ВИСНОВКИ
Світове суспільство продовжує обговорювати майбутню зустріч лідерів країн «Великої двадцятки», яка має велике значення також і для України. Речник німецького уряду Штеффен Зайберт підтвердив, що Канцлер Німеччини Ангела Меркель, російський президент Володимир Путін та президент Франції Еммануель Макрон обговорять “на полях” саміту G20 врегулювання української кризи. 5 липня Петро Порошенко та Ангела Меркель провели телефону розмову, під час якої скоординували свої позиції щодо майбутнього саміту. За повідомленням прес-служби президента, Ангела Меркель запевнила, що «доля України не буде вирішуватися без України». Лідери обох країн також висловили свою незмінну позицію щодо необхідності реалізації Мінських угод та продовження роботи у «нормандському форматі». Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в силу обмеженості часу саміту «навряд чи випаде можливість повністю викласти розуміння президента Путіна, яке він, до речі, неодноразово озвучував, предтечі і причин тієї ситуації і тієї громадянської війни, яка виникла на Україні». Він також запевнив, що Росія «підтримує» виконання Мінських домовленостей. Спецпредставник ОБСЄ в ТКГ щодо України Мартін Зайдік сподівається, що на зустріч лідерів “нормандського формату” буде підтримане «хлібне перемир’я».
Велику увагу експертного середовища також привертає зустріч Трампа та Путіна, яка також відбудеться під час саміту G20. Американське видання Newsweek опублікувало статтю, де аналізується майбутнє рукопотискання Трампа та Путіна. На думку автора статті, це матиме великий символічний характер, адже «буде демонструватися мужність» як Трампа, так і Путіна. На думку автора, Путін полюбляє використовувати різні психологічні чинники тиску на опонента, що дає йому «перевагу у символізмі». Також після саміту «Великої двадцятки», 9 липня, держсекретар США Рекс Тіллерсон відвідає Україну. Офіційно, Тіллерсон «підтвердить прихильність США суверенітету і територіальній цілісності України, а також закликатиме уряд України продовжувати реалізацію реформ», як зазначається у повідомленні Деждепу США. Експерти же у свою чергу наголошують, що Тіллерсон, швидше за все, проінформує українську владу про результати перемовин Трампа із Путіним.
Росія продовжила санкції у відповідь проти України, країн Заходу і ЄС до 31 грудня 2018 року. У РФ заявили, що “обмеження спрямовані на поширення спеціальних відповідних економічних заходів на окремі держави з урахуванням ступеня їх залучення до списку режиму санкцій проти Росії”. Українська служба Deutsche Welle повідомляє, що міжнародні туристичні компанії знайшли лазівки, щоб заробляти на туристичних послугах в окупованому Росією Криму. «Пропонувати готелі у Криму можна цілком легально, якщо йдеться буцімто про ділову подорож. Саме цією шпаринкою і скористалася компанія з Нідерландів Booking.com,» – йдеться у матеріалах статті.
Спільне соціологічне дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центра Разумкова свідчать, що кількість прибічників вступу до НАТО, як гарантії державної безпеки, продовжує зростати в Україні порівняно з минулими періодами. Прибічників вступу до НАТО в Україні 47,2%, при цьому в травні 2016 році симпатиків вступу до НАТО було 43,3%, а у квітні 2012 року – лише 13%.
5 липня прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів зустріч із прем’єр-міністром Великобританії Терезою Мей у Лондоні. Після даної зустрічі, Гройсман повідомив, що обговорювався «весь спектр питань, починаючи від безпеки і оборони та політичного співробітництва і підтримки реформ в країні, а також поглиблення нашої економічної співпраці». Він також зазначив, що з огляду на вихід Великобританії із ЄС, доцільно почати переговори про утворення ЗВТ між країнами. Українське видання «Європейська правда» зазначає, що Велика Британія, не дивлячись на «розлучення» із ЄС, продовжує брати активну участь у європейській політиці, зокрема, щодо врегулювання ситуації в Україні. Автори статті підкреслюють, що Великобританія займає одну з найжорсткіших позицій у Європі з приводу санкцій щодо Росії. Також від Британії надходить матеріальна підтримка для проведення реформ в Україні, зокрема, в антикорупційній сфері. В той же час, на думку «Європейської правди», Велика Британія могла б значно більше зусиль докласти у тиску на Росію, адже більшість коштів російських олігархів зберігаються саме у Лондоні. Також перспективною є співпраця із Британією щодо спрощення візового режиму між країнами.
