Огляд ЗМІ за 23-27 серпня 2017

Пресцентр УКМЦ

ВИСНОВКИ.

Представник Держдепу Хізер Нойерт заявила, прийняті 22 серпня санкції США проти компаній і фізичних осіб Росії і Китаю в зв’язку з контактами з КНДР не спрямовані проти влади цих держав. За її словами, Вашингтон упевнений в тому, що Росія і Китай будуть дотримуватися раніше взятих на себе зобов’язань і дотримуватися санкцій проти КНДР.

CNN повідомляють, що слідчі Конгресу США знайшли електронного листа від старшого радника президента США Дональда Трампа, в якому згадувалася раніше незареєстрована спроба організувати в минулому році зустріч між членами виборчої кампанії Трампа і президентом РФ Володимиром Путіним.

Міністр оборони США Джеймс Меттіс запевнив, що в США розглядається питання надання Україні летальної зброї. «Я зараз повернуся до себе, і, з урахуванням того, що я побачив і про що я дізнався, я буду, звичайно ж, інформувати керівництво країни про дуже конкретні речі, які я буду рекомендувати до впровадження”, – сказав Меттіс. Петро Порошенко наголосив, що розмова стосувалася не тільки надання Україні оборонного летального озброєння, а й посилення військово-технічного співробітництва. Міністр оборони Степан Полторак повідомив, що Київ розраховує на допомогу західних партнерів в питанні забезпечення української армії оборонним озброєнням, перш за все засобами ППО і протитанковими системами. Сенатор США Джон Маккейн також в черговий раз закликав президента Дональда Трампа почати поставки летального озброєння Україні. Сенатор зазначив, що після оголошення нової стратегії США в Афганістані у Трампа “з’явилася можливість зробити те ж саме щодо України”. Порошенко також заявив, що Україна підтримує «підходи, які були недавно запропоновані президентом Трампом, нової стратегії США щодо Афганістану». Порошенко зазначив, що Українська держава готова надати допомогу в реалізації.

Деякі експерти вважають, що зі слів Джеймса Меттіса стає зрозуміло, що США боротимуться з Росією дипломатичним шляхом, а надання летальної зброї швидше належить до військово-політичної царини, ніж до дипломатичної. Але спроби натиснути на Росію шляхом обіцянки надання такої допомоги Україні, цілком співвідноситься з дипломатичним тиском – не надати летальну зброю, а загрожувати її наданням, таким чином здійснюючи постійну напругу. Також серед причин, через які Україна досі не отримала летальне озброєння з США, розглядають високий рівень корупції, відсутність у України статусу стратегічного партнера США та нова політика США, спрямована на економію бюджетних коштів.

Українське видання «Ліга» зазначає, що The New York Times опублікувало колонку авторства Майкла Кофмана про перспективи України отримати летальну зброю від США. У своїй статті експерт пише, що план адміністрації Дональда Трампа озброїти України – це серйозне політичне рішення, яке може мати далекосяжні стратегічні наслідки і викликає тривогу. США таким чином йдуть на непряму війну з Росією і в цій війні Вашингтон не готовий до перемоги, вважає Кофман. Він пише також, що пропозиція відправити зброю в Україну – несвоєчасна, оскільки за останні два роки Україна “не втратила значну територію”, а Росія не зробила повномасштабного вторгнення. «Ліга» зазначає, що Кофман, як і сумнозвісний «експерт» Майкл Еллеман, має зв’язки із Росією. Зокрема, Кофман є членом Валдайського клубу – дискусійний клуб, утворений Кремлем у 2004 році. Також «Ліга» зазначає, що попередні статті Кофмана сповнені лояльності до Росії, а щодо війни Росії з Україною пророкував поразку останньої. Таким чином, про безглуздість надання військової допомоги Україні і про згубність зміцнення і реформування армії Україною Кофман каже не припиняючи з 2014 року. Досить імовірно, що чергова публікація в NYT – частина інформаційної кампанії проти України, яка, насправді, ніколи не припинялася, в тому числі з використанням західних майданчиків, підсумовується у статті «Ліги».

