Найкращий вихід – спросити загальну систему настільки, щоб підприємцям самим було вигідно переходити на неї. «Доки ми не зробимо загальну систему оподаткування, з одного боку, простою і захищеною від сваволі, як спрощена система, і, по-друге, захищеною від масштабних зловживань, до того часу вдаватися до фундаментальних реформ спрощеної системи жодного сенсу немає», – наголосив Володимир Дубровський. Якщо вживати якихось заходів для того, щоб великий бізнес не міг ховатися за спрощеною системою, це має відбуватися так, щоб не зачіпати дрібний бізнес, який чесно сплачує податки. «Без цього ми отримаємо протилежний результат – не збільшення доходів до державного бюджету, а закриття дрібних суб’єктів господарювання, і це буде новим соціальним викликом», – додав Любомир Чорній.
Едуард Курганський зазначив, що малий і середній бізнес має союзників у вигляді міських рад, і разом вони можуть бути противагою великому бізнесу та їхнім лобістам у Верховній Раді. Наприклад, міськрада Івано-Франківська підтримала законопроект про те, що не варто зобов’язувати усіх використовувати касові апарати. У цьому році вже більше 10 міст прийняли рішення зменшити єдиний податок у своїх містах.
