Нова глобальна криза, яка виникла на Близькому Сході через дипломатичну ізоляцією Катару, набуває більш відкритих форм. У столиці Ірану Тегерані 7 червня сталася терористична атака, яка забрала життя 12 людей та призвела до травмування 39 осіб. Перехід протистояння Катару та Саудівської Аравії та її союзників експерти пов’язують із відкритою підтримкою президента США Дональда Трампа Саудівської Аравії, яку він бачить стратегічним партнером США. Іран, реагуючи на терористичний акт, прямо вказав на причетність до цього Саудівської Аравії та США. Експерти зазначають, що у Катару фактично відсутня армія, на її території присутні лише американські солдати, які, зважаючи на підтримку США Саудівської Аравії, можуть перемістити саме туди свою військову базу. На тлі військової загрози Катару, турецький парламент проголосував за посилення співпраці в оборонній сфері з Катаром. Експерти зазначають, що «необережна» зовнішньо-політична діяльність Трампа призвела до нової кризи на Ближньому Сході. Сам Трамп визнав, що саме його дії спровокували «блокаду» Катару. На думку деяких експертів, дії Трампа могли бути спрямовані на те, щоб за допомоги Саудівської Аравії (напередодні США і СА підписали контракт на покупку СА у США зброї на 110 (!) млрд дол.) дестабілізувати ситуацію в Ірані та Катарі, яких Трамп вважає причетними до фінансування терористів. Щодо впливу даного конфлікту на Україну, то експерт Олександр Мішин вважає, що подальша блокада Катару може призвести до недоступності катарського газу на ринок ЄС, що відповідним чином відобразиться на його вартості, в тому числі і для України.
Невизначеною також залишається політика США щодо Росії, а, отже, і до України. Представник держдепу США Хізер Нойерт повідомила, що держсекретар Рекс Тіллерсон виконуватиме доручення президента Дональда Трампа з відновлення відносин з Росією, однак Вашингтон продовжить протистояти Москві з питань, за якими між сторонами не досягнуто згоди. “У тих випадках, в яких між нами з Росією немає згоди, ми будемо відстоювати своїх інтереси і цінності, так само як і інтереси і цінності наших партнерів”, – сказала Хізер Нойерт. Експерти наголошують, що для України було б стратегічно важливим задля посилення тиску на Росію потрапити під категорію «партнерів» США. У Кремлі припускають, що зустріч Трампа та Путіна може відбутися 7-8 липня у Гамбурзі під час саміту «великої двадцятки». Посол США в Росії Джон Теффт повідомив, що домовленості про зустріч глав Росії і США на саміті в Німеччині немає. Американське видання The Hill повідомляє, що демократ Ел Грін, штат Техас, готує письмову заявку з пропозицією імпічменту, що має стати першим офіційним кроком до імпічменту Трампа. Видання відзначає, що заявка Гріна має мало шансів на підтримку у палаті представників, яка контролюється республіканцями.
За відсутності безпекових гарантій з боку США, Україна продовжу активно співпрацювати із європейськими країнами у питанні припинення війни на Донбасі. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін обговорив із представниками Німеччини та Франції різке погіршення ситуації на Донбасі. «У нас реальне погіршення ситуації з безпекою на Донбасі, з великою кількістю обстрілів, у нас багато поранених. Росія свідомо дестабілізує ситуацію,» – зазначив Клімкін. Росія вже традиційно ігнорує «нормандський формат». Помічник президента РФ Юрій Ушаков повідомив, що дата телефонної розмови лідерів країн-учасників «нормандського формату» не встановлена. Експерти зауважують, що ймовірність спільної зустрічі очільників держав «нормандського формату» є вкрай мала.
