ВИСНОВКИ
США підготували проект резолюції Ради безпеки ООН, що передбачає введення ембарго на поставки нафти в Північну Корею і заморожування активів її уряду і лідера Кім Чен Ина. Крім того, проект резолюції передбачає заборону на пересування Кім Чен Ина за кордон, блокування експорту текстильних виробів з Північної Кореї і виплат коштів десяткам тисяч північнокорейців, які працюють за межами країни, заробляючи валюту для уряду. Експерти зазначають, що таке рішення на Радбезі ООН може заблокувати Китай, який неодноразово виступав проти енергетичної блокади КНДР. «Якщо ми не отримаємо ці додаткові санкції в ООН, то як я вже говорив на вихідних, я підготував виконавчий указ, який вже можна відправляти на стіл президенту», – заявив глава Мінфіну США Стівен Мнучін.
Прес-секретар Держдепу США Гедер Науерт заявила, що пропозиція про запровадженн миротворчої місії на Сході України «варта розгляду». «Будь-яка подібна миротворча сила має отримати широкий мандат для забезпечення миру і безпеки на всій окупованій території України», – заявила Науерт. Росія же продовжує наполягати на своїх «параметрах».
Розвідувальна компанія Stratfor пише, що пропозиція Росії щодо спрямування миротворців ООН на схід України, радше за все, має на меті розколоти позицію західних країн щодо Російської Федерації. На думку авторів статті, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель уже висловив радість із цього приводу. Крім того, схильність до деескалації конфлікту може додати Кремлю козирів у переговорах із США.
Австрійське видання Die Presse зазначає, що ідея відправити миротворців ООН в Донбас належить не Володимиру Путіну. Москва постійно відкидала пропозиції відправити “блакитні каски” на Схід України. «З точки зору PR-стратегії, хід Путіна виявився успішним. Він випередив президента України Петра Порошенка … Але навіть якщо миротворці з’являються в Донбасі, вони Кремлю не завадять. Для нього важливе не захоплення територій, а вплив на Україну. А цього можна досягти різними способами», – йдеться в статті.
Член правління Ради зовнішньої політики “Українська призма” Ганна Шелест вважає, що дискусія в Україні повинна розгорнутися не щодо мотивів Росії, а щодо нашої позиціі, а саме – визначення мети миротворчої місії та очікувань від неї. Експерт вважає, що Росія може погодитись не блокувати рішення Ради Безпеки, але спробує максимально вихолостити мандат операції – за прикладом нинішньої моніторингової місії ОБСЄ. На думку Шелест, найкращим є варіант повного покриття мандатом тимчасово непідконтрольних територій, з різними функціями на окремих ділянках, що не створить чіткого адміністративного розмежування між ОРДЛО та підконтрольною частиною України, дозволить якісно моніторити територію та кордон, а також режим припинення вогню, із функціями допомоги у проведені виборів, розмінування, роззброєння та надання гуманітарної допомоги.
7 вересня Президент України Петро Порошенко звернувся до Верховної Ради. Президент чітко вказав, що Україна виступає за введення миротворців на Донбасі, однак підкреслив, що це може статись лише за певних умов. За словами Порошенка, миротворча місія ООН має діяти на всій території Донбасу, а не тільки на лінії зіткнення, у місії не повинно бути росіян, не може йти мова про погодження її введення з бойовиками, та вона не має означати скасування чи ослаблення антиросійських санкцій.
У своєму виступі Порошенко не вказав чітких строків можливої подачі заявки на вступ до Європейського Союзу та НАТО, однак окреслив кроки щодо подальшого поглиблення співробітництва. У липні на саміті Україна – ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництву Євросоюзу нові ініціативи щодо нашого бачення стратегічного довгострокового співробітництва. Це асоціація з шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, приєднання до Енергетичного союзу ЄС, вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку. Внаслідок такої стратегії ми максимально маємо наблизитися до критеріїв членства Євросоюзу. Україна буде секторально інтегрована з ЄС. Разом із північноатлантичними партнерами ми спільно розбудовуємо українську армію відповідно до стандартів НАТО, яких вона в основному має досягнути вже на кінець 2020 року. Порошенко не виключив, що може ініціювати референдум щодо вступу до ЄС і НАТО.
