ВИСНОВКИ.
Глава т. зв. “ДНР” Олександр Захарченко заявив про заснування нової держави Малоросія. «Ми вважаємо, що держава Україна в тому вигляді, якою вона була, не підлягає відновленню», – заявив Захарченко. Він додав, що у склад «Малоросії» увійде 19 областей України, за винятком Криму. Захарченко уявляє, що «ЛНР» та «ДНР» – єдині території України, де зберіглася законна влада. При цьому глава т.зв. «ЛНР» Володимир Дегтяренко спростував участь у цьому представників від «ЛНР». «Ми навіть не знали про намір провести цей захід, із нами це питання не погоджували», – зазначає самопроголошений ватажок «ЛНР».
Українські представники влади та експертного середовища мають різні варіанти мотивів дій Захарченка, проте більшість з них погоджуються, що без згоди Росії такі рішення не могли прийматися. “Ви маєте розуміти, що Захарченко, Плотницький – це не політичні фігури, це – маріонеткове шоу, яке транслює меседжі, отриманні з Росії”, – зазначив Петро Порошенко. Президент також додав, що Україна відновить суверенітет над Донбасом і Кримом. Міністр МЗС Павло Клімкін припускає, що за допомоги «Малоросії» намагається розіграти “абхазький сценарій” на Донбасі. Начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко заявив, що заяви Захарченка – «хворі фантазії», він також підкреслив, що «Україна поховала Новоросію, похоронить і Малоросію».
Політолог Володимир Фесенко вважає, проект «Малоросії», найімовірніше, не матиме якихось практичних наслідків та є здійсненим неадекватним способом тактичним ходом, спрямованим на країни Заходу і міжнародні організації. Політолог Вадим Карасьов вважає, що заява Захарченка – це не вихід із Мінського переговорного процесу, а підвищення ставок у переговорах щодо статусу. Російський політолог Олексій Чеснаков, який, за повідомленнями російських ЗМІ, консультує адміністрацію Путіна по Україні, не вважає серйозним “проект Малоросія”. “Шум піднятий великий, але через місяць про Малоросію забудуть все, включаючи авторів цієї ідеї”, – зазначив Чеснаков.
Париж закликає Росію виступити із засудженням заяви керівництва самопроголошеної “ДНР” щодо встановлення нової держави під назвою Малоросія. У МЗС Франції констатують, що це є «порушенням Мінських угод і зрадою духу переговорів у нормандському форматі».
«Чому саме зараз ці чергові шизофренічні заяви? Тому що завтра Мінськ, чергові зустрічі, і там ОРДЛО треба відволікати увагу від теми заручників, теми безпеки», – вважає перший заступник ВР Ірина Геращенко. Представник України в підгрупі з питань безпеки ТКГ Євген Марчук заявив, що українська сторона очікує реакції на заяву Захарченка від спецпредставника ОБСЄ в тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі Мартіна Cайдіка.
Українські експерти зазначають, що криза у ОБСЄ, яка була пов’язана із відсутністю генсека та керівників трьох важливих відомств, нарешті подолана. Також відомо, що саме Росія блокувала роботу ОБСЄ, відмовляючись голосувати за того чи іншого кандидата, що унеможливлювало його призначення через необхідність прийняття консенсусного рішення. Росія також вдавалася до шантажу, погрожуючи заморозити своє членство і фінансування в ОБСЄ. Минулого тижня (після зустрічі міністра МЗС Росії та його колеги із Франції) генсеком ОБСЄ було обрано швейцарця Томаса Гремінгера. Експерт Святослав Богданов зазначає, що Томас Гремінгер був архітектором створення спеціальної моніторингової місії на Донбасі та переконав конфліктуючі сторони в необхідності введення СММ до зони АТО. Тепер на посаді генсекретаря ОБСЄ його головним завданням на українському напрямі буде збереження ключової ролі Організації у вирішенні конфлікту на сході нашої держави, вважає Святослав Богданов. «Гремінгер продовжить нинішню політику ОБСЕ в Україні, що надзвичайно важливо. Адже найбільш очевидним виходом з кризи на Донбасі є посилення ролі ОБСЄ,» – вважає політолог Руслан Бортнік. У МЗС України сподіваються, що «новопризначені глави інституцій ОБСЄ збережуть пріоритетну увагу, що зараз приділяють у рамках Організації питанню припинення російської агресії проти України».
