ВИСНОВКИ
BuzzFeed повідомляє, що Росія передала США план нормалізації відносин. «Цей документ являє собою не що інше, як “дорожню карту” для повномасштабної нормалізації американо-російських відносин», – сказав віце-президент з досліджень Фонду Карнегі за міжнародний мир Ендрю Вайс. BuzzFeed зазначає, що в цьому документі є невисловлена пропозиція Москви про те, що Трамп не приділятиме багато уваги ймовірному втручанню Росії в американські вибори. «Він (документ) просто ігнорує все, що змушувало відносини погіршуватися, і прикидається, що втручання у вибори і криза в Україні ніколи не відбувалися», – сказала колишній співробітник національної розвідки під час правління Джорджа Буша Анджела Стент.
Bloomberg повідомляє, що російський уряд думає про створення нового державного банку для фінансування витрат на оборону. Відзначається, що на це Росію підштовхнув новий закон США про санкції. Як повідомляє Bloomberg, незважаючи на те, що банки Сбербанк і ВТБ вже обмежені в здатності залучати фінансування, нові санкції включають в себе більш широкі обмеження – заборону на доступ до фінансової системи США. Тому уряд Росії розглядає в якості вирішення проблеми створення нового держбанку.
The Times пише, що Володимир Путін має намір використати Герхарда Шрьодера для зближення із Німеччиною на противагу відсутності порозуміння із США. У статті зазначається, що німецький уряд тихо погоджується зі скепсисом Кремля щодо намірів Білого дому поставляти зброю Україні і його непередбачуваності. Таким чином, Трамп змушує Німеччину у Росію в певному розумінні зблизитися. Путін, схоже, вірить, що Німеччина може стати особливим партнером після того, як Меркель переможе на виборах цього місяця, зазначає автор статті Роджер Бойз. На його думку, Путін запропонує зменшити інтенсивність війни проти України у обмін на скасування санкцій ЄС проти російського енергетичного сектору. Шрьодер і його колишні соратники у СДПН у Берліні вважають, що це розумна угода.
Спецдоповідач ООН Ідріс Джазаірі заявив, що російська економіка втратила $55 млрд внаслідок дії санкцій Заходу. У доповіді також наголошується, що антиросійські санкції коштують країнам, які їх запровадили, $3,2 млрд щомісяця.
Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер повідомив, що спрямував керівництву Європарламенту і голові Ради ЄС листа про наміри, в якому визначено головні пріоритети виконавчої колегії ЄС на майбутній рік. «Посилення торгової програми ЄС, маючи на увазі, що «торгівля – це робочі місця». Юнкер також висловився за створення більш сильної та конкурентоздатної європейської промисловості. Європа, вважає Юнкер, повинна бути в авангарді боротьби проти кліматичних змін. У майбутній період необхідно розвивати цифрову економіку і цифрове суспільство, дбаючи при цьому про захист інтелектуальної власності, культурної ідентичності, боротьбу проти тероризму і кіберзагроз. Міграція також залишиться пріоритетом ЄС на найближчу перспективу. Юнкер заявив, що у сфері оборони від ЄС потрібні додаткові зусилля. «До 2025 року нам потрібно створити оборонний союз, що злагоджено функціонуватиме. Він нам необхідний, і НАТО цього хотіла б…», – зазначив голова ЄК.
Директор Європейської програмної ініціативи Дмитро Шульга вважає, що презентовані президентом плани заходів щодо євроінтеграції мають більш привабливі альтернативи. НА його думку, одним із напрямків діяльності України щодо євроінтеграції може стати повна економічна інтеграція до ЄС шляхом входження України до Європейського економічного простору (European Economic Area). Шульга переконаний, що входження України до Європейського економічного простору мало би викликати в ЄС менше роздратування, аніж формальне членство в Євросоюзі. Українським інтересам найбільше відповідає не митний союз, а саме цей формат. Тому і нам варто прямувати до вищого рівня інтеграції – враховуючи, що просте обнулення мит ми маємо і без того. Хоча слід розуміти, що при цьому агропродукція все одно, швидше за все, залишиться винятком; те саме стосується і ринку праці ЄС, зауважує експерт. Друга можлива модель – це повна реалізація принципу політичної асоціації з ЄС. Дмитро Шульга наголошує, що ця абстрактна формула вже закладена в Угоді про асоціацію, але ніхто не заважає “розшифрувати” її, визначивши, що виконання асоціації означає виконання першого “копенгагенського критерію” членства у ЄС. Цей критерій, як відомо, вимагає, щоби країни-кандидати мали стабільну та дієву демократію та гарантували дотримання ключових прав та свобод на своїй території. А отже, таке визнання дозволить Україні з впевненістю підійти до рішення про подання заявки на початок переговорів про вступ до ЄС у майбутньому.
Європейська комісія має намір провести оцінку виконання Україною безвізового режиму до кінця цього року. Нещодавно віце-прем’єр з європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила про те, що Україна не позбавиться безвізового режиму із ЄС.
Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що в ЄС очікують отримати більше інформації щодо окремих пропозицій України та Росії про розміщення миротворців ООН на Донбасі. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляє, що предметні переговори про введення на територію Донбасу миротворчої місії ООН поки не ведуться. Він додав, що перешкод для цього з російського боку немає. Петро Порошенко та генсек ОБСЄ Томас Гремінгер під час зустрічі в Києві обговорили ініціативу щодо введення миротворчої місії ООН на Донбас. Віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що, в разі прийняття спільного рішення в Раді Безпеки ООН про введення миротворців на Донбас, американська сторона “була би готова підтримати це фінансово”.
Заступник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон під час зустрічі із Петром Порошенком заявив, що Україна має скористатися позитивним поліпшенням у внутрішній економіці для завершення реформ і стабільного зростання, а також наголосив на високій динаміці співпраці між МВФ і Україною. Ліптон також привітав реформи, проведені НБУ. Правління НБУ висловило своє бачення необхідних кроків для продовження якісних зрушень у банківському секторі, зокрема законодавче врегулювання питань корпоративного управління в держбанках і непрацюючих кредитів. Прибуття місії МВФ до Києва в рамках четвертого перегляду програми EFF очікується 19 вересня.
У попередньому проспекті емісії єврооблігацій України повідомляється, що Україні протягом 2018-2022 рр. належить виплатити в рахунок погашення і обслуговування зовнішніх зобов’язань $28,7 млрд. Пікові виплати мають бути в 2020 році, коли на погашення зовнішнього боргу необхідно буде виділити трохи більше $5 млрд і обслуговування – $1,884 млрд. У документі також зазначається, що рішення Апеляційного суду Лондона щодо єврооблігації у власності РФ в подальшому ще може бути оскаржене у Верховному Суді. Україна також нагадує про вимогу МВФ про “сумлінне” врегулювання зазначеного боргу.
Петро Порошенко привітав прибуття в одеський порт першої партії енергетичного вугілля з США, зазначивши, що цей факт є свідченням взаємовигідного співробітництва двох країн і важливим внеском в енергобезпеку України.
Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон повідомив, