Мета реформи у 10 пілотних міністерствах і Секретаріаті Кабміну – оптимізувати їхню роботу і покращити якість урядових рішень – представники міністерств, експерти

WATCH IN ENGLISH

Мета реформи у 10 пілотних міністерствах і Секретаріаті Кабінету Міністрів України – перетворити їх на органи, пріоритетне завдання яких – формування державної політики у певній сфері та створення умови, які дозволять залучити до роботи кращих професіоналів і підвищити якість урядових рішень. На цьому акцентували експерти і представники міністерств під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Ми звикли, що у нас все залежить від Президента і від парламенту, але якість їхніх рішень вирішально залежить від спроможності урядових структур ефективно готувати проекти цих рішень. […] Ми хочемо створити комфортні для роботи експертів «аналітичні центри», у яких людям, які вміють мріяти і втілювати у життя свої мрії щодо суспільного розвитку, буде комфортно працювати», – зазначив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.

Тетяна Ковтун, заступник державного секретаря Кабінету Міністрів України, розповіла, що зараз проходить функціональне обстеження 10 міністерств, які залучені до реалізації ключових реформ: пенсійної, охорони здоров’я, юстиції, освіти, децентралізації і публічних фінансів. «Ми вже маємо певну модель, яку бачимо як оптимальну: у кожного міністерства буде мандат – 5-7 державних політик, за які міністерство відповідальне, і у кожній із цих сфер – відповідний директорат, який буде займатися формуванням політики, нормопроектуванням, оцінюванням  політики і координацією ресурсів», – пояснила вона. Сферу відповідальності і функції кожного із міністерств окреслить робоча група із представників даних міністерств і зовнішніх експертів. Завданням Секретаріату Кабміну буде зводити у єдине ціле аналітику міністерств, щоб їхні політики були узгоджені між собою і відповідали пріоритетам і цілям уряду.

Міністерства мають перетворитися на своєрідні аналітичні центри і проектні офіси реформ. Генеральні директорати у реформованих міністерствах мають проводити аналіз стану справ, ідентифікувати проблеми, комунікувати зі стейкхолдерами, на цій основі пропонувати обґрунтовані пропозиції щодо політики уряду і відповідно готувати законодавство необхідне для імплементації, розповів Ігор Коліушко.

Під «оптимізацією» мають на увазі не скорочення персоналу, а розвантаження міністерств від зайвої роботи, щоб вони зосередилися безпосередньо на формуванні політики у своїх сферах, пояснив Сергій Сорока, менеджер групи Реанімаційного пакету реформ «Реформа публічної адміністрації», член групи підтримки реформ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. «У результаті функціонального аналізу ми маємо визначити функції, які є невластивими або застарілими – управління державною власністю, надання послуг. Ці функції мають бути рано чи пізно виведені із міністерств в інші органи виконавчої влади – агенції, служби і інспекції», – зазначив він.

Після реформи у кожному із міністерств буде 4-5 генеральних директоратів, і 60-70 генеральних директорів із командою загалом у всіх міністерствах. Фахівців у реформовані міністерства обиратимуть на посади через конкурс.

Євгеній Капінус, державний секретар Міністерства фінансів України, розповів, що у Мінфіні вже визначили основні місії і стратегічні задачі, і основні завдання у рамках них на основі Програми дій уряду до 2020 року. «Сподіваюся, формування нових гендиректоратів, які акцентують роботу саме на формуванні політики, дадуть можливість міністерствам певною мірою «розвантажитися» і прибрати неналежні функції із міністерств, і, з іншого боку, сформувати більш якісні рішення і належні реформи, яких очікує наше суспільство. Сподіваємося, ці зміни дозволять залучити нових людей до міністерств, а тим людям, які пройдуть конкурси і залишаться у міністерстві, підняти заробітну плату і створити умови для якісної роботи», – зазначив Євген Капінус. Особливо важливо забезпечити гідну заробітну плату, щоб кращі професіонали були зацікавлені йти на роботу у міністерства. Водночас, зазначив Сергій Сорока, за результатами опитування серед працівників міністерств, заробітна плата для них – на 5-му місці у списку пріоритетів, а на першому – визнання добре зробленої роботи.