Спеціальний представник Держдепу США по Україні Курт Волкер заявляє, що міністр оборони США Джеймс Меттіс під час свого візиту в Україну привіз військове обладнання для ЗСУ. При цьому спецпредставник зазначив, що США ніколи не визнають анексії Криму, а відновлення суверенітету України має відбуватися через системи безпеки в Україні. Сам Меттіс підкреслив, що США будуть надавати Україні допомогу в оборонному секторі і чекають імплементації стандартів НАТО. Курт Волкер вважає, що Україна не готова вступити в НАТО, а Альянс не готовий її зараз прийняти. Експерти зазначають, що Волкер одним із перших прямо говорить про те, що НАТО не готове прийняти Україну з огляду на війну із Росією. Волкер також підкреслив, що рішення про вступ до НАТО залишається за українською стороною, на чому наголошують перші особи держави та українські експерти. Петро Порошенко заявив, що Україна буде робити все можливе для того, щоб стати членом ЄС і НАТО.

Петро Порошенко заявив, що на переговорах в Києві з міністром оборони США Джеймсом Меттісом вони обговорювали питання посилення міжнародної присутності на Донбасі, а саме миротворчу місію ООН. Перший заступник міністра закордонних справ України, глава місії України при НАТО Вадим Пристайко переконаний, що введення миротворців ООН в зону конфлікту на Донбасі блокує Російська Федерація. Представник України у підгрупі з безпеки ТКГ Євген Марчук заявив, що якщо Україна аргументує необхідність направлення миротворчої місії ООН на Донбас агресією Росії, це буде означати війну двох держав, а миротворці у таких випадках не участі беруть, в іншому разі Києву доведеться домовлятися з ОРДЛО, визнаючи їх стороною внутрішнього конфлікту.

Глава Представництва України при ЄС Микола Точицький повідомив, що українсько-литовський проект “плану Маршала” для України був представлений в європейських інститутах і буде вивчений Європейською комісією.

Кабмін схвалив Стратегію комунікацій у сфері запобігання і протидії корупції на період до 2020 року. Згідно з проектом рішення, основними цілями розвитку сфери антикорупційних комунікацій до 2020 року є формування довіри до державної антикорупційної політики, координація об’єктивного інформування суспільства про проведення антикорупційної реформи, формування “нульової толерантності” до корупції. Результати нещодавнього опитування компанії GfK свідчать, що українці вважають двома головними проблемами України корупцію та військовий конфлікт на Донбасі.  

Рейтингове агентство Moody’s Investors Service підвищило рейтинги України в українській та іноземній валюті на один щабель – з Caa3 до Caa2 з “позитивним” прогнозом.

В Україні за останній місяць ціни на автомобільний газ (пропан-бутан) підвищилися майже на 40%, що викликало великий суспільний резонанс, адже кожен третій автомобіліст в Україні використовує саме газове паливо, що є більш дешевим замінником бензину. Перший віце-прем’єр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Державної регуляторної службі, ДФС і АМКУ вивчити причини подорожчання зрідженого газу. Трейдери припускають, що LPG досягне нових максимумів, і очікують зростання цін до 17 грн. за літр. Основна проблема – дефіцит ресурсу. За даними директора НТЦ “Психея” Сергія Сапегіна, на ситуацію на ринку вплинула зупинка на планові ремонти заводів в Білорусі. Зокрема, каже експерт, на умовах DAF Brest ціна на ЗВГ зросла з 300-330 дол. за тонну до 420-440 дол. за тонну. “При такому ціновому тренді внутрішній ринок не встигає вирости за зовнішнім, що призводить до припинення поставок і використання наявних на внутрішньому ринку запасів”, – говорить Сапегін. Інша причина – валюта. “З одного боку, гривня зміцнилася по відношенню до долара, з іншого – ослабла по відношенню до європейської валюти. Думаю, ці дві складові в ціноутворенні скрапленого газу приблизно компенсують один одного”, – вважає експерт.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • У справі про вибух на Грушевського є підозрювані – Луценко (280 публікацій у ЗМІ)
  • США та європейські союзники продовжать тиснути на РФ для виконання Кремлем Мінських угод – Меттіс (140 публікацій у ЗМІ)
  • Гості з НАТО та учасники АТО: військовий парад до Дня незалежності у Києві (113 публікацій у ЗМІ)
  • У Мінську сторони зобов’язалися забезпечити режим припинення вогню на Донбасі з 25 серпня (81 публікація у ЗМІ)
  • КНДР запустила три ракети у бік Японії (44 публікації у ЗМІ)

