Децентралізація на Тернопільщині – це 36 об’єднаних громад, чотири міста обласного значення та ще 10-14 громад, які будуть створені у наступні кілька років. У 2014 році власні доходи громад складали 1,1 мільярди гривень. Після об’єднання місцеві бюджети виросли у середньому від 8 до 10 разів. Наприклад Великодедеркальська громада, яка об’єдналася лише у 2016 році, показала приріст бюджету у 10 разів всього за рік. Такі цифри озвучив Степан Барна, голова Тернопільської ОДА, під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту Речники громад. «Це демонструє унікальні можливості, які дає децентралізація. Область завжди вважалася депресивною, нездатною реалізовувати проекти та бути самодостатньою. Сьогодні ми маємо динаміку: прогноз на кінець 2017 року – від 3,2 до 3,7 мільярдів гривень власних доходів місцевих бюджетів», – зазначив очільник Тернопільської ОДА.
Однак громади мають і ряд викликів. Серед них – наболіле питання землі. Громадам украй необхідно розпоряджатися землями поза межами населених пунктів. «Тоді ми зможемо розробляти нормативно-грошову оцінку землі і напряму вести перемовини з орендарями, домовлятися про орендну плату. Зараз фермерські господарства виведені за межі населених пунктів, вони не укладають договори оренди, не сплачують податки. Якби земля була в межах населеного пункту – була би зовсім інша розмова», – переконаний Анатолій Кулик, голова Байковецької об’єднаної громади.
Хоч відповідний закон на сьогодні не ухвалений, об’єднані громади розвиваються і діють. «Чекаючи на закон, ми вирішуємо питання через генеральний план. Така можливість з’явилася тільки після об’єднання. Останній генплан міста був у 60-х роках минулого століття. Роботу над актуальним ми зараз завершуємо. А поки, основна частина території громади – за межами населених пунктів, ми не розпоряджаємося нею, не впливаємо на процеси», – пояснив Володимир Плетюк, голова Шумської об’єднаної громади.
На сьогоднішній день децентралізацією на Тернопільщині охоплена майже половина населених пунктів області. Проблему приєднання сіл та селищ з сусідніх районів вже вирішив відповідний закон, але на шляху реформи є й інші перешкоди. Мова про сільських та селищних голів, яких повністю влаштовує status quo. «Проблема засіла в головах окремих сільських очільників. Вони заявляють, що заробітну плату їм підвищили, тож об’єднання вже не потрібне. А те, що люди не отримують якісної послуги, а територія не розвивається – це їм байдуже. Необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед населення, бо сільських голів вже не переконаєш. Ініціатива має йти знизу, тоді ми зможемо завершити децентралізацію добровільно», – наголосив пан Кулик.
29 жовтня у новостворених громадах пройдуть вибори. Голови громад та очільник ОДА закликають голосувати не за «політичні прапори», а за лідерів, які зможуть вирішувати господарські проблеми громади. «Люди знають, хто є господарем на тій чи іншій території. Тільки одне велике прохання – щоб молодь активно взяла участь у виборах. У нас на вибори ходять, переважно, люди старшого віку, а от молодь не дуже активна, хоча саме вона має робити вибір і змінювати своє життя», – вважає голова Байковецької громади.