Важливим аспектом участі міжнародних організацій у процесі стабілізації на Донбасі є діяльність ОБСЄ. Голова ОБСЄ Себастьян Курц заявляє про намір ОБСЄ збільшити кількість спостерігачів Спеціальної моніторингової місії на Донбасі з 700 до 1 тис. осіб. Він також наголосив на необхідності запровадження нічних спостережень на Донбасі. Петро Порошенко закликав Курца створити озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що саме російська сторона блокує можливість створення озброєної місії ОБСЄ на Донбасі. Німецький журналіст Конрад Шуллер з видання Frankfurter Allgemeine Zeitung зазначає, що обидві сторони порушують Мінські угоди, зокрема у пункті про невикористання важкого озброєння. Він також зазначив, що, згідно із звітів ОБСЄ, обидві сторони тим чи іншим чином перешкоджають роботі Місії. Проте, саме російська сторона дозволяє собі використовувати зброю проти спостерігачів з метою їх залякування. Німецький журналіст вважає, що такі дії умисними з боку бойовиків. «А якщо Москва тепер дозволить своїй “тіньовій армії” в Україні паралізувати діяльність місії ОБСЄ, то від мінських угод і зовсім нічого не залишиться,» – підсумовує Конрад Шуллер.
В українському суспільстві актуальним залишається питання щодо проведення медреформи, за пакет законопроектів ВР рада може проголосувати 8 червня. Однак, позиція у комітетах ВР не є однозначною. Комітет Верховної Ради з охорони здоров’я не зміг проголосувати ні за відхилення, ні за відправку на доопрацювання законопроекту про державні фінансові гарантії надання медпослуг і лікарських засобів. Натомість нардеп від БПП Сергій Березенко зазначив, що “Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення і Комітет з питань бюджету підтримали сьогодні винeсeння в сесійний зал законопроектів по медичній реформі”. Політолог Петро Олещук вважає, що така ситуація не означає, що законопроект не зможе бути проголосований у парламенті, адже рішення комітету є рекомендаційним. На думку Петра Олещука, лобіювання реформи через непрофільні комітети свідчить про серйозність намірів БПП проголосувати даний законопроект у першому читанні. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк повідомив, що МОЗ планує переглянути тарифи на медичну допомогу на первинному рівні: «Ви, напевно, чули цифру 200 грн на людину. Ця цифра з минулого бюджету. Зараз ми її перерахуємо». Він також зазначив, що детальний опис гарантованого пакета медичних послуг і лікарських засобів Верховна Рада затвердить як невід’ємну частину державного бюджету в складі проекту закону про держбюджет.
Разом із тим, відбувається активна суспільна дискусія навколо земельної реформи. 7 червня Кабінет Міністрів на засіданні затвердив постанову, згідно з якою отримання в оренду державних земель сільськогосподарського призначення буде можливе лише терміном до семи років за підсумками аукціонів, на яких стартова ціна становитиме не нижче ніж 8% нормативної оцінки. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк зазначив, що постанова вводить ще одну умову – обсяг земель, що виділяються безоплатно, буде обмежено 25% земель, зданих в оренду через аукціони, а пріоритетними одержувачами таких земель стануть учасники АТО за погодженням із сільськими радами. Представники Аграрної партії провели під стінами ВР мітинг проти запровадження ринку землі. Міністр фінансів Олександр Данилюк зазначив, що даний мітинг був «проплаченим», а позиція Аграрної партії не відповідає інтересам селян. На думку міністра, саме відкриття ринку землі повернене селянам право повноцінно розпоряджатися своєю землею. Зокрема, селяни зможуть брати кредити у банках під заставу землі. Експерти зауважують, що із земельної реформою кредитна політика банків буде більш активною. Але банкіри відзначають, що саме невеликим підприємствам банки неохоче дають кредити, натомість вони більш зосередженні на кредитуванні великих агрохолдингів.