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ.

Прийняті у вівторок санкції США проти компаній і фізичних осіб Росії і Китаю в зв’язку з контактами з КНДР не спрямовані проти влади цих держав, заявила в четвер на брифінгу представник Держдепу Хізер Нойерт. “Компанії та особи, які підпали під санкції – під санкції проти третьої сторони, були китайськими і російськими, проте ми не вводили санкції проти конкретного уряду”, – сказала вона.

Санкції щодо Росії не є самоціллю, але допомагають утримувати російську сторону за столом переговорів, заявив президент України Петро Порошенко. “Окремо хотів би підкреслити, що санкції не є головною метою, а є тільки інструментом, щоб Росія була за столом переговорів, і для забезпечення повної імплементації Мінського процесу”, – сказав П. Порошенко журналістам після переговорів з міністром оборони США Джеймс Меттіс в четвер у Києві.

ДИПЛОМАТИЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА США.

Слідчі Конгресу США знайшли електронного листа від старшого радника президента США Дональда Трампа, в якому згадувалася раніше незареєстрована спроба організувати в минулому році зустріч між членами виборчої кампанії Д. Трампа і президентом РФ Володимиром Путіним, стверджує CNN з посиланням на джерела. “Радник Рік Дірборн, який сьогодні є заступником голови адміністрації президента Д. Трампа, в минулому році направив коротке електронне повідомлення членам виборчої кампанії, що містить інформацію про людину, яка намагалася встановити контакт між високопоставленим оточенням Трампа і Путіним”, – повідомили джерела телеканалу.

Українська держава готова надати допомогу в реалізації нової стратегії США в Афганістані, заявив президент України Петро Порошенко. “Окремо хотів би підкреслити, що ми поділяємо підходи, які були недавно запропоновані президентом Трампом, нової стратегії США щодо Афганістану. Зі свого боку я підтвердив готовність України зробити внесок у реалізацію цієї стратегії в інтересах миру та безпеки”, – сказав він журналістам після переговорів з міністром оборони США Джеймсом Меттісом в четвер у Києві.

Спеціальний представник Державного департаменту США по Україні Курт Волкер заявляє, що міністр оборони США Джеймс Меттіс під час свого візиту в Україну 23-24 серпня привіз військове обладнання для Збройних сил України. “Я згоден з тим, що міністри оборони не приїжджають із порожніми руками. Міністр оборони (Дж.Меттіс – ІФ) привіз певне оборонне обладнання для української армії”, – сказав К.Волкер в інтерв’ю телеканалу “Прямий”. При цьому спецпредставник зазначив, що США ніколи не визнають анексії Криму, а відновлення суверенітету України має відбуватися через системи безпеки в Україні.

Посол США в Україні Марі Йованович вважає, що Україні необхідно розвивати конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках та активізувати стартапи. “Ми вважаємо, що важливим елементом підвищення конкурентоспроможності економіки України є активізація стартапів, підвищення конкурентності на внутрішньому ринку”, – сказала М. Йованович на економічному форумі “Підтримка економічного розвитку України: Співпраця між урядом України та діаспорою” в п’ятницю в Києві. Посол вважає, що зараз важливо підвищити конкурентоспроможність України на міжнародному ринку.

НАДАННЯ ЛЕТАЛЬНОЇ ЗБРОЇ УКРАЇНІ.