Глава держави зазначив, що парламентські та президентські вибори мають бути проведені виключно у визначений Конституцією термін. Порошенко вчергове закликав депутатів узгодити зміни до Конституції, які скасовують депутатську недоторканність. «Щоб полегшити для вас прийняття цього рішення, щоб у вас не було відчуття, що воно якимось чином спрямоване проти вас, я маю дуже просту пропозицію. Давайте ухвалимо це рішення із введенням його в дію 1 січня 2020 року для депутатів вже нової Верховної Ради,» – заявив Порошенко.
Глава держави акцентував увагу на тому, що Україна має завершити всі розпочаті реформи. «Ми повинні дати друге дихання боротьбі з корупцією, економічному перетворенню та прибрати підґрунтя для розмов про нібито відкочування реформ», – зазначив Петро Порошенко. Президент також спрогнозував, що зростання економіки цього року складе 1,8%, і висловив очікування, що в 2020 році воно прискориться до 4%. Петро Порошенко закликав Верховну Раду утриматися від перегляду спрощеної системи оподаткування в процесі підготовки проекту держбюджету на 2018 рік.
Народний депутат із фракції “Самопоміч” Олена Сотник вважає, що щорічне звернення президента у Верховній Раді було передвиборною промовою. Народні депутати з фракції “Опозиційний блок” не почули в щорічному посланні президента України Петра Порошенка плану розвитку країни, але вітають заяву, що шлях повернення контролю над Донбасом може бути лише політико-дипломатичним шляхом.Народний депутат із фракції “Батьківщина” Сергій Власенко назвав послання президента України Петра Порошенка до Верховної Ради найбільш цинічним із тих, які він чув за час свого депутатства.
Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що Кабмін схвалив розроблений Мінфіном про створення Служби фінансових розслідувань. Петро Порошенко заявив, що підтримує створення Служби фінансових розслідувань і закликає надати їй увесь спектр повноважень для протидії економічній злочинності.
Володимир Гройсман повідомив, що Україна у вересні може вийти на зовнішній борговий ринок. Мінфін планує з 11 вересня провести ряд зустрічей з інвесторами щодо випуску нових єврооблігацій: 11-12 вересня заплановані зустрічі в Лондоні, 13 вересня – в Нью-Йорку і 14 вересня в Бостоні. Передбачуваний обсяг випуску нових єврооблігацій і умови їх звернення в повідомленні не уточнюються. Міністерство фінансів України оголосило про готовність викупити єврооблігації з терміном обігу до 2019 і 2020 рр. за рахунок випуску нових цінних паперів. У Мінфіні також зазначають, що в 2018-2020 рр. більше не мають наміру випускати облігації внутрішньої державної позики для докапіталізації державних банків.
Голова Міненерго РФ Олександр Новак повідомив, що Росія готова зберегти частину транзиту газу через Україну, якщо це виявиться вигідніше, ніж постачати газ новими газопроводами: “Турецьким потоком” і Північним потоком-2″. Однак, за словами міністра, за поточними розрахунками вартість транспортування газу новими газопроводах набагато вигідніша. Петро Порошенко хоче, щоб з 2019 року Європа почала купувати російський газ на східному кордоні. Він нагадав, що контракт на транзит з Москвою закінчується в 2019 році. Тому до того часу потрібно добитися “революційної зміни” в організації транзиту. За словами Порошенка, Україна повинна надавати транзитні послуги не Росії, а Євросоюзу.
Енергоспівтовариство не задоволене рівнем реформ на українському газовому ринку і заявляє про монополію НАК “Нафтогаз”. Основні претензії до України з боку ЕС полягають в провалі прикладного застосування Закону “Про ринок природного газу”. «Так, НАК “Нафтогаз України” прямо або опосередковано (через дочірні підприємства) утримує домінуюче становище у виробництві і транспортуванні природного газу», – йдеться у заяві Енергоспівтовариства. Крім монопольного становища “Нафтогазу”, секретаріат Енергоспівтовариства звертає увагу на роздрібний ринок газу.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звинувачує НАК “Нафтогаз України” в перетягуванні на себе функцій Кабінету Міністрів під час оголошення тендера на інвестиційно-банківські послуги при “анбандлінгу” та залученні партнера до управління ГТС.