Україні дорого обходиться потреба енергетичного сектору у вугіллі, зокрема, антрациту. За даними ДФС, Україна в січні-травнем 2017 року імпортувала майже 6,5 млн тон вугілля кам’яного та антрациту на суму більш ніж $1 млрд. Експерти зазначають, що Україна продовжує закуповувати вугілля у РФ, не дивлячись на всі заяви політиків. За даними ДФС, з РФ надійшло вугілля на $538,864 млн (частка в імпорті 52,03%). В.о. генерального директора компанії “ДТЕК Енерго” Дмитро Сахарук заявив, що Росія намагається продавати українське вугілля з ОРДЛО Туреччині та Іспанії за суттєво заниженою ціною. «Дуже сильно дисконтують ціну. 30-40-50% знижки, мало не безкоштовно віддають,» – зазначив Дмитро Сухарук.
Не дивлячись на «атаку» БПП на Юлію Тимошенко на тлі газової угоди 2009 року, вона має найбільший рейтинг серед потенційних кандидатів у президенти. Згідно даних центру соціологічних досліджень “Софія” за Юлію Тимошенко готові проголосувати 11,5% виборців, за Петра Порошенка – 11%, на третьому місці Юрій Бойко із 10,7%. Якби зараз в Україні відбувалися парламентські вибори, то 5% -й бар’єр подолали б 7 партій. Так, ВО “Батьківщина” набрала б 10,8%; “Опозиційний блок” – 10,3%; “Блок Петра Порошенка “Солідарність”- 9,8%; “Радикальна партія”- 7,8%; партія “За життя” – 0.3%;”Самопоміч”- 6.2%;”Громадянська позиція”- 5,6% . 42,3% опитаних українців вважають, що влада точно веде країну в неправильному напрямку, 30,2% – що влада радше веде країну в неправильному напрямку. Експерти зазначають, що довіра українців до чинної влади є вкрай низькою. Президенту України Петру Порошенку цілком довіряють лише 1,9% опитаних, скоріше довіряють – 15,9%. Верховній Раді цілком не довіряють і скоріше не довіряють цілком 89,4%. Кабінету Міністрів тією чи іншою мірою не довіряють – 86,3%. Національному банку – 86,2%.
Громадський рух «ЧЕСНО» провів дослідження роботи депутатів Верховної Ради. Згідно з результатами, найбільше «кнопкодавів» має БПП (нардеп Урбанський О. І. – 12 випадків, Шинькович А.В. – 11, Козир Б.Ю. – 7). Найнижчу відвідуваність засідань ВР продемонструвала група «Відродження» – 68%. Персональне «лідерство» за прогулами у Андрія Білецького – він відвідав лише 3% пленарних засідань. Найбільше фігурують у антикорупційних розслідуваннях Ігор Кононенко (11) та Юрій Бойко (11), Юлія Тимошенко (10), Олександр Грановський (9) та Сергій Клюєв (8). Загалом, третина народних депутатів фігурують в антикорупційних розслідуваннях.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Терористи розстріляли парламент і підірвали мавзолей у Тегерані (256 публікацій у ЗМІ)
- НАБУ намагається стягнути 100 мільйонів гривень застави через нездані Насіровим паспорти (83 публікації у ЗМІ)
- Німеччина закликала до розрядки кризи навколо Катару (90 публікацій у ЗМІ)
- Хибний переполох: ані пожежі, ані мін у Вищому адмінсуді не виявлено (51 публікація у ЗМІ)
- Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні (33 публікації у ЗМІ)
ВІЙНА НА ДОНБАСІ ТА МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін минулого вечора обговорив із колегами з країн-партнерів із “Нормандського формату” (Франції і Німеччини) різке погіршення ситуації на Донбасі. “У нас реальне погіршення ситуації з безпекою на Донбасі, з великою кількістю обстрілів, у нас багато поранених. Росія свідомо дестабілізує ситуацію. Я обговорив це з моїми колегами за “нормандським форматом”. Учора ввечері у мене був детальна розмова з міністром закордонних справ Франції для того, щоб перебити цю свідому ескалацію ситуації з боку Росії”, – сказав він на спільній прес-конференції з главою Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтером у середу в Києві. За словами П .Клімкіна, сторони надалі робитимуть усе можливе, щоб не допустити ескалації в сфері безпеки в регіоні, а також досягти домовленостей щодо звільнення заручників.