Міністр оборони США Джеймс Меттіс запевнив, що в Сполучених Штатах Америки розглядається питання надання Україні летальної зброї. “Якщо говорити про оборонну летальну зброю, ми розглядаємо це питання. Я зараз повернуся до себе, і, з урахуванням того, що я побачив і про що я дізнався, я буду, звичайно ж, інформувати керівництво країни про дуже конкретні речі, які я буду рекомендувати до впровадження”, – сказав він журналістам після переговорів з президентом України Петром Порошенко в четвер у Києві. “Власне оборонне озброєння не може нікого провокувати, крім агресора, а Україна не є агресором, вона б’ється на своїй території…”, – додав Дж. Меттіс.

Київ розраховує на допомогу західних партнерів в питанні забезпечення української армії оборонним озброєнням, перш за все засобами ППО і протитанковими системами, заявив міністр оборони Степан Полторак. “Безумовно, настане час – і ми самостійно забезпечуватимемо українську армію сучасним озброєнням. Але саме зараз дуже важливою є підтримка західних партнерів у цьому питанні. Йдеться лише про оборонну зброю. Передусім, засоби ППО і протитанкові системи, яких ми потребуємо. Ми готові їх прийняти, оперативно навчити особовий склад правильно і ефективно їх застосовувати “, – сказав С. Полторак в інтерв’ю виданню “Народна армія”.

Сенатор-республіканець Джон Маккейн в черговий раз закликав президента Дональда Трампа почати поставки летального озброєння Україні, повідомило видання The Hill. “Сполученим Штатам давно пора було надати Україні оборонне летальне озброєння для стримування і захисту від подальшої російської агресії”, – цитує видання поширену сенатором заяву, приурочену до візиту в Київ шефа Пентагону Джима Меттіса. Сенатор зазначив, що після оголошення нової стратегії США в Афганістані у Д. Трампа “з’явилася можливість зробити те ж саме щодо України”.

США будуть надавати Україні допомогу в оборонному секторі і чекають імплементації стандартів НАТО, заявив міністр оборони США Джеймс Меттіс. “Ми і далі зобов’язуємося надавати вам допомогу у ваших зусиллях із захисту вашої країни, народу України. Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними”, – сказав Дж. Меттіс журналістам після переговорів з президентом України Петром Порошенко в четвер у Києві.

ЕВРОАТЛАНТИЧНА ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

США будуть надавати Україні допомогу в оборонному секторі і чекають імплементації стандартів НАТО, заявив міністр оборони США Джеймс Меттіс. “Ми і далі зобов’язуємося надавати вам допомогу у ваших зусиллях із захисту вашої країни, народу України. Ми підтримуємо українські зусилля, спрямовані на реформування оборонного сектора, сектора безпеки відповідно до міжнародних стандартів, завдяки чому Збройні сили України стають більш ефективними”, – сказав Дж.Меттіс журналістам після переговорів з президентом України Петром Порошенко в четвер у Києві.

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер вважає, що Україна не готова вступити в НАТО, а Альянс не готовий її зараз прийняти. “Я дуже поважаю Україну, але я поки не вважаю, що Україна готова вступити в НАТО, а НАТО готове прийняти її в тій ситуації, яка зараз є”, – сказав спецпредставник США в інтерв’ю телеканалу “Прямий”. За його словами, підготовка країни до вступу в Альянс займає багато часу. К. Волкер також підкреслив, що рішення про вступ до НАТО залишається за українською стороною.

Україна буде робити все можливе для того, щоб стати членом Європейського Союзу і НАТО, заявив президент України Петро Порошенко. “Наполегливо працюючи, ми будемо наближати ті дні, коли в перспективі Україна стане членом ЄС і учасницею НАТО”, – сказав президент під час урочистостей з нагоди Дня Державного прапора в середу в Києві.