Петро Порошенко, перебуваючи із візитом у Грузії, наголосив на спільності загрози для свободи, демократії, незалежності країн. Він також висловив переконання, що як Україна, так і Грузія «не дозволять диктувати майбутнє своїм великим народам». Він також зазначив, що Грузія є важливим та надійним торгівельним партнером для України. Він зазначив, що за 2016 рік товарообіг між країнами становив 526 млн доларів. «Ми ставили мету за кілька років товарообіг між нашими країнами довести до 1 млрд доларів», – наголосив Порошенко. Петро Порошенко і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі підписали декларацію про стратегічне партнерство між двома країнами, що передбачає координацію дій у питаннях євроінтеграції, співпрацю в оборонній сфері, економічних проектах, щодо безпеки Чорного моря. Петро Порошенко також повідомив, що Україна, Грузія та Молдова спільно з європейськими партнерами розпочинають роботу з формування наступного етапу порядку денного програми ЄС “Східне партнерство”.
Лідер «Народного Фронту» Арсеній Яценюк наголошує на тому, що вступ до НАТО буде кращою гарантією безпеки для України, чим ще раз закріплює партію на право-центристському фланзі українського політичного каркасу. Крім того, Яценюк підтримав ідею конституційної реформи, яка б збільшила повноваження уряду та обмежила повноваження Президента до функцій арбітра. Вперше Яценюк заявив про необхідність змін моделі влади, що зжила себе, 28.06.2017. Нещодавно про необхідність реформування системи управління державою, а саме – позбавлення дуалізму в керуванні урядом – заявив і В. Гройсман. Президент П. Порошенко вважає, що зміни до Конституції мають полягати у запровадженні недоторканості народних депутатів. Це може свідчити як про наростання центробіжних тенденцій в правлячій коаліції, так і про підготовку влади до нового електорального циклу, в якому, у відповідності до соціологічних опитувань, серйозним гравцем має стати Юлія Тимошенко.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що наступним завданням Києва є початок переговорів про входження України до Шенгенської зони. Також, за її словами, необхідно провадити переговори про дорожні карти щодо лібералізації доступу українських послуг на ринок ЄС та їхніх послуг – в Україну. Віце-прем’єр наголосила, що питання потреби України в кредитних коштах сильно залежить від успіхів економіки країни. Вона також підкреслила, що Україна зацікавлена в отриманні безповоротної грантової допомоги від міжнародних партнерів, а не кредитів. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначає, якщо Україна до кінця жовтня не зможе виконати низку умов Європейського Союзу, то може не отримати 600 млн євро у рамках третього траншу макрофінансової допомоги від ЄС. Климпуш-Цинцадзе нагадала, що програма допомоги від ЄС закінчується 4 січня 2018 року, і якщо Україна не встигне, то необхідно буде провадити нові переговори.
Лідер «Народного Фронту» Арсеній Яценюк наголошує на тому, що вступ до НАТО буде кращою гарантією безпеки для України, чим ще раз закріплює партію на право-центристському фланзі українського політичного каркасу. Крім того, Яценюк підтримав ідею конституційної реформи, яка б збільшила повноваження уряду та обмежила повноваження Президента до функцій арбітра. Вперше Яценюк заявив про необхідність змін моделі влади, що зжила себе, 28.06.2017. Нещодавно про необхідність реформування системи управління державою, а саме – позбавлення дуалізму в керуванні урядом – заявив і В. Гройсман. Президент П. Порошенко вважає, що зміни до Конституції мають полягати у запровадженні недоторканості народних депутатів.
Голова НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук заявив, що підстав для продовження надзвичайних заходів в енергетиці наразі немає. Ковальчук уточнив, що в червні втратив чинність закон, на підставі якого такі надзвичайні заходи могло бути запроваджено. Нагадуємо, що минулого тижня компанія Рината Ахметова “ДТЕК Західенерго” подала позов в Окружний адміністративний суд Києва про скасування розпорядження Кабінету міністрів, що передбачає введення надзвичайних заходів на ринку електроенергії. Директор департаменту електроенергетичного комплексу Міненерго Ольга Буславець заявила, що Міненерго не має наміру ініціювати продовження надзвичайного стану на ринку електроенергії.
НАК “Нафтогаз України” посів сьоме місце в світовому рейтингу якості управління серед державних компаній добувної промисловості. У рейтинг увійшли 74 міжнародні компанії нафтогазового і гірничодобувного сектора, які знаходяться у державній власності. На ці компанії припадає 82% світового видобутку нафти і 78% видобутку газу. Експерти зазначають, що НАК є найбільш ефективним державним підприємством України, що провокую різних представників політичних еліт (зокрема, Володимир Гройсман) намагатися контролювати його. Так, задля контролю над НАКом була збільшена кількість учасників Наглядової ради, що в сукупності дало більшість проурядових представників. Натомість, часто успіхи НАКу пов’язують із його головою – Андрієм Коболєвим.
Солом’янський районний суд Києва обрав народному депутатові України Бориславу Розенблату запобіжний захід у вигляді застави в сумі 7 млн грн і поклав на нього зобов’язання носити електронний браслет, не відлучатися без повідомлення з Києва і Житомира і здати усі закордонні паспорти. Сам Б. Розенблат заявив, що виконає рішення суду.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Кремль назвав ідею “Малоросії” особистою ініціативою Захарченко (161 публікація у ЗМІ)
- “Я все зроблю”: Розенблат прокоментував ухвалу суду про запобіжний захід (124 публікації у ЗМІ)
- Рік після спроби перевороту: У Туреччині продовжили режим надзвичайного стану (77 публікацій у ЗМІ)
- Україна відновила із Грузією стратегічне партнерство (67 публікацій у ЗМІ)
- Порошенко підтвердив: Проект “Новоросія” був похований (50 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна та Грузія нікому не дозволять диктувати майбутнє своїм народам. “Загроза для нашої свободи, демократії, незалежності та сама. І ми нікому не дозволимо диктувати майбутнє нашим великим народам”, – сказав він на спільній з президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі прес-конференції в Тбілісі у вівторок.
Україна зацікавлена в розвитку торгових стосунків з Грузією, а товарообіг збільшиться з $526 млн до $1 млрд, заявив президент України Петро Порошенко під час роботи українсько-грузинського бізнес-форуму, повідомляється на сайті глави держави. “526 млн доларів за 2016 рік, але ми вважаємо, що це не демонструє повною мірою усього того потенціалу, який є у України і Грузії. Ми ставили мету за кілька років товарообіг між нашими країнами довести до 1 млрд доларів”, – наголосив П. Порошенко. За його словами, вже в першому кварталі 2017 року зафіксовано зростання на 16,5%. “Цифри дуже обнадійливі”, – сказав глава держави. Він додав, що інтенсифікацію контактів на вищому рівні обговорювали під час зустрічей в Тбілісі у вівторок, зокрема восени очікується візит грузинської урядової делегації на чолі з прем’єр-міністром Грузії.
Президенти України та Грузії Петро Порошенко і Георгій Маргвелашвілі у вівторок в Тбілісі підписали декларацію про стратегічне партнерство між двома країнами. “Ми підписали документ, який відображає реальні настрої народів двох країн. Ми домовилися, що будемо ще активнішими в питаннях інтеграції наших країн в європейський простір. Ми розмовляли про співпрацю в оборонній сфері, економічних проектах, щодо безпеки Чорного моря”, – сказав Г. Маргвелашвілі журналістам після переговорів з українським лідером. У свою чергу П. Порошенко зазначив, що Грузія та Україна є стратегічними партнерами.
Україна, Грузія та Молдова спільно з європейськими партнерами розпочинають роботу з формування наступного етапу порядку денного програми Європейського Союзу “Східне партнерство”, повідомив президент України Петро Порошенко. “Зараз ми спільно з партнерами з Грузії, Молдови та нашими європейськими партнерами формуватимемо другий етап порядку денного “Східного партнерства”, – сказав він на спільній з президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі прес-конференції в Тбілісі у вівторок. П. Порошенко також зазначив, що українська та грузинська сторони обговорили координацію спільних дій щодо співробітництва з ЄС.
Президент України Петро Порошенко стверджує, що не отримував від влади Грузії вимоги про екстрадицію Міхеіла Саакашвілі. “У нас є ефективна комунікація з грузинським урядом, але ми не отримували вимоги про екстрадицію Міхеіла Саакашвілі, тому це питання ми не розглядаємо”, – сказав П. Порошенко на брифінгу в Тбілісі у вівторок. Відповідаючи на запитання, чи можливе обговорення цього питання під час його зустрічей у Тбілісі, П. Порошенко заявив, що без вимоги грузинської сторони йому нічого сказати із цього приводу. У Грузії проти екс-президента М. Саакашвілі порушено кілька кримінальних справ за обвинуваченням у розтраті державних коштів і перевищенні службових повноважень. Згідно з рішенням суду, у разі появи М. Саакашвілі в Грузії його мають заарештувати.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що наступним завданням Києва є початок переговорів про входження України до Шенгенської зони. “Одне із завдань, яке ми для себе ставимо, – це початок діалогу щодо залучення України до Шенгенської зони”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Також, за її словами, необхідно провадити переговори про дорожні карти щодо лібералізації доступу українських послуг на ринок ЄС та їхніх послуг – в Україну. Так, Києву та Брюсселю треба погоджувати дорожні карти щодо телекомунікаційних, поштових, фінансових послуг, морських перевезень, а також провести переговори про доступ на цифровий ринок.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявляє, що Україна зацікавлена в отриманні безповоротної грантової допомоги від міжнародних партнерів, а не кредитів. “Нам би не хотілося кредитної допомоги, ми ставимо на порядок денний питання грантової, тобто безповоротної допомоги в певних сферах, де ми можемо говорити про якісь, можливо, спільні механізми контролю за використанням коштів”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявляє, що ухвалений Верховною Радою закон щодо продовження на рік підвищеного мита на вивезення брухту чорних металів у розмірі EUR30/тонна не поширюватиметься на експорт до країн-членів Європейського Союзу. “Щодо брухту така ситуація: навіть протягом дії додаткового мита в EUR30/тонна експорт до країн ЄС здійснювався відповідно до угоди про асоціацію, з митом EUR9,5/тонна”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Якщо Україна до кінця жовтня не зможе виконати низку умов Європейського Союзу, то може не отримати третій транш макрофінансової допомоги від ЄС в сумі EUR600 млн, заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Якщо Україна не виконає цих умов до кінця жовтня в прийнятному для наших партнерів форматі, хоча б щоб деякі питання перебували на фінальній стадії, то ми не зможемо отримати останній транш макрофінансової допомоги”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Україна направила до Ради Європи листа, в якому виклала офіційну позицію щодо блокування російських інтернет-сайтів, таких як Yandex, Mail.ru, “ВКонтакте” і “Одноклассники”, і впровадження економічних санкцій проти компаній з РФ. “Агресія Російської Федерації і виклики, з якими стикається Україна щодо територіальної цілісності, вимагають відповідних заходів. Такі ресурси, як Yandex, Mail.ru, “ВКонтакте” і “Одноклассники”, вже давно використовують російські спецслужби як інструменти у так званій гібридній війні”, – зазначається в листі української сторони, розміщеній на платформі Ради Європи із безпеки журналістів.
СИТУАЦІЯ З ОРДЛО.
Глава “ДНР” Олександр Захарченко заявив про заснування нової держави Малоросія. “Ми вважаємо, що держава Україна в тому вигляді, якою вона була, не підлягає відновленню. Ми, представники регіонів колишньої України, за винятком Криму, заявляємо про заснування нової держави, яка є наступницею України. Ми згодні в тому, що нова держава називатиметься Малоросія, оскільки сама назва Україна дискредитувала себе”, – сказав він журналістам. За його словами, столицею Малоросії стає місто Донецьк, а місто Київ залишається історико-культурним центром без статусу столичного міста. “Державним прапором Малоросії визнається прапор Богдана Хмельницького. Ми виходимо з того, що Донецька Народна Республіка, разом із Луганською Народною Республікою, залишаються єдиними територіями України, не рахуючи Криму, на яких зберіглася законна влада”, – сказав він.
Самопроголошений голова так званої Народної ради “ЛНР” Володимир Дегтяренко спростував участь представників “ЛНР” у заході, що відбувся в Донецьку, де самопроголошений глава “ДНР” Олександр Захарченко заявив про заснування держави “Малоросія”. “ЛНР не направляла своїх офіційних делегатів до Донецька для участі в засіданні представників регіонів України. Більше того, ми навіть не знали про намір провести цей захід, із нами це питання не погоджували”, – наводить слова В. Дегтяренка підконтрольний бойовикам “Луганськінформцентр”. Він наголосив, що “нині доцільність такого кроку викликає великі сумніви”.
Президент України Петро Порошенко наголошує на відсутності перспектив у сепаратистського проекту “Новоросія” і запевнив, що окремі райони Донецької та Луганської областей, а також Крим будуть повернені під суверенітет Української держави, повідомляє прес-секретар президента Святослав Цеголко. “Проект “Новоросія” був похований. Україна відновить суверенітет над Донбасом і Кримом. – Порошенко”, – написав він у своєму акаунті у Twitter у вівторок удень.
Начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко упевнений у відновленні територіальної цілісності країни. “Український народ поховав “новоро$$ію”, похоронить і “малоро$$ію”. Хворі фантазії російських маріонеток завжди зникають як мара. Територіальний суверенітет України буде відновлено. Беззаперечно!”, – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.
Представник України в політичній підгрупі тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі Ольга Айвазовська назвала заяви голови так званої ДНР Олександра Захарченка про заснування нової держави Малоросія “загостренням уяви ватажків бойовиків”. “Чергове загострення уяви ватажків бойовиків щодо “держави” з девальвуючою ще декілька років тому назвою є предметом не для політологічних аналізів, а ментальних (в контексті медицини)”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
Заява глави “ДНР” Олександра Захарченка про начебто заснування на території України якоїсь держави з назвою “Малоросія” зі столицею в Донецьку, найімовірніше, не матиме якихось практичних наслідків та є здійсненим неадекватним способом тактичним ходом, спрямованим на країни Заходу і міжнародні організації, вважає голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. “У цього висловлювання є дві сторони: неадекватність Захарченка – це найпростіша версія, він багато робить неадекватних заяв. Друга – через таку специфічну форму намагаються злякати західні організації, намагаються погрожувати новою ескалацією, новим витком кризи в Україні”, – сказав В. Фесенко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Ніякий це не вихід із переговорного процесу, оскільки той, хто вийде з переговорного процесу, той лише допоможе не собі і не Росії, а допоможе Україні”, – сказав В. Карасьов агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок. Він зазначив, що прихильність Мінським угодам і з боку України, і з боку західних партнерів фактично стояла на заваді для ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу і про визнання ОРДЛО тимчасово окупованими територіями. “Тому, якщо “ДНР”/”ЛНР” і Росія, що стоїть за ними, вийдуть із Мінських угод, то вони лише відкриють шлях до ухвалення такого закону та визнання цих територій тимчасово окупованими, з усіма подальшими наслідками і зобов’язаннями, зобов’язаннями з боку Росії”, – сказав політолог.
Радник глави Міністерства внутрішніх справ України, народний депутат (фракція “Народний фронт”) Антон Геращенко вважає, що заява глави так званої ДНР Олександра Захарченка про створення ним “Малоросії” є початком піар-кампанії перед виборами президента Росії в березні 2018 року. “Очевидно, що тема майбутнього українського Донбасу, окупованого внаслідок російської агресії, буде однією з головних тем виборчої кампанії (на президентських виборах у РФ в березні 2018 року – ІФ)… Ніякої іншої підоснови в цій безглуздій заяві, окрім початку чергової піар-кампанії з одурманення свідомості нещасних жителів Росії перед президентськими виборами, немає”, – написав він на своїй сторінці у Facebook у вівторок.
Російська Федерація за допомогою заяви глави так званої ДНР Олександра Захарченка про створення “Малоросії” намагається розіграти “абхазький сценарій” на Донбасі, вважає міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Якраз коли делегація України в Грузії, Кремль намагається розіграти абхазький сценарій на Донбасі. Ми з партнерами не дамо цього зробити”, – написав він у своєму мікроблозі у Twitter.
Представник України в підгрупі з питань безпеки тристоронньої контактної групи (КТГ) Євген Марчук заявляє про зміну тактики дій Російської Федерації проти України, що виражається в зниженні інтенсивності ведення бойових дій на лінії зіткнення сторін на Донбасі з одночасною активізацією діяльності російських спецслужби на решті території України. “Я можу вам сказати, абсолютно точно відомо, що Росія десь половину своїх акцій з військового динамічного характеру перенесла на дії спецслужб безпосередньо в глибинній території України”, – заявив представник України в підгрупі з питань безпеки ТКГ Є. Марчук журналістам у Києві у вівторок.
Заявами лідера так званої ДНР Олександра Захарченка про створення “Малоросії” Росія намагається нав’язати Україні свій план і можливий формат подальших подій, вважає заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. “Це не вперше, коли Росія залучає цих рупорів… Росія використовує те, що ми не маємо своєї позиції. Значить, нам її нав’язують, і тепер ми вимушені виправдовуватися. Зрозуміло, що це не позиція Захарченка”, – сказала О. Сироїд агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Трибічної контактної групи Ірина Геращенко називає маренням і шизофренією заяву глави “ДНР” Олександра Захарченка про нібито встановлення на території України “держави” з назвою “Малоросія” і вважає, що поява такої заяви викликана майбутньою зустріччю в Мінську. “Їх заяви – питання до психіатрів і прокурорів, які всю цю терористичну маячню мають збирати в одну справу про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, замах на територіальну цілісність країни. А суди – українські і міжнародні – ухвалювати вироки”, – написала І. Геращенко на своїй сторінці у Facebook.
Заява глави так званої “ДНР” Олександра Захарченка про створення “Малоросії” може свідчити про перехід Російської Федерації до нового витка посилення напруженості у війні на Донбасі і “приурочена” до Дня Незалежності України, вважає заступник керівника фракції “Народний фронт” у парламенті Вікторія Сюмар. “Думаю, що Росія переходить до якогось нового витка стимулювання напруженості і в Мінському процесі, і у війні. Це традиційно робиться всі ці роки, коли ведуться військові дії, до Дня Незалежності України, коли це напруження зростає”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок, коментуючи заяву О. Захарченка. На думку В. Сюмар, цією заявою ватажок “ДНР” додав ще один пункт до своєї кримінальної справи.
Російський політолог Олексій Чеснаков, який, за повідомленнями російських ЗМІ, консультує адміністрацію Путіна по Україні, не вважає серйозним “проект Малоросія”. Так він прокоментував оголошення ватажка бойовиків ОРДО Захарченка, передає ТАСС. “Проект створення Малоросії висунутий рядом письменників і блогерів, близьких до керівництва “ДНР”. У самому керівництві “ДНР” багато хто його вважє несерйозним”, – сказав він. “Тому цей проект швидше літературний, ніж політичний. До реальної політики малоросійська ініціатива не має ніякого відношення”, – сказав він. За словами Чеснакова, також “точно відомо, що в керівництві “ЛНР” вона сприйнята як неузгоджена і несвоєчасна”.
Париж закликає Росію виступити із засудженням заяви керівництва самопроголошеної “ДНР” щодо встановлення нової держави під назвою Малоросія, заявили у вівторок у МЗС Франції. “Ми закликаємо Росію засудити цей факт, який є порушенням Мінських угод і зрадою духу переговорів у нормандському форматі”, – наголошується в заяві французького зовнішньополітичного відомства. У ньому зазначається, що “Франція і надалі прихильна принципу повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в її визнаних міжнародним співтовариством кодонах”.
Українська сторона очікує реакції на заяву глави так званої ДНР Олександра Захарченка про створення ним “Малоросії” від спецпредставника ОБСЄ в тристоронній контактній групі (ТКГ) щодо врегулювання ситуації на Донбасі Мартіна Сайдіка вже на засіданні групи в середу в Мінську. “Ми реагуємо (на цю заяву О. Захарченка – ІФ), і завтра з цього розпочнеться засідання (ТКГ – ІФ). Ми даємо оцінку, ставимо на місце, звертаємося до ОБСЄ з тим, щоб ОБСЄ зробила офіційну заяву, це завжди робить представник ОБСЄ Сайдік… коли робить заяву головний координатор ОБСЄ, це вважається об’єктивною оцінкою”, – заявив представник України в підгрупі з питань безпеки ТКГ Євген Марчук журналістам у Києві у вівторок.
ДІЯЛЬНІСТЬ ОБСЄ В УКРАЇНІ.
Колишній постійний представник Швейцарії при ОБСЄ Томас Гремінгер обраний головою організації після закінчення п’ятиденної процедури умовчання. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) знайшла нового генерального секретаря. Як зазначено в повідомленні на офіційному сайті ОБСЄ, з вівторка, 18 липня, ці обов’язки виконуватиме колишній постійний представник Швейцарії при організації Томас Гремінгер.
Міністерство закордонних справ України вітає завершення процедур призначень Томаса Гремінгера генеральним секретарем ОБСЄ, Ламберто Заньера – верховним комісаром з питань національних меншин, Арлема Дезіра – представником з питань свободи ЗМІ та Інгібйорг Солрун Гісладоттір – директором Бюро з демократичних інститутів і прав людини. “Розраховуємо, що новопризначені глави інституцій ОБСЄ збережуть пріоритетну увагу, що зараз приділяють у рамках Організації питанню припинення російської агресії проти України, і докладатимуть усіх зусиль для повернення поваги до фундаментальних принципів і зобов’язань ОБСЄ, що необхідно для відновлення взаємної довіри на Європейському континенті, порушеної безвідповідальним ставленням однієї з держав-учасників”, – зазначається в коментарі прес-служби МЗС у вівторок. У МЗС переконані, що заповнення цих вакансій в структурах ОБСЄ надасть можливість забезпечувати ефективність роботи Організації, зокрема в питанні відвертання і врегулювання конфліктів. “Особливого значення для Української держави набуває повноцінна багатовимірна робота ОБСЄ в умовах тривалої комплексної гібридної агресії Російської Федерації проти територіальної цілісності, суверенітету і політичної незалежності України”, – зазначено в повідомленні.
РЕФОРМИ.
Близько 40% кандидатів із негативними висновками Громадської ради доброчесності (ГРД) припинили участь у конкурсі на посади суддів нового Верховного Суду, повідомила прес-служба Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) у вівторок. Загалом 59 зі 140 кандидатів із негативними висновками ГРД припинили участь у конкурсі – 51 із них не підтвердив здатності здійснювати правосуддя. Згідно з повідомленням, ВККСУ розглянула 126 зі 140 поданих ГРД висновків, шість висновків скасовано, вісім кандидатів після негативних висновків подали заяви про припинення участі в конкурсі.
Успішна медична реформа має базуватися на введенні обов’язкового медичного страхування і чіткій фіксації в законі передбаченого відсотка від ВВП витрат на охорону здоров’я, вважає глава комітету Верховної Ради з охорони здоров’я Ольга Богомолець. “Який у нас є інший шлях? Це фіксація відсотка від ВВП і введення обов’язкового медичного страхування”, – сказала вона на зустрічі керівництва комітету з представниками комісії з питань охорони здоров’я обласних і районних рад. О. Богомолець зазначила, що “обов’язкове медичне страхування передбачає механізм створення нового пулу коштів, яких сьогодні бракує, які мають зайти в систему охорони” здоров’я.
Лідер партії “Народний фронт”, колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявляє про необхідність невідкладної конституційної реформи. “Настав час навести лад у системі управління країною. Дво- або тривладність у країні призводить до безвладдя і безвідповідальності. Нова українська, а точніше зміни до чинної української Конституції є невідкладними. Якщо це уряд, то це уряд, який несе всю повноту відповідальності перед українським народом, і це уряд, який має відповідні права”, – сказав він під час урочистого засідання Кабінету Міністрів України з нагоди 100-річчя уряду України у вівторок.
ЕКОНОМІКА.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що товарообіг між Україною і Японією з початку 2017 року виріс на 40%. У повідомленні прес-служби Кабінету Міністрів України зазначається, що В. Гройсман у вівторок провів зустріч з послом Японії в Україні Шигекі Сумі, під час якої прем’єр України подякував Японії за усебічну політичну підтримку України, зокрема у питанні захисту територіальної цілісності, за участь Японії у проектах із подолання наслідків російської агресії і надання фінансової допомоги для проведення реформ.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) готує рішення у рамках розслідування дій підприємств групи Ostchem – “Азот”, “Сєверодонецьке об’єднання Азот”, “Рівнеазот”, “НФ Трейдинг Україна”, повідомила прес-служба відомства. “На підставі зібраних матеріалів справи комітет підготував подання про попередні висновки, яке 20 березня 2017 року було передано відповідачам у справі для внесення ними своїх зауважень і заперечень до висновків комітету. Наразі готується проект рішення у справі з урахуванням отриманих від учасників справи коментарів і заперечень, який найближчим часом буде винесено на засідання комітету”, – зазначають у прес-службі.
Заступник прем’єр-міністра Білорусі Володимир Семашко вважає, що Україна і Білорусь за два роки мають можливість збільшити товарообіг майже $8 млрд. “Минулий рік був вдалим у нас… Товарообіг між Україною і Білоруссю виріс на 10,5% за нашою статистикою і на 10,8% – за вашою статистикою… Це, незважаючи на те, що минулий рік був роком рецесії”, – сказав він після засідання міжурядової українсько-білоруської комісії з питань торговельно-економічної співпраці в Києві у вівторок.
