Програма «Креативна Європа» – це механізм фінансування і розширення міжнародної співпраці для усіх, хто працює у культурній сфері і має ідеї цікавих проектів, розповіла Юлія Федів, керівник Національного бюро програми «Креативна Європа» в Україні, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Програма розпочалася у 2014 році і триватиме до 2020 року. На сьогодні вона охоплює 39 країн, серед яких країни-члени ЄС, країни Східного партнерства та Європейської асоціації вільної торгівлі. Україна приєдналася 1 січня 2016 року. Програма спрямована на три основних сектори – культурний, креативний та аудіовізуальний. Загальний бюджет – 1,46 мільярдів євро, із них 56% виділені на підпрограму «Медіа», 31% – підпрограму «Культура», 13% – на проекти міжсекторальної співпраці (лише для повноцінних членів).
Напрямки та інструменти «Креативної Європи»
У рамках підпрограми «Культура» передбачено чотири канали фінансування – «Європейські платформи», «Європейські мережі», «Проекти у галузі співробітництва» та «Художній переклад».
«Європейські платформи» та «Європейські мережі» – це напрямки для тих, хто реалізовує проекти у рамках структурних груп організацій із культурного і креативного секторів. Для участі у першому необхідно, щоб група організацій складалася із 15 організацій-членів із 10 країн-учасниць програми «Креативна Європа». Обсяг фінансування – 80% від бюджету до 250 тисяч євро на рік. Участь у «Європейських мережах» передбачає, що організації, які подають проект, формують юридично оформлений координаційний механізм і створюють платформу із 10 організацій-членів – 10 різних країн. Обсяг фінансування – 80% від бюджету до 500 тисяч євро на рік. «Наприклад, Європейська театральна конвенція, до якої входить два українські театри – ДАХ і Молодий театр – цього року виграла конкурс у номінації «Європейські мережі» і отримала фінансування до 250 тисяч євро на реалізацію проекту. Відповідно, наші театри, які є членами мережі, теж зможуть взяти участь у заходах, які фінансуються програмою», – розповіла Юлія Федів.
«Проекти у галузі співробітництва» мають окремі категорії: для малих проектів (3 учасники із трьох країн, бюджет до 200 тисяч євро, фінансування – до 60%) та великих проектів (6 партнерів із 6 країн, обсяг фінансування – 50% від бюджету до 2 мільйонів євро). Підгрупа «Художній переклад» пропонує підтримку проектам з перекладу літератури (3-10 художніх творів) іншими європейськими мовами. Програма фінансує до 60% від бюджету до 100 тисяч євро.
У рамках підпрограми «Медіа» діє 14 напрямків, для України поки що доступні 4. Серед них – навчання за напрямками «менеджмент», «нові технології» і «сценарна справа», заходи спрямовані на формування аудиторії, проекти з організації фестивалів, зокрема, кінофестивалів. У програмі фестивалів має бути щонайменше 100 повнометражних (або 400 короткометражних) художніх кінофільмів, 50% – іноземних, із щонайменше 15 країн-учасниць програми. «Цього року ми вже мали дві заявки – Одеського кінофестивалю та Київського кінофестивалю «Молодість», але, на жаль, неуспішні», – зазначила Юлія Федів. Це також напрямок «доступ до ринків» – фінансування заходів з організації європейських майданчиків на провідних ярмарках і професійних аудіовізуальних ринках.
Партнером «Креативної Європи» є також Програма ЄС та Східного партнерства «Культура і Креативність». Вона діє у 6 країнах Східного партнерства і передбачає проведення досліджень, нарощування потенціалу культурного та креативного секторів, надання інформації і підтримки для посилення міжнародної співпраці. Ірина Прокоф’єва, представник програми, зазначила, що в Україні у рамках програми провели вже 15 тренінгів і навчальний тур для культурних менеджерів до Любляни для обміну досвідом про те, як формувати стратегію свого проекту і якими мають бути проекти, щоб виграти фінансування.
Як взяти участь?
Подати заявку на участь у проекті може організація будь-якої форми власності, яка діє і має статус юридичної особи не менше, ніж два роки та має партнерів щонайменше у 3 країнах-учасницях програми. Для участі потрібно зареєструватися на Порталі учасників і далі діяти згідно із вказаним алгоритмом. «Щоб проект пройшов розгляд експертної ради, він має відповідати як мінімум трьом пріоритетам програми «Креативна Європа». По-перше, він має сприяти мобільності діячів культурного і креативного секторів. По-друге, він має сприяти розширенню аудиторії і залучення тих верств населення, які загалом не мають доступу до культурної та креативної індустрій, зокрема, соціально незахищених категорій населення та людей з особливими потребами. Також проект має пропонувати нові-бізнес моделі і нові рішення, сприяти переходу до новітніх технологій, передбачати освітні заходи і тренінги для культурних діячів» , – зазначила Юлія Федів.
Вона додала, що навесні у рамках Книжкового Арсеналу відбудеться публічне обговорення «Програма «Креативна Європа» як інструмент: Досвід Латвії і Британії», під час якого можна буде дізнатися деталі про умови участі, особливості подачі заявки та звітності. У червні відбудеться практичний семінар для зацікавлених організацій, у серпні та вересні – форуми про інструменти програми. На жовтень-листопад заплановані практичні семінари у Луцьку, Рівному та Чернівцях. Взимку відбудеться ярмарок успішних проектів.
Програма передбачає розвиток громад та міжміністерську співпрацю
Національне бюро програми діятиме при Українському центрі культурних досліджень. Поки що воно не має фінансування напряму із ЄС, тому що Україна платить лише символічні 1 євро членського внеску. Олександр Буценко, в.о. директора Українського центру культурних досліджень, висловив запитання, що після зміни керівництва Бюро, його діяльність буде більш успішною. «Тепер, коли Бюро працює з нами і воно буде активним, це стане дуже активним поштовхом для того, щоб просувати цю ідею у суспільстві. Програма передбачає не лише міжсекторну чи міждисциплінарну співпрацю, а й також міжвідомчу і міжміністерську. Ця програма буде впливати на розвиток і місцевих громад, і національний розвиток, залучаючи різні міністерства і їхні ресурси», – зазначив він.