Українсько-литовський проект “плану Маршала” для України був представлений в європейських інститутах і буде вивчений Європейською комісією, повідомив глава Представництва України при ЄС Микола Точицький. “Була презентація цього плану в європейських інституціях і Європейська комісія досить серйозно до цього поставилася. З огляду на те, що українсько-литовський план переданий недавно, то Єврокомісія вивчить цю пропозицію і подивиться, яким чином вони зможуть в цьому взяти участь”, – сказав М. Точицький агентству “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю. За словами голови Представництва України при ЄС, проект документа передбачає виділення щороку EUR5 млрд на підтримку реформ в Україні.

МИРОТВОРЧА МІСІЯ ООН НА ДОНБАСІ.

Президент України Петро Порошенко заявив, що на переговорах в Києві з міністром оборони США Джеймсом Меттісом вони обговорювали питання посилення міжнародної присутності на Донбасі, а саме миротворчу місію ООН. “Ми з паном міністром обмінялися думками щодо посилення міжнародної присутності на Донбасі. Мова йде про можливе розгортання миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй з мандатом Ради безпеки ООН в окупованих районах Донецької та Луганської областей”, – сказав він журналістам після переговорів з міністром оборони США в четвер у Києві.

Перший заступник міністра закордонних справ України, глава місії України при НАТО Вадим Пристайко переконаний, що введення миротворців ООН в зону конфлікту на Донбасі блокує Російська Федерація. “Якщо Мінські угоди за три роки не сприяли миру, то, можливо, є якісь додаткові механізми, які ми маємо ухвалити, щоб забезпечити мир нашому народу. Саме тому ми говоримо і про миротворчі сили у будь-якому форматі … Форматів існує дуже багато. Обговорювався варіант озброєння місії ОБСЄ, нинішньої або нової місії, легкою зброєю, щоб вони почувалися впевненішими і могли відвідати ті місця, які мають відвідати. А забезпечення миротворців ООН блокує та ж Росія, яка стоїть за спиною у бойовиків», – заявив В. Пристайко в програмі «Ваша Свобода» в ефірі “Радіо Свобода”.

Якщо Україна аргументує необхідність направлення миротворчої місії ООН на Донбас агресією Росії, це буде означати війну двох держав, а миротворці у таких випадках не участі беруть, і іншому разі Києву доведеться домовлятися з ОРДЛО, визнаючи їх стороною внутрішнього конфлікту, заявив представник України у підгрупі з безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук. “Про миротворчу місію ООН на Донбас. Що потрібно враховувати. По-перше, запрошення іноземних військових підрозділів зі зброєю на територію України згідно з нашим законодавством можливе лише за згодою Верховної Ради… Рівень озброєності цієї місії буде докладно виписано на мандат. Друге, країна, яка ініціює направлення такої місії, має дуже докладно аргументувати свою пропозицію. Для нашого випадку це буде не зовсім просто. Якщо ми в пропозиції зазначимо агресію Росії, це буде означати війну двох держав. Миротворці, як правило, в таких випадках не беруть участі. Якщо ми не вказуємо агресію Росії, отже, у нас внутрішній громадянський конфлікт і тоді миротворці можуть брати участь”, – написав він на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Солом’янський райсуд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому від посади голови Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 21 жовтня.

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію комунікацій у сфері запобігання і протидії корупції на період до 2020 року. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду в середу. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зачитав його серед ухвалених урядом без обговорення. Згідно з проектом рішення, основними цілями розвитку сфери антикорупційних комунікацій до 2020 року є формування довіри до державної антикорупційної політики, координація об’єктивного інформування суспільства про проведення антикорупційної реформи, формування “нульової толерантності” до корупції.

У бізнес-групі “Group DF” бізнесмена Дмитра Фірташа заявляють, що оприлюднена на сайті Генеральною прокуратурою інформація про нібито розкрадання підприємствами групи коштів і несплату податків не відповідає дійсності. “Усі бізнеси Group DF працюють у суворій відповідності до українського законодавства і, незважаючи на тиск, в повному обсязі виконують свої зобов’язання перед державою, як із виплати податків, так і інших обов’язкових зборів і платежів”, – йдеться в заяві, оприлюдненій департаментом корпоративних комунікацій Group DF у середу.