Прокуратура подала позов про повернення Києву пакетів акцій “Київенерго”, “Київгазу” і “Київводоканалу”. Прокуратура хоче повернути місту 12,7% акцій “Київенерго”, 61% – “Київгазу” і 67% – “Київводоканалу”, які раніше належали громаді і більше 10 років тому були передані в Статутний капітал “Київенергохолдингу”. Прокурор Роман Говда нагадав, що 12,7% акцій “Київенерго” в подальшому були передані зі статутного капіталу “Київенергохолдингу” третім юрособам. На сьогодні вони знаходяться у власності “ДТЕК Енерго”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Послання Порошенка депутатам: президент України звернувся до Верховної Ради (427 публікацій у ЗМІ)
- Освітня реформа в дії: що чекає на вчителів та учнів України (284 публікації у ЗМІ)
- Вартість розмитнення авто на єврономерах становитиме від 1 тис. євро – Южаніна (137 публікацій у ЗМІ)
- Олександру Лавриновичу вручили підозру у справі про захоплення влади разом з Януковичем (76 публікацій у ЗМІ)
- Додон має намір покарати військових за участь у навчаннях Rapid Trident в Україні (38 публікацій у ЗМІ)
ВВЕДЕННЯ МИРОТВОРЦІВ НА ДОНБАС.
США обережно вітають пропозицію Росії про введення миротворчої місії ООН на Донбасі, але наполягають, що миротворці мають бути розміщені на всій території конфлікту на сході України, заявила прес-секретар Державного департаменту США Гедер Науерт, повідомляє “Голос Америки” У Держдепі заявили, що ініціатива щодо відправлення сил ООН в Україну “варта розгляду”. США вважають, що така миротворча сила була б здатна захистити українців будь-якого етнічного походження та допомогти відновити державний суверенітет України.
Пропозиція президента України Петра Порошенка про введення миротворчого контингенту ООН на окуповану Російською Федерацією територію Донбасу стабілізує ситуацію і припинить кровопролиття, заявляють у “Народному фронті”. “Якщо ми будемо говорити про введення миротворчого контингенту від лінії розмежування до державного кордону між Україною і Російською Федерацією з абсолютним контролем цієї території, зупинкою постачання бойовикам патронів, палива, всієї російської військової техніки – все це стабілізує ситуацію, зупинить кровопролиття і не дасть можливості продовжувати російську агресію”, – сказав журналістам перший заступник голови фракції “Народний фронт” Андрій Тетерук, коментуючи звернення президента у Верховній Раді в четвер.
ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.
Президент України Петро Порошенко заявив, що першочерговими завданнями, які стоять перед українською владою, є максимальне наближення країни до критеріїв членства в Європейському Союзі та НАТО. “Перше, що ми зараз з вами маємо зробити, – виконати угоду про асоціацію. Але цим не можна обмежуватися, і нові кроки слід планувати вже зараз. У липні на саміті Україна-ЄС українська сторона внесла на розгляд керівництва Євросоюзу нові ініціативи щодо стратегічного бачення довгострокової співпраці. Це – асоціація з Шенгенською зоною; приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Реалізація цих ініціатив фактично перетворить східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як ми де-юре приєднаємося до Союзу”, – сказав він, виступаючи із щорічним зверненням у парламенті в Києві в четвер. За його словами, в результаті такої стратегії Україна максимально наблизиться до критеріїв членства в Євросоюзі.
Президент України Петро Порошенко заявляє, що Україна вже сьогодні виконує План дій щодо членства в НАТО в односторонньому порядку, і не виключає, що ініціюватиме відповідний всенародний референдум. “Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку”, – сказав він, виступаючи з щорічним посланням у парламенті в четвер. П. Порошенко зазначив, що разом із партнерами з НАТО Україна розвиває свою армію відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу, “яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року”.