Віце-спікер ВР Ірина Геращенко повідомила, що Президент Білорусі Олександр Лукашенко планує здійснити візит до України. Також 21 липня в Києві відбудеться українсько-білоруський економічний форум за участю президента України Петра Порошенка та президента Білорусі Олександра Лукашенка. “Під час форуму також відбудеться чергове засідання українсько-білоруської консультативної ради та B2B-переговори між представниками ділових кіл України та Білорусі”, – йдеться в повідомленні Торгово-промислової палати України.
Секретар РНБО Олександр Турчинов обговорив із главою Представництва ЄС в Україні Х’югом Мінгареллі підготовлені Апаратом РНБО проекти законів про деокупацію тимчасово непідконтрольних владі України районів Донецької та Луганської областей. Співрозмовники також окремо обговорили питання співпраці в протидії кіберзагрозам. “Співпраця в цьому питанні для нас надзвичайно актуальна, тому що кібернетична війна є однією з небезпечних складових гібридної агресії РФ проти нашої держави”, – сказав Турчинов.
Глава МВС Арсен Аваков повідомив, що 4 липня спеціальні агенти департаменту кіберполіції спільно з фахівцями СБУ та міської прокуратури припинили другий етап кібератаки Petya. Аваков додав, що в компанії-розробниці програми M.E.Doc (на якій в Україні працює приблизно мільйон комп’ютерів) “Інтелект-сервіс” пройшли обшуки. У компанії ISSP наводять 5 можливих причин атаки 27 червня. По-перше, це могла бути демонстрація кіберсили та підготовка до можливих наступних атак. По-друге, – тестування нової кіберзброї та можливості систем кібербезпеки. Тобто, зловмисники хотіли оцінити час зараження пристроїв і час, потрібний на ліквідацію наслідків аварії. По-третє, це могло бути підготовкою до нових цільових та масштабних кібератак. По-четверте, тестування виконання цільової кібератаки з іншими можливими методами гібридної війни. І по-п’яте, кібератака, можливо, була проведена з метою зачистки систем від минулих “втручань”. Політичний експерт Микола Романюк зазначає, що українські спеціалісти з кіберзахисту більш професіонально та оперативно відреагували на останню кібератаку, ніж на попередні. «Давайте порівняємо дві реакції – на кібератаку вірусом Petya.A. та травневу кібератаку вірусом Wanna Cry. В травні на забезпечення ефективної протидії вірусу пішло більше двох діб, а 27 червня Україна зреагувала швидше: в 11.00 все почалось, а на ранок наступного дня програмісти розкодовували останні “заражені” комп’ютери. На вірусі “Петя” зловмисники заробили значно менше ніж на Wanna Cry — лише 12 тис. доларів, в той час як у травні — більше ста тисяч,» – пише Микола Романюк.
Україна та Нідерланди 7 липня підпишуть Угоду про міжнародно-правову співпрацю в рамках розгляду справи трагедії МН17. Петро Порошенко наголосив, що «Україна максимально сприятиме і надаватиме допомогу Нідерландам для якнайшвидшого покарання винних». Він також нагадав, що саме Росія заблокувала створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Посол України у Нідерландах Всеволод Ченцов зазначає, що після цього Росія буде вимушена співпрацювати зі слідством. «Мова йде, зокрема, про те, що у відповідності до конвенцій Ради Європи, Росія зобов’язана надавати взаємну правову допомогу у кримінальних справах,» – пояснює Всеволод Ченцов.
Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що очікує на наступний (п’ятий) транш від МВФ восени. Експерти зазначають, що відкладення чергового траншу МВФ відбулося через невиконання Україною «домашнього завдання», зокрема, у реформуванні пенсійної системи та відкритті ринку землі. Якщо про земельну реформу, як повідомляли ЗМІ, Порошенко домовився вилучити її із переліку «обов’язкових», то пенсійна реформа мала бути прийнятою під час поточної парламентської сесії. Олександр Данилюк повідомив, що пенсійна реформа буде прийнята вже після парламентських канікул. “Коли пенсійна реформа буде прийнята – ми отримаємо наступний транш МВФ”, – сказав він. Міністр соціальної політики Андрій Рева розраховує, що до кінця сесії Верховна Рада ухвалить урядовий проект пенсійної реформи в першому читанні. Володимир Гройсман заявив, що «фінансова підтримка, вона розрахована в 2017 році, 2018 році, інших роках … Золотовалютні резерви країни ростуть, тобто сьогодні можна сказати, що ми рухаємося в абсолютно нормальному графіку». прес-служба НБУ повідомляє, що Міжнародні резерви України станом на 1 липня зросли до 17,97 мільярда доларів. «Таким чином, за перше півріччя 2017-го вони зросли на 16%,» – йдеться у повідомленні Нацбанку. Президент ЄБРР Сума Чакрабарті заявляє, що організація планує збільшити підтримку України.
Результати дослідження американської неурядової організації Social Progress Imperative свідчать, що Україна за останній рік поліпшила показники в рейтингу рівня життя та увійшла до групи країн із розвитком, вищим за середній (68,35 зі 100, порівняно 66,43 у минулому році).
Регламентний комітет Верховної Ради визнав законним і мотивованим, але недостатньо обґрунтованим подання генерального прокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Радикальної партії” Андрія Лозового.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- ГПУ має намір звернутися до Росії по справі Лозового (134 публікації у ЗМІ)
- Вилучили сервери, з яких розповсюджували вірус «Petya.A» – речник Нацполіції (98 публікацій у ЗМІ)
- Уряд очікує отримання п’ятого траншу МВФ у 2017-му році – В. Гройсман (73 публікації у ЗМІ)
- Все буде залежати від наявності політичної волі з боку РФ – посол України у Нідерландах про суд щодо МН17 (59 публікацій у ЗМІ)
- Держдеп озвучив чіткі подробиці переговорів Тіллерсона та Порошенко у Київі (54 публікації у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель, російський президент Володимир Путін та президент Франції Еммануель Макрон обговорять “на полях” саміту G20 врегулювання української кризи. Про це у середу, 5 липня, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт, інформує Bild. Він не уточнив, у який день саміту відбудеться зустріч.
Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Ангела Меркель в ході телефонної розмови скоординували позиції в контексті підготовки до саміту “Великої Двадцятки” (G20) в Гамбурзі, зокрема, зустрічі лідерів Німеччини і Франції з президентом Росії Володимиром Путіним. Як повідомляє в середу прес-служба президента України, співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі і скоординували позицію по реалізації Мінських домовленостей. “Ангела Меркель запевнила Петра Порошенка, що під час зустрічі нічого про долю України без України вирішуватися не буде”, – сказано в повідомленні. Сторони відзначили пріоритетність виконання ключових вимог з безпеки Мінських домовленостей, а також висловили стурбованість через постійне порушення російськими бойовиками режиму припинення вогню.
Президент України Петро Порошенко і федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель в ході телефонної розмови наголосили на необхідності продовження активних контактів в нормандському форматі. “Петро Порошенко і Ангела Меркель наголосили на необхідності продовження активних контактів в нормандському форматі з метою повернення Росії в логіку виконання Мінських угод”, – повідомила прес-служба президента України в середу.
У Кремлі сумніваються, що президент РФ Володимир Путін встигне викласти президенту США Дональду Трампу своє розуміння ситуації в Україні. Про це заявив прес-секретар глави російської держави Дмитро Пєсков, повідомляє ТАСС. “Звичайно, зустріч – хоча йдеться про “сидячу”, повноформатну двосторонню (зустріч. – Ред.) – але все-таки зустріч в силу того, що вона проходить на полях саміту, буде неминуче сильно обмежена в часі”, – сказав Пєсков. Він пояснив, що “тому навряд чи випаде можливість повністю викласти розуміння президента Путіна, яке він, до речі, неодноразово озвучував, предтечі і причин тієї ситуації і тієї громадянської війни, яка виникла на Україні”.
Спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі щодо України Мартін Сайдік розраховує на зустріч лідерів “нормандського формату” в Гамбурзі, де відбудеться саміт “двадцятки”. “Я сподіваюся, що лідери країн нормандського формату знайдуть можливість підтримати це рішення (про “хлібне перемир’я” – ІФ) під час їхніх майбутніх переговорів у Гамбурзі”, – заявив М. Зайдік журналістам у середу в Мінську.
Держсекретар США Рекс Тіллерсон під час візиту до Києва 9 липня має намір підтвердити прихильність Вашингтона щодо територіальної цілісності України і обговорити перебіг реформ у країні, повідомив у середу держдепартамент. “Держсекретар підтвердить прихильність США суверенітету і територіальній цілісності України, а також закликатиме уряд України продовжувати реалізацію реформ, спрямованих на посилення економічної, політичної та військової стійкості”, – йдеться в повідомленні зовнішньополітичного відомства.
Кількість прибічників вступу до НАТО, як гарантії державної безпеки, продовжує зростати в Україні порівняно з минулими періодами, свідчать результати опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центром Разумкова 9-13 червня 2017 року за підтримки програми “Матра” посольства Нідерландів. Як наголошується в прес-релізі “Громадська думка населення України про НАТО”, прибічників вступу до НАТО в Україні 47,2%, прибічників позаблокового статусу – 30,7%, прибічників військового союзу з РФ і країнами СНД – 6,1%, інших варіантів – 2,3%. При цьому в травні 2016 році симпатиків вступу до НАТО було 43,3%, а у квітні 2012 року – лише 13%, тоді як прибічників військового союзу з РФ і СНД рік тому було 7,1%, а в 2012 – 26,2%, а позаблокового статусу в 2016 році було 25,1%, в 2012 – 42,1%.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що обговорив з прем’єр-міністром Великобританії Терезою Мей в Лондоні питання, що стосуються безпеки і оборони, а також політичного і економічного співробітництва. “Ми обговорили весь спектр питань, починаючи від безпеки і оборони та політичного співробітництва і підтримки реформ в країні, а також поглиблення нашої економічної співпраці”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з Т. Мей в Лондоні в середу. Він підкреслив, що Велика Британія для України є важливим стратегічним партнером, який ніколи не зраджував своїй позиції і завжди підтримував Україну.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Україна ініціює початок переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з Великою Британією після Brexit. “З огляду на те, що Великобританія прийняла рішення про вихід з Європейського Союзу, так званий Brexit, нам потрібно сьогодні говорити про нову основу нашої економічної співпраці. І я порушив питання про початок консультацій щодо встановлення ЗВТ з Великою Британією”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з прем’єром Великобританії Терезою Мей у Лондоні в середу.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що підтримує закон про підвищення мит на вивезення металобрухту. “Закон ухвалено. Я висловлював свою позицію з цього приводу і уряд: в умовах військової агресії Україні потрібен метал для забезпечення нашої обороноздатності”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з прем’єром Великобританії Терезою Мей в Лондоні в середу, відповідаючи на питання, чи буде уряд просити президента України підписати закон про збільшення мит на металобрухт.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко планує здійснити візит до України. Про це повідомила у Facebook віце-спікер Верховної ради, учасник мирних переговорів у Мінську Ірина Геращенко. За її словами, про це вона дізналася під час “короткої розмови” із самим Лукашенком на полях Парламентської асамблеї ОБСЄ. “О. Лукашенко сказав, що планує найближчим часом відвідати Україну і обговорити весь спектр двосторонніх взаємин”, – написала Геращенко. У свою чергу, вона розповіла йому про роботу “мінських груп”, яка щойно скінчилася, про те, що українська сторона робить все, аби був прогрес, передусім в безпековому і гуманітарному блоці і що найбільше українцям “болить питання безпеки на Донбасі і заручників”.