ЕКОНОМІКА.

Рейтингове агентство Moody’s Investors Service підвищило рейтинги України в українській та іноземній валюті на один щабель – з Caa3 до Caa2 з “позитивним” прогнозом. Як повідомляє в суботу прес-служба Кабінету Міністрів України, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, коментуючи рішення агентства, наголосив, що це є свідченням успіху структурних реформ в Україні. “Ключові фактори зміни кредитного рейтингу в позитивний бік – ефект структурних реформ та посилення позицій України на світовому ринку. І за прогнозами фінансистів, продовження змін покращить боргову динаміку нашої держави”, – зазначив глава уряду.

Позов проти РФ до Світової організації торгівлі щодо поставок сільськогосподарської продукції Україна може подати до кінця 2017 року, повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – продавці України Наталія Микольська. “Ми завершуємо фінальну роботу щодо подання до СОТ позову щодо сільськогосподарської продукції”, – сказала Н. Микольська журналістам під час інавгураційного економічного форуму “Підтримка економічного розвитку України: співпраця між урядом України та діаспорою” Всесвітнього конгресу українців у Києві в п’ятницю.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив про намір збільшити фінансування програми часткової компенсації вартості української сільськогосподарської техніки до 1 млрд грн у 2018 році. Як повідомляє в суботу прес-служба Кабінету Міністрів, урядова програма отримання 20-відсоткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання українського виробництва має стати ефективним механізмом допомоги аграріям, які намагатимуться оновити свій парк техніки, так і виробникам, які спеціалізуються на сільськогосподарському машинобудуванні.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Фонд державного майна (ФДМ) України оголосив конкурс з вибору суб’єктів оціночної діяльності для визначення вартості державного пакета акцій ПАТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ). Згідно з повідомленням на веб-сайті ФДМ, оцінці підлягає пакет акцій у кількості 795 млн 83,903 тис. шт., що становить 99,567% статутного капіталу ОПЗ.

Виставлений на аукціон 23 серпня блок-пакет акцій (25%) ПАТ “Сумиобленерго” залишився у власності Фонду держмайна (ФДМ) України у зв’язку з відсутністю цінових заявок від єдиного учасника аукціону. Торги проходили на фондовій біржі “Перспектива”. Претендентом на покупку акцій енергокомпанії виступила структура інвестгрупи “Конкорд Капітал” – ТОВ “Конкорд Кепітал”. Про це товариство повідомило в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Перший віце-прем’єр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Державної регуляторної службі, Державній фіскальної службі (ДФС) і Антимонопольному комітету України (АМКУ) вивчити причини подорожчання зрідженого газу. Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу. “Протягом останніх кількох тижнів в Україні подорожчав скраплений газ. Українські виробники зрідженого газу – “Укргазвидобування”, “Укрнафта” та приватні компанії – покривають не більше 20% потреби ринку. Решту Україна імпортує з Росії, Білорусі, Казахстану та інших країн. Обмеження з боку РФ призвели до зменшення імпорту зрідженого газу в Україну і, на жаль, до його дефіциту”, – повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) на своїй сторінці в Facebook, посилаючись на експертну думку.

Фінансова установа уряду США OPIC планує застрахувати політичні ризики (BOC Coverage) за кредитом на $250 млн, який залучає НАЕК “Енергоатом” через Central Storage Safety Project Trust (Делавер) на будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). У документі наголошується, що йдеться про страхування ризиків невиплати арбітражного рішення “Енергоатомом” і Україною, а також відмови в правосудді в Україні. OPIC зазначає, що можливостей застрахувати ці ризики на приватному ринку немає. Установа додає, що постачальником цього проекту є американська Holtec, а його реалізація, що оцінюється в $410 млн, дозволить знизити залежність України від Росії. Зокрема, щорічно ЦСВЯП дасть змогу “Енергоатому” зберігати в середньому 169 тис. тонн відпрацьованого палива та заощаджувати майже $50 млн.