Президент України Петро Порошенко зажадав запровадження спільного контролю на пунктах пропуску з митними та прикордонними органами країн ЄС. “На митниці до 30% митних декларацій вже оформляються через “єдине вікно”. Але цього недостатньо. Потрібно в найкоротші терміни налагодити систему обміну митною інформацією з країнами Європейського Союзу. Вимагаю запровадження якнайшвидше спільного контролю на пунктах пропуску із митними та прикордонними органами країн ЄС”, – сказав глава держави, виступаючи із щорічним посланням у парламенті в четвер.
ЕКОНОМІКА.
Президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду утриматися від перегляду спрощеної системи оподаткування в процесі підготовки проекту держбюджету на 2018 рік. “Необхідно дати людям, які називаються середнім класом, попрацювати кілька років в режимі планування”, – сказав він під час звернення до українського парламенту. При цьому, Порошенко підкреслив, що на плечі середнього класу впало основне навантаження за останні три роки. “Він платить повні енергетичні тарифи, не маючи права не субсидії. Він за ці три роки позбавлений права, і правильно позбавлений, оптимізувати податки. Він відчув скорочення платоспроможного попиту і витримав це. І сьогодні йому потрібна наша з вами підтримка”, – сказав Порошенко.
Верховна Рада України прийняла за основу і в цілому законопроект щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (№7052), зареєстрований 31 серпня 2017 року. За відповідний документ проголосували 236 народних депутатів. “Цей законопроект вносить зміни до Податкового кодексу щодо уточнення оподаткування доходів нерезидентів, які можуть виникнути в результаті активного управління державним боргом, відповідно до міжнародної практики”, – сказав міністр фінансів Олександр Данилюк, виступаючи у Верховній Раді.
Міністерство фінансів України оголосило про готовність викупити єврооблігації з терміном обігу до 2019 і 2020 рр. за рахунок випуску нових цінних паперів. Відповідне повідомлення оприлюднено на сайті Ірландської фондової біржі (ISE) в четвер увечері. У рамках оферти Мінфін готовий викупити всі єврооблігації-2019, що перебувають в обігу. Максимальний обсяг викупу євробондів-2020 обмежений сумою $1,5 млрд за винятком схвалених заявок з викупу єврооблігацій-2019.
Міністерство фінансів України в 2018-2020 рр. більше не має наміру випускати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) для докапіталізації державних банків, повідомила заступник міністра Оксана Маркарова. “У Бюджетній резолюції, яку ми подали в парламент ще в кінці травня, ми визначили, що більше не плануємо випускати ОВДП для докапіталізації (державних банків та інших фінустанов – ІФ). Єдине, на що ми плануємо випускати ОВДП, це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і в незначній кількості “, – сказала вона в ході” круглого столу “в Києві в четвер.
Україна у вересні може вийти на зовнішній борговий ринок, повідомив прем’єр-міністра Володимир Гройсман під час виступу у Верховній Раді в четвер. “Це абсолютно системний і правильний законопроект, по суті, технічний. Я дуже прошу народних депутатів і вас, шанований голово парламенту, проголосувати за основу і в цілому для того, щоб уже у вересні ми змогли провести перепозичання і, головне, щоб ми могли заощадити кошти держбюджету на обслуговуванні держборгу”, – сказав він парламентарям, закликаючи їх підтримати законопроект про оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери (№7052).
Україна з 11 вересня проведе ряд зустрічей з інвесторами щодо випуску нових єврооблігацій, повідомляється на веб-сайті Міністерства фінансів України. Згідно з повідомленням, 11-12 вересня заплановані зустрічі в Лондоні, 13 вересня – в Нью-Йорку і 14 вересня в Бостоні. Після зазначених зустрічей, виходячи з ринкових умов, Україна випустить облігації зовнішньої державної позики. Цінні папери будуть емітовані за правилом 144А і положенням Reg S (для американських і неамериканських інвесторів – ІФ). Організаторами зустрічей виступають BNP Paribas, J.P. Morgan і Goldman Sachs. Передбачуваний обсяг випуску нових єврооблігацій і умови їх звернення в повідомленні не уточнюються.