Час телефонної розмови лідерів країн “нормандського формату” (Росія, Україна, Німеччина, Франція) з урегулювання ситуації на Донбасі поки що не визначено, заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков. “Поки що час для цієї телефонної розмови не визначено. Є домовленість, є бажання цю телефонну розмову провести”, – сказав Ю. Ушаков журналістам у середу. Телефонна розмова має передувати зустрічі лідерів країн “нормандського формату”.
Голова Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтер вважає, що сторонам конфлікту на Донбасі необхідно докладати більше практичних зусиль для виконання домовленостей, яких раніше було досягнуто для забезпечення миру на Донбасі. “Треба домовлятися, треба більше робити для того, щоб попередні домовленості виконувалися. Якби була можливість відвести великокаліберне озброєння, то ми могли б швидше налагодити мир у цьому регіоні “, – сказав він на спільній прес-конференції з главою МЗС України Павлом Клімкіним у середу в Києві.
Міністр закордонних справ Австрії, чинний голова ОБСЄ Себастьян Курц заявляє про намір ОБСЄ збільшити кількість спостерігачів Спеціальної моніторингової місії (СММ) на Донбасі з 700 до 1 тис. осіб. “Як голова ОБСЄ я уповноважений поінформувати вас, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ буде збільшена з 700 до 1 тис. спостерігачів”, – заявив С.Курц на спільній з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним прес-конференції в Києві в середу. Також С.Курц сказав про намір ОБСЄ поліпшити матеріальне забезпечення місії, зокрема для збільшення ефективності спостереження вночі.
Міністр закордонних справ Австрії, чинний голова ОБСЄ Себастьян Курц заявляє про необхідність запровадження нічного моніторингу на сході України і використання безпілотних літальних апаратів з цією метою. “Щоб поліпшити ситуацію з безпекою місцевих жителів в Україні, нам також потрібен нічний контроль, наприклад, з використанням приладів нічного бачення і дронів”, – написав С. Курц у своєму мікроблозі в соцмережі Facebook після зустрічі з президентом України Петром Порошенко в середу в Києві.
Президент України Петро Порошенко закликав чинного голову ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії Себастіана Курца активізувати консультації з розміщення збройної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі. Як повідомляється на офіційному сайті глави держави в середу, про це П. Порошенко заявив на зустрічі з С. Курцем в Києві. Глава української держави звернув увагу глави австрійського зовнішньополітичного відомства на триваючі порушення Кремлем Мінських домовленостей і обстріли цивільних об’єктів із застосуванням забороненого озброєння, а також закликав реагувати будь-якими засобами на порушення Москвою прав українських громадян на окупованих територіях. Зокрема, П. Порошенко звернув увагу на блокування звільнення заручників на Донбасі.
Російська сторона блокує обговорення питання створення озброєної поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “На сьогодні Росія поки що блокує обговорення цього питання на віденському майданчику ОБСЄ (…) Поліцейська місія – це питання, які мають бути обов’язково узгоджені, має бути мандат, який дасть нам можливість готуватися до майбутніх виборів”, – сказав він на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Австрії, чинним головою ОБСЄ Себастьяном Курцем в середу в Києві.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін розраховує, що розширене партнерство України з НАТО призведе до членства в Альянсі. “Прапор Чорногорії в НАТО – політика відкритих дверей Альянсу в дії. Без сумніву, розширене партнерство України з НАТО принесе такий же результат”, – написав глава МЗС в мікроблозі в Твіттері.
МЕДИЧНА РЕФОРМА.
Комітет Верховної Ради з охорони здоров’я не зміг визначитися: відправити на доопрацювання або відхилити урядовий проект закону про державні фінансові гарантії надання медпослуг і лікарських засобів. Члени комітету не змогли ухвалити рішення на засіданні в середу, при цьому урядовий законопроект також не був підтриманий. Серед зауважень депутатів, зокрема, неврегульованість в проекті закону питань медичної малозабезпеченим верствам населення та дітям до трьох років, відсутність чіткого переліку безоплатних гарантованих медпослуг, відсутність гарантій на проведення розтину і фінансування патологоанатомічної служби і інші.