21 липня поточного року в Києві відбудеться українсько-білоруський економічний форум за участю президента України Петра Порошенка та президента Білорусі Олександра Лукашенка. За інформацією Торгово-промислової палати України, розміщеною у Фейсбуці, під час заходу відбудеться пленарна частина, на якій буде обговорюватися стан, перспективи та пріоритетні напрямки українсько-білоруського економічного та інвестиційного співробітництва, умови і переваги ведення бізнесу в Україні та Білорусі. “Під час форуму також відбудеться чергове засідання українсько-білоруської консультативної ради та B2B-переговори між представниками ділових кіл України та Білорусі”, – йдеться в повідомленні.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов під час зустрічі з головою Представництва Європейського Союзу в Україні Х’югом Мінгареллі обговорив низку актуальних питань, зокрема й підготовлені Апаратом РНБО проекти законів про деокупацію тимчасово непідконтрольних владі України районів Донецької та Луганської областей. “Співрозмовники обговорили також особливості проектів законів про Національну безпеку України “Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей”, підготовлені Апаратом РНБО”, – повідомляє в середу прес-служба РНБО України. О. Турчинов зазначив, що, незважаючи на гібридну війну, яку веде проти України Російська Федерація, “ми не зупиняємо процесу зміцнення нашої обороноздатності і реформування сектора безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО”.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Міністр фінансів України Олександр Данилюк очікує восени рішення Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо надання Україні чергового кредитного транша в рамках програми EFF. “Україна може отримати п’ятий транш кредиту МВФ восени”, – сказав він в інтерв’ю каналу Bloomberg TV.
Доля пенсійної реформи буде вирішуватися після депутатських канікул. Про це сказав міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю Reuters. За словами Данилюка, саме складність пенсійної реформи є основною причиною, чому вона не буде прийнята в найближчу пару тижнів. “Коли пенсійна реформа буде прийнята – ми отримаємо наступний транш МВФ”, – сказав він.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що співпраця України і Міжнародного валютного фонду (МВФ) відбувається в нормальному графіку. “Фінансова підтримка, вона розрахована в 2017 році, 2018 році, інших роках, тому ми говоримо передусім про зміни в інтересах українців, а потім про фінансову підтримку для макроекономічної стабільності. Золотовалютні резерви країни ростуть, тобто сьогодні можна сказати, що ми рухаємося в абсолютно нормальному графіку. Ви знаєте, що в угоді є графік щомісячний, але він накладається на якісь об’єктивні і суб’єктивні позиції, зокрема засідання парламенту “, – сказав український прем’єр журналістам після зустрічі з прем єром Великої Британії Терезою Мей в Лондоні в середу.
КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов обговорив із головою представництва Європейського Союзу в Україні Хьюгом Мінгареллі останню кібератаку на інформаційні ресурси України та питання співпраці України та ЄС в протидії кіберзагрозам, повідомляється на офіційному сайті РНБО в середу. “Співпраця в цьому питанні для нас надзвичайно актуальна, тому що кібернетична війна є однією з небезпечних складових гібридної агресії РФ проти нашої держави”, – сказав О.Турчинов, додавши, що остання атака була найпотужнішою та спрямованою проти інформаційних ресурсів державних структур, банківського сектора, суб’єктів критичної інфраструктури та суб’єктів економічного поля України.
У вівторок, 4 липня, спеціальні агенти департаменту кіберполіції спільно з фахівцями СБУ та міської прокуратури припинили другий етап кібератаки Petya. Про це повідомив глава МВС Арсен Аваков на сторінці в Facebook. “Пік атаки планувався на 16.00. Стартувала атака о 13.40. До 15.00 Кіберполіція заблокувала розсилку та активацію вірусу з серверів інформаційної системи М.Е. Doc. Атака була зупинена. Сервера вилучено, разом зі слідами впливу кіберзлочинців з очевидними джерелами з Російськой Федерації”, – йдеться в повідомленні. Аваков додав, що в компанії-розробниці програми M.E.Doc “Інтелект-сервіс” пройшли обшуки.