РЕФОРМИ.
Кабінет Міністрів України дозволив спрямовувати конфісковані кошти і кошти, отримані від реалізації конфіскованого за корупцію майна, Державній прикордонній службі, Державному агентству автомобільних доріг України (“Укравтодор”) і Управлінню державної охорони. Згідно з постановою №674 від 6 вересня, уряд схвалив спрямування коштів Держприкордонслужбі на заходи з інженерно-технічного облаштування державного кордону та на витрати Держприкордонслужби щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави.
Президент України Петро Порошенко заявляє про необхідність обрати керівника Державного бюро розслідувань до 20 листопада. Виступаючи з щорічним зверненням до Верховної Ради в парламенті в четвер, президент нагадав, що запуск Держбюро розслідувань кілька разів переносився. “Ми знову постали перед необхідністю вносити зміни до закону і посувати дедлайн до 20 листопада. До названої дати слід як мінімум обрати керівника Держбюро розслідувань”, – сказав він.
Президент Петро Порошенко закликав народних депутатів схвалити земельну реформу хоча б в розумі і в серці. Виступаючи з посланням до Верховної Ради, президент нагадав, що українці позбавлені права купувати і продавати землю. “І мільйони людей володіють формально, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися, і ввели абсолютно неконституційний мораторій”, – сказав він. При цьому він зазначив, що як державний діяч при схваленні рішень повинен враховувати громадську думку, яку, зараз, на жаль, сформували популісти.
Президент України Петро Порошенко розраховує, що Верховна Рада України прийме в цілому законопроект про пенсійну реформу а наступного пленарного тижня (18-24 вересня). “Я сподіваюся, що наступного тижня Верховна Рада України прийме наш спільний проект пенсійної реформи”, – сказав президент, виступаючи з щорічним зверненням у парламенті в четвер. П.Порошенко висловив сподівання, що прийняття реформи дасть змогу збільшити пенсії для значної частини пенсіонерів уже восени цього року.
Уряд України схвалив розроблений Міністерством фінансів законопроект про створення Служби фінансових розслідувань (СФР), повідомив глава Мінфіну Олександр Данилюк на своїй сторінці у Facebook. “Податкову міліцію має бути остаточно ліквідовано! Час створювати нову професійну Службу фінансових розслідувань! Відповідний законопроект розроблено Мінфіном та схвалено урядом”, – написав міністр. Водночас він не уточнив інших подробиць.
Президент України Петро Порошенко підтримує створення Служби фінансових розслідувань (СФР) і закликає надати їй увесь спектр повноважень для протидії економічній злочинності. “Як правоохоронний орган демократичного суспільства, СФР буде повністю незалежною у своїй діяльності, але перебуватиме під повним парламентським контролем”, – заявив глава держави, виступаючи із щорічним посланням у Верховній Раді в четвер. Він наголосив, що цей принципово новий орган не повинен мати права переслідувати окремих підприємців, представників малого, середнього або навіть великого бізнесу, якщо тільки вони не є організаторами або учасниками схеми системного розкрадання бюджетних коштів чи недоплати податків.
ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.
ПАТ “Укртрансгаз” не допустило низку компаній до участі в тендерах на закупівлю газу для технологічних потреб, свідчать дані в системі ProZorro. Зокрема, до торгів не допущено ТОВ “Торговий дім Сокар Україна” (три лоти по 125 млн куб. м), LLC Trafigura Ukraine (по одному лоту на 215 млн куб. м і 210 млн куб. м), ПрАТ “Укрнафтобуріння” (два лоти по 210 млн куб. м), ТОВ “Еско-Північ” (два лоти по 125 млн куб. м), ТОВ “Нафтогазгруп “Деметра” (два лоти по 125 млн куб. м), ТОВ “Євроенерготрейд” (один лот на 125 млн куб. м), ТОВ “Група “УМВБ” (один лот на 215 млн куб. м) і ТОВ “Газпостач-Черкаси” (два лоти по 125 млн куб. м). “Укртрансгаз” аргументує недопуск цих компаній до торгів невідповідністю низки пунктів умов тендерної документації.