Міжнародна організація Transparency Іntеrnаtіоnаl вважає, що антикорупційні палати при існуючих судах не зможуть замінити незалежного антикорупційного суду в Україні. Про це йдеться в заяві ТІ Ukraine у Facebook. За словами активістів, цю ідею також підтримує європейська спільнота. “Transparency International EU звертає увагу на позицію Transparency International Ukraine про необхідність запровадження в Україні саме антикорупційних судів, а не палат”, – заявляють в організації.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
Підстав для продовження надзвичайних заходів в енергетиці наразі немає, повідомив журналістам голова НЕК “Укренерго” Всеволод Ковальчук у Києві у вівторок. “Термін дії надзвичайних заходів в енергетиці завершився. Наразі немає законодавчих підстав для його продовження”, – констатував він. В. Ковальчук уточнив, що в червні втратив чинність закон, на підставі якого такі надзвичайні заходи могло бути запроваджено.
Міністерство енергетики й вугільної промисловості заявило, що не має наміру ініціювати продовження надзвичайного стану на ринку електроенергії. Про це “Українським новинам” повідомила директор департаменту електроенергетичного комплексу Міненерго Ольга Буславець. “Продовження дії надзвичайного стану в енергетиці з боку Міненерго не планується”, – сказала Буславець. Раніше глава “Укренерго” Всеволод Ковальчук повідомив, що дія надзвичайних заходів в енергетиці завершилася і в даний час немає підстав для їх продовження. Як відомо, компанія “ДТЕК Західенерго” подала позов в Окружний адміністративний суд Києва про скасування розпорядження Кабінету міністрів, що передбачає введення надзвичайних заходів на ринку електроенергії.
НАК “Нафтогаз України” посів сьоме місце в світовому рейтингу якості управління серед державних компаній добувної промисловості. Про це повідомляє прес-служба Нафтогазу з посиланням на звіт американського дослідницького Інституту з управління природними ресурсами. У рейтинг увійшли 74 міжнародні компанії нафтогазового і гірничодобувного сектора, які знаходяться у державній власності. На ці компанії припадає 82% світового видобутку нафти і 78% видобутку газу.
СИТУАЦІЯ НАВКОЛО ПРИВАТБАНКУ.
Окружний адміністративний суд Києва під час засідання у вівторок відтермінував слухання за позовом Ігоря Коломойського до Національного банку України (НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб(ФГВФО), Кабінету Міністрів, Національній комісії з цінних паперів і фондового ринку(НКЦПФР) щодо визнання протиправним і скасування рішення про націоналізацію Приватбанку. Відповідне рішення ухвалено у відповідь на відповідне клопотання ФГВФО, представник якого заявив, що Фонд гарантування досі не отримав ні копії позовної заяви, ні постанови про відкриття судочинства. “Ми дізналися про те, що сьогодні буде слухання з реєстру. Тому у нас є клопотання про оголошення перерви в попередньому судовому засіданні”, – сказав представник ФГВФО.
Наглядова рада Приватбанку (Київ) визначила McKinsey&Company переможцем конкурсу із відбору міжнародно визнаної компанії, що відповідатиме за розробку стратегії фінустанови. Як повідомляється в прес-релізі Приватбанку, окрім розробки ринкової стратегії оптимізації операцій банка, яка одночасно забезпечить максимальну цінність для акціонера і фінансову стабільність Приватбанку, McKinsey також належить здійснити діагностику фінустанови, оцінити його здатність відновити стійку бізнес-модель і розробити стратегічні варіанти подальшого розвитку.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Солом’янський районний суд Києва обрав народному депутатові України Бориславу Розенблату (позафракційний, виключений з фракції “Блок Петра Порошенка”) запобіжний захід у вигляді застави в сумі 7 млн грн і поклав на нього зобов’язання носити електронний браслет, не відлучатися без повідомлення з Києва і Житомира і здати усі закордонні паспорти. Відповідне рішення суд прийняв на засіданні у вівторок, частково задовольнивши клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Сам Б. Розенблат заявив, що виконає рішення суду. “Все, що написано у визначенні, я виконаю”, – сказав політик журналістам після завершення засідання суду у вівторок увечері.