Програмне забезпечення податкової звітності “M.E.Doc” працює приблизно на мільйон комп’ютерів, повідомила СЕО компанії-розробника ПЗ – ТОВ “Інтелект-Сервіс” (Київ) – Олеся Білоусова. Під час круглого столу в Києві в середу вона порадила клієнтам бути обачними, щоб не постраждати від кібератаки комп’ютерів, оскільки вони також можуть бути заражені, але невідомо, коли і як цей вірус з’явиться.
Департамент кіберполіції Національної поліції України наполегливо рекомендує всім користувачам програмного забезпечення для звітності та документообігу М.Е.Doc змінити паролі та електронні цифрові підписи у зв’язку з тим, що ці дані могли бути скомпрометовані. Про це написав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на своїй сторінці в мережі Facebook. Він нагадав, що 27 червня українські державні структури і приватні компанії внаслідок вразливості ПЗ M.E.Doc. масово потрапили під удар вірусу-шифрувальника. Експерти встановили, що ураження інформаційних систем українських компаній сталося через оновлення зазначеного програмного забезпечення.
Міністерство інфраструктури зазнало мільйонних збитків через кібератаку, що сталася 27 червня. Про це міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив Associated Press. “Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що його міністерство зазнало мільйонних збитків через вихід з ладу сотень робочих місць і двох із шести серверів”, – йдеться в повідомленні.
РОЗСЛІДУВАННЯ ТРАГЕДІЇ МН17.
Угоду про міжнародно-правову співпрацю між Україною та Нідерландами в рамках розгляду справи про обстріл і катастрофу в липні 2014 року в небі над Донецькою областю пасажирського літака “Боїнг-777” авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 “Амстердам – Куала-Лумпур”, і притягнення до відповідальності винних у цьому злочині осіб буде підписано в п’ятницю, 7 липня. “Підставою для реалізації цього рішення стане угода між Україною і Королівством Нідерландів про міжнародно-правову співпрацю щодо злочинів, пов’язаних з обстрілом літака рейсу МН17, яку планують підписати 7 липня 2017”, – йдеться в оприлюдненому в середу повідомленні прес-служби МЗС України.
Розгляд справ підозрюваних у причетності до катастрофи рейсу МН17 в рамках нідерландського законодавства змусить Росію виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання. Про це заявив посол України у Нідерландах Всеволод Ченцов в інтерв’ю “УНІАН”. “Основними перевагами такого варіанту були наявність стабільного кримінального законодавства та системи правосуддя, готовність нідерландської сторони забезпечити належний судовий розгляд і, що не менш важливо, наявність в інших держав, в тому числі, у Росії, міжнародно-правових зобов’язань”, – сказав він. “Мова йде, зокрема, про те, що у відповідності до конвенцій Ради Європи, Росія зобов’язана надавати взаємну правову допомогу у кримінальних справах. Беручи до уваги позицію РФ з проблематики МН17, можна передбачити, що така взаємодія буде, м’яко кажучи, непростою. Тим не менше, необхідні правові рамки для такої співпраці існують, і все буде залежати від наявності політичної волі з боку РФ”, – додав Ченцов.
Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна максимально сприятиме Нідерландам для якнайшвидшого розгляду справи і покарання винних у катастрофі літака МН-17 на Донбасі. “Сьогодні уряд Нідерландів оголосив рішення про те, що кримінальне провадження у справі про збитий літак Малазійських авіаліній рейсу МН-17 здійснюватиметься в рамках національної юрисдикції Нідерландів”, – йдеться в повідомленні, розміщеному на Facebook сторінці президента. За його словами, “Україна максимально сприятиме і надаватиме допомогу Нідерландам для якнайшвидшого покарання винних”.
ЕКОНОМІКА.
Міжнародні резерви України станом на 1 липня зросли до 17,97 мільярда доларів. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України. “Таким чином, за перше півріччя 2017-го вони зросли на 16%. Зокрема, за підсумками червня зростання становило 2%”, – сказано в повідомленні. У НБУ відзначають, що сприятлива ситуація на зовнішніх ринках дозволила продовжити купувати валюту для поповнення міжнародних резервів, не створюючи при цьому перешкод для зміцнення гривні.
Президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті заявляє про намір ЄБРР посилити підтримку України. “ЄБРР підтримує Україну в проведенні реформ. Ми будемо допомагати вам нашими інвестиціями… Я впевнений, що ЄБРР незабаром посилить прояви підтримки”, – сказав С. Чакрабарті під час засідання ради директорів ЄБРР за участю прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в Лондоні в середу.
Рада Національного банку України (НБУ) оцінила втрати економіки країни в результаті кризи банківського сектора в 2014-2016 рр. у 38% ВВП. “Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектора вже досягли 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., тоді як загальні втрати економіки від кризи наразі становлять 38% ВВП”, – повідомляється у звіті Ради, оприлюдненому на веб-сайті центробанку в середу.
Національна акціонерна компанія (НАК) “Нафтогаз України” за підсумками січня-червня 2017 року сплатила до державного бюджету 67,5 млрд грн податків і дивідендів, повідомила прес-служба держхолдингу в середу. За її даними, надходження від групи “Нафтогаз” становили понад 17% загальних доходів державного бюджету за перше півріччя 2017 року. У НАК зазначили, що ця сума лише на 8,8% менше, ніж сплата податків і зборів до державного бюджету за весь 2016 рік (74 млрд грн).
Рада Національного банку України (НБУ) відзначає високий кредитний, валютний, процентний ризики та ризик ліквідності на тлі зміни моделі функціонування банківської системи країни. “При звуженні кредитного портфеля банки зміщують акценти у своїй діяльності від виконання класичних банківських функцій до обслуговування фінансових потоків державного бюджету. Як наслідок, процентні доходи за державними цінними паперами, а не комісійні, становлять більше ніж половину загального обсягу доходів банківської системи. Відхід від класичної моделі функціонування банківської системи несе низку ризиків для подальшого розвитку фінансового сектора України”, – повідомляється у звіті Ради за підсумками засідання 4 липня.
Рада Національного банку України (НБУ) констатує недостатню роботу правління Нацбанку щодо забезпечення нагляду за діяльністю ПриватБанку, націоналізованого наприкінці 2016 року. “Запізнілі дії правління Національного банку не сприяли вжиттю своєчасних заходів щодо стабілізації ситуації та мінімізації фінансових втрат”, – йдеться в рішенні Ради НБУ від 4 липня, оприлюдненому на сайті центробанку в середу.
Експорт української аграрної продукції за січень-травень 2017 року становив $7,513 млрд і збільшився майже на 31% порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Відповідно до прес-релізу Міністерства аграрної політики і продовольства, головними експортними товарними групами залишаються зернові культури – 38,1% від загального аграрного експорту, соняшникова олія – 27,4%, насіння олійних культур – 8,6%.
ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ З ДЕПУТАТІВ.
Регламентний комітет Верховної Ради визнав законним і мотивованим, але недостатньо обґрунтованим подання генерального прокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Радикальної партії” Андрія Лозового. “Комітет вважає, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Андрія Лозового…є законним і мотивованим, оскільки воно ініційоване та подане належним суб’єктом подання, однак є недостатньо обґрунтованим”, – зачитав висновок комітету його керівник Павло Пинзеник на засіданні в середу.
Обидва розглянуті у вівторок регламентним комітетом Верховної Ради подання на позбавлення народних депутатів недоторканності – на Євгена Дейдея та Олеся Довгого – не відхилені, а передані з висновками комітету спікеру Верховної Ради для подальшого розгляду сесією, наголошує генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Комітет вважає, що у вчорашньому розборі було виявлено, як вони пишуть, суттєві недоліки (в поданні на О. Довгого – ІФ), але, тим не менш, питання рекомендується розглянути в залі. Аналогічне рішення і щодо Дейдея”, – сказав Ю. Луценко в парламенті в середу вранці перед засіданням регламентного комітету, на якому планується розглянути чергове подання на народного депутата фракції Радикальної партії Андрія Лозового.