Національна комісія держрегулювання енергетики та комунальних послуг видала ліцензію на право здійснення господарської діяльності з поставки природного газу ПАТ “Укрпошта”. Відповідне рішення було прийнято на засіданні комісії в четвер. Раніше повідомлялося, що Укрпошта має намір зайнятися поставками природного газу на свої об’єкти. ПАТ планує найближчим часом закупити газ в об’ємі, необхідному для проходження опалювального сезону всією мережею, і закачати його в сховище оператора газотранспортної системи компанії “Укртрансгаз”.
Енергоспівтовариство не задоволене рівнем реформ на українському газовому ринку і заявляє про монополію НАК “Нафтогаз”. Це випливає з листа-повідомлення глави секретаріату Енергоспівтовариства (ЕС) Янеза Копача, яким розпочато процедуру вирішення суперечки, яка виникла на грунті порушення Україною своїх зобов’язань за договором про заснування ЕС. “Згідно регламенту вирішення спорів за Договором, перед поданням до Ради міністрів Енергоспівтовариства прохання про винесення рішення, секретаріат може почати попередню процедуру проти сторони договору. Ця процедура починається шляхом надсилання листа-повідомлення про початок процедури вирішення суперечок”, – йдеться в листі. Там же вказується, що мета цієї попередньої процедури – дати можливість договірної сторони подати аргументи на свій захист.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звинувачує НАК “Нафтогаз України” в перетягуванні на себе функцій Кабінету Міністрів під час оголошення тендера на інвестиційно-банківські послуги при “анбандлінгу” та залученні партнера до управління ГТС. “Нафтогаз” самовільно перебрав функції Кабміну. Оголошена процедура… прямо суперечить статті 21 закону “Про ринок природного газу”, якою регламентовано, що лише уряд України розробляє та затверджує умови конкурсу із залучення партнерів ГТС”, – йдеться в повідомленні міністерства у Facebook.
Росія готова зберегти частину транзиту газу через Україну, якщо це виявиться вигідніше, ніж постачати газ новими газопроводами: “Турецьким потоком” і Північним потоком-2″. Про це заявив голова Міненерго РФ Олександр Новак в інтерв’ю “РБК-ТВ”, передає “Інтерфакс-Україна”. “Наша позиція така, що це питання (про збереження транзиту – ред.) може обговорюватися. Воно може обговорюватися, якщо умови будуть набагато вигідніші, ніж транспорт по новій інфраструктурі, яка будується. Напевно, якийсь обсяг транспортування через територію України залишиться”, – зазначив він. Однак, за словами міністра, за поточними розрахунками вартість транспортування газу новими газопроводах набагато вигідніша.
Президент України Петро Порошенко хоче, щоб з 2019 року Європа почала купувати російський газ на східному кордоні. Під час звернення до Верховної Ради він нагадав, що контракт на транзит з Москвою закінчується в 2019 році. Тому до того часу потрібно добитися “революційної зміни” в організації транзиту. За словами Порошенка, Україна повинна надавати транзитні послуги не Росії, а Євросоюзу. При цьому президент нагадав про очікуване рішення Стокгольмського арбітражу у позові “Нафтогаза” проти “Газпрома”, який стосується транзиту.
Прокуратура подала позов про повернення Києву пакетів акцій “Київенерго”, “Київгазу” і “Київводоканалу”. Про це на прес-конференції 7 вересня заявивши прокурор Києва Роман Говда, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. “Прокуратурою Києва в інтересах держави подано до Господарського суду Києва позов про повернення територіальній громаді столиці належних їй пакетів акцій “Київенерго”,” Київгазу” і “Київводоканалу” вартістю понад 1 мільярд гривень”, – сказав Говда. Позов поданий 4 вересня. Прокуратура хоче повернути місту 12,7% акцій “Київенерго”, 61% – “Київгазу” і 67% – “Київводоканалу”, які раніше належали громаді і більше 10 років тому були передані в Статутний капітал “Київенергохолдингу”.