Профільні парламентські комітети підтримали на своїх засіданнях в середу законопроекти №№6327 і 6329, що стосуються реформи охорони здоров’я, заявив заступник голови фракції “Блок Петра Порошенко” у Верховній Раді Сергій Бeрeзeнко. “Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення і Комітет з питань бюджету підтримали сьогодні винeсeння в сесійний зал законопроектів по медичній реформі”, – розповів народний депутат в ефірі каналу “112” в середу. С.Бeрeзeнко також зазначив, що на ранковому засіданні Верховної Ради в четвер парламентарії зможуть розглянути законопроекти в першому читанні.
Міністерство охорони здоров’я здійснить перерахунок уже розроблених тарифів на медичну допомогу на первинному рівні, повідомив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. “Реформа розпочнеться з первинки. Тарифи там ми вже розробили, але оскільки реформа розпочнеться з наступного року, ми їх перерахуємо”, – сказав він на брифінгу в середу, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна”. “Ви, напевно, чули цифру 200 грн на людину. Ця цифра з минулого бюджету. Зараз ми її перерахуємо”, – сказав він.
Детальний опис гарантованого пакета медичних послуг і лікарських засобів Верховна Рада затвердить як невід’ємну частину державного бюджету в складі проекту закону про держбюджет, повідомив заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк на брифінгу в середу в Києві. За його словами, таке рішення прийнято за підсумками засідання Національної ради реформ та імплементовано у проект закону про медреформу. Крім того, повідомив заступник міністра з посиланням на рішення Нацради реформ, з 2022 року акредитацію медустанов і розробку стандартів медичної допомоги здійснюватиме спеціально створене державне некомерційне незалежне агентство, яке в своїй роботі спиратиметься на оцінку медичних технологій.
ЗЕМЕЛЬНА РЕФОРМА.
Отримання в оренду державних земель сільськогосподарського призначення буде можливе лише терміном до семи років за підсумками аукціонів, на яких стартова ціна становитиме не нижче ніж 8% нормативної оцінки, відповідну постанову Кабінет Міністрів затвердив на засіданні в середу. Держгеокадастр повинен буде також виставляти на такі аукціони землі, повернені з оренди, тим самим ліквідуючи схему, коли їх ділили на ділянки по 2 га і безоплатно роздавали начебто у вигляді земель особистого селянського господарства, зазначив, представляючи проект, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк. Він уточнив, що нині на аукціонах зі здачі держземель в оренду ставка становить 13-15%, а середня ставка оренди у країні щодо державних і приватних земель – від 5 до 8%. М.Мартинюк зазначив, що постанова вводить ще одну умову – обсяг земель, що виділяються безоплатно, буде обмежено 25% земель, зданих в оренду через аукціони, а пріоритетними одержувачами таких земель стануть учасники АТО за погодженням із сільськими радами.
У середу вранці під Верховною Радою України в центрі Києва активісти Аграрної партії мітингують проти запровадження ринку землі та продажу в Україні землі сільськогосподарського призначення. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, на площі перед центральним входом до будівлі парламенту мітингують кілька сотень людей. У руках у багатьох з них прапори Аграрної партії, різні транспаранти, на яких написані гасла і фрази з критикою введення продажу сільськогосподарських земель в Україні та вимоги продовження мораторію на відповідну ініціативу. Присутні вважають, що в результаті впровадження ринку землі в Україні її скуплять олігархи і представники великого капіталу, а прості українці нічого не отримають в результаті цієї реформи. Учасники акції скандували гасло: “Не дамо вкрасти землю”.
