Баранівська громада об’єдналася лише у наприкінці 2016 році і дуже швидко перебрала на себе всі повноваження. «За січень ми створили структуру, 1 липня ми забрали на баланс первинну медицину, з 1 вересня – вже вторинну. Себе позиціонуємо, як край з багатими сільськогосподарськими можливостями та органічним виробництвом. Це визначає шлях, яким ми будемо рухатися», – розповів голова Баранівської об’єднаної громади Анатолій Душко під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі у рамках проекту УКМЦ «Речники громад». Громада приєднала 32 села, бо переконана: зміни та економічне зростання починається саме з села. «Зараз почався новий відлік. Попри сталі переконання, що все починається згори, Україна навпаки буде мінятися з низу, з села, с кожного його мешканця. Сільські території – точка зростання доходів у місцеві бюджети та загалом української економіки», – переконаний голова громади.
До об’єднання у громаді кількість договорів з населенням по вивезенню твердих побутових відходів складала 26%, а сьогодні – 78%. До прикладу у Вінниці, зазначає пан Душко, – це 82%, враховуючи її багатоповерховий фонд. «До об’єднання таке враження, що не жили і не існували. Сьогодні ми у кожний освітньо-культурний заклад даємо тепло. Такого раніше не було. Зараз працює шість котелень. Але газове та електроопалення ми переводимо на альтернативні джерела енергії. З тим, щоб не тільки тепло було, але й економія грошей. За ці кошти можна буде розвивати громаду та покращувати інфраструктуру», -розповідає він.
7 вересня 2017 року громада урочисто відкрила малу гідроелектростанцію. Вона працювала на території місцевості ще з початку минулого століття, але у 50-х її закрили. Зараз також ведуться перемовини з інвесторами з Одеси. Мова йде про будівництво на території громади теплової електростанції, що працюватиме на відходах деревини. Вартість інвестиції – 7 мільйонів доларів.
Оскільки громада позиціонує себе як центр органічного виробництва, проекти вона розвиває відповідні: планують створити молодіжний агрокластер. Він включатиме будівництво сироварні та будівництво критого ринку. «У центрі міста вже є земельна ділянка на 1600 квадратних метрів. Там буде не просто критий ринок, а публічний простір зі всіма зручностями», – пояснює голова громади. Зона лісів, у якій розмістилася громада, дала поштовх ще одного проекту – створенню холодильників для ягід та грибів. У громаді сподіваються, що так їхня органічна продукція дозволить отримати додану вартість, адже зараз всі ці продукти просто вивозяться з громади.
Місцеві мешканці також хочуть займатися переробкою льону. Загалом ідей вистачає, і у керівництва громади є бачення, як їх реалізовувати. «Якщо можливості бюджету дозволять, у 2018 році ми хочемо виділити 500 тисяч гривень, розробити програми та оголосити конкурси на ініціативи людей. Хтось буде вирощувати качок, хтось зробить козині ферми, різні інші сфери виробництва. Маємо дати вудочки людям у селі. Молоде, ініціативне населення треба спонукати, щоб вони відчули смак успіху, тоді це буде поширюватися», – пояснює Анатолій Душко.
Баранівська громада активно застосовує бюджет участі. Завдяки ньому місцеві мешканці можуть визначати, на що необхідно спрямувати кошти. Серед таких проектів – центр реабілітації у новоствореному управлінні надання соціальних послуг.