Глава Міністерства фінансів Олександр Данилюк здивований мітингом Аграрної партії біля Верховної Ради проти земельної реформи і вважає за доцільне розібратися із заявами протестувальників. У своєму пості в соцмережі Facebook О.Данилюк, зокрема, звернув увагу, що Аграрна партія виступає проти розвитку аграрного сектора в країні та проти створення ринку землі, що передбачає повернення селянам права повноцінно розпоряджатися своєю землею. На думку міністра, така позиція, по суті, суперечить інтересам самих селян, яких мала б представляти партія. Крім того, О.Данилюк вважає оманливими твердження протестувальників, що невеликі фермери не можуть обробляти свою землю, оскільки не в змозі залучити в банку необхідний стартовий капітал.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що в 2018 році на підтримку сільськогосподарських виробників буде спрямовано 6,5 млрд грн, а на компенсацію вартості сільгосптехніки – 1 млрд грн. “Цього року ми передбачили 550 млн грн на підтримку виробників української сільгосптехніки, тому що ми хочемо, щоб в Україні вироблялася техніка, щоб в Україні створювалися робочі місця, і з кожним роком в Україні ця підтримка зростатиме. У 2018 році ми вважаємо, ця підтримка буде вже 6,5 млрд грн, і на сільгосптехніку ми спрямуємо ще 1 млрд грн”, – сказав прем’єр на відкритті ХХІХ Міжнародної агропромислової виставки “Агро-2017” у середу.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Служба безпеки України в середу проводить кілька десятків санкціонованих обшуків в офісах і за місцем проживання фігурантів справи про імпорт приблизно 15 компаніями скрапленого газу з масштабним ухиленням від оподаткування, повідомило джерело в СБУ агентству “Інтерфакс-Україна”. “У своїх схемах ці компанії ухилялися від сплати податків на додану вартість шляхом так званих “податкових скруток”, переводили в готівку гроші з використанням конвертаційних центрів, змінювали ціну і якість товару”, – сказав співрозмовник агентства. За його словами, імпорт продукції здійснювався з Росії та Білорусі, для цього використовувалися підконтрольні офшорні структури, а в схемах активно задіяні компанії, зареєстровані на підставних осіб.
Україна в січні-травнем 2017 року імпортувала 6 млн 469,337 тис. тонн вугілля кам’яного та антрациту (код ТН ЗЕД 2701) на суму $1 млрд 35,614 млн, зокрема в травні – на $264,678 млн. За даними Державної фіскальної служби, з РФ надійшов вугілля на $538,864 млн (частка в імпорті 52,03%), з США – на $264,519 млн (25,54%), з Канади – на $72,852 млн (7,03%), з інших країн – на $159,378 млн (15,39%). Таким чином, в грошовому вираженні імпорт вугілля за вказаний період зріс у 1,8 раза порівняно з січнем-травнем 2016 ($571,029 млн). У натуральному вираженні імпорт скоротився на 1,7% порівняно з січнем-травнем-2016 (6 млн 583,311 тис. тонн). При цьому Україна в січні-травні експортувала 218,333 тис. тонн вугілля кам’яного та антрациту на $37,392 млн, зокрема в РФ – на $19,12 млн, Словаччину – на $13,441 млн, Туреччину – на $2,566 млн, інші країни – на $2,265 млн.
Вугілля з територій ОРДЛО намагаються продавати Туреччині та Іспанії за півціни. Про це журналістам розповів в.о. генерального директора компанії “ДТЕК Енерго” Дмитро Сахарук, передає “Укрінформ”. “Ми ведемо переговори з потенційними клієнтами, які можуть купувати наше вугілля – Туреччина, Іспанія. Ми його вважаємо своїм, просто його вкрали. Коли ми пішли на Свердловантрацит, Ровенькиантрацит залишилися 450 тис тонн готової продукції. У Росії можливості працювати обмежені”, – розповів Сахарук. За його словами, потенційно активним покупцем нелегального вугілля з ОРДЛО може стати саме Туреччина.
ЕКОНОМІКА.
Поза банківською системою – готівка на суму близько 300 млрд грн, повідомив виконуючий обов’язки голови Національного банку України Яків Смолій. “Поза банківською системою сьогодні – готівка на суму близько 300 млрд грн… Частина цієї готівки забезпечує тіньову економіку”, – сказав він на засіданні комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності в Києві в середу. Я.Смолій також повідомив, що для реалізації програми впровадження безготівкових розрахунків (сashless economy) парламент має ухвалити низку законопроектів, серед яких – законопроект №5361-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів”, №4117 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації готівкових розрахунків”, №4658 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо видачі/прийому готівкових коштів і спрощення адміністрування у використанні реєстраторів розрахункових операцій”.
Генеральний директор Світової організації торгівлі (СОТ) 6 червня сформував панель арбітрів для розгляду претензій України до Російської Федерації за позовом про транзитні обмеження. Як зазначено в повідомленні організації, згідно з процедурою її глава прийняв це рішення у відповідь на поданий 22 березня запит від України, так як сформувати узгоджену панель арбітрів в рамках прийнятого 21 березня рішення Органу з вирішення спорів (DSB) про її скликання не вдалося. Згідно з документом, головою панелі арбітрів став Жорж Аби-Сааб (Georges Abi-Saab), а ще двома членами – Ічіро Аракі (Ichiro Araki) і Мохаммад Саїд (Mohammad Saeed). СОТ також уточнює, що США, ЄС, Китай, Японія, Корея, Туреччина, Індія, Молдова, Канада, Австралія, Норвегія, Бразилія, Болівія, Чилі, Парагвай, Саудівська Аравія і Сінгапур зарезервували за собою права брати участь в панельному розгляді як треті особи.
ПАТ “Укрнафта” в 2015-2016 рр. продала 26 свердловин за 43,7 млн грн, повідомляється у відповіді компанії на запит депутата Ради Вікторії Войціцької. “У власність покупця були передані 26 свердловин, з яких 12 ліквідовані з геологічних причин через високе обводнення, або з технічних причин. 13 свердловин були законсервовані, не діяли, або очікували ліквідації через високе обводнення, одна нагнетательная свердловина з недіючого фонду, виконала своє призначення і також чекала ліквідації”, – зазначено в документі.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони розгляне питання контракту з “Газпромом”, який у 2009 році уклала Юлія Тимошенко, та його загрози національній безпеці. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні комітету 7 червня. При голосуванні екс-член фракції “Батьківщина” Надія Савченко утрималася, оскільки висловлювала певні застереження. Вона зазначила, що вважає недоречним виносити це питання на розгляд комітету, оскільки рішення комітету буде популістським і не буде тягнути за собою ніякої відповідальності. “Тому не варто витрачати час комітету, який повинен працювати на захист держави, на ваші війни з Тимошенко”, – сказала вона звертаючись до лідера фракції БПП Артура Герасимова.
Парламентський комітет з питань запобігання та протидії корупції не зміг у середу ухвалити рішення щодо правил проведення конкурсу на відбір кандидата від Верховної Ради в члени комісії незалежного аудиту діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і про запрошення кандидатів на співбесіду в комітет. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, голова комітету Єгор Соболєв запропонував запросити кандидатів на засідання комітету 21 червня і визначитися, кого саме рекомендувати для роботи в комісію. Проте ця пропозиція не набрала більшості голосів – його не підтримали члени комітету, переважно депутати з фракції “Блок Петра Порошенка”, частина з яких покинула засідання.
Працівники Генпрокуратури України спільно з управлінням “К” Служби безпеки України під час одержання неправомірної вигоди у розмірі $5 млн затримали одну з уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), яка розробила злочинну схему вимагання та одержання хабарів від керівників банківських установ, до яких введено тимчасові адміністрації. “$5 млн – ціна невтручання ліквідаторів та інших осіб Фонду у порядок погашення банківськими установами зобов’язань перед кредиторами та реалізацію високоліквідних активів за заниженими цінами”, – написав генпрокурор України Юрій Луценко на своїй сторінці у Facebook у середу вдень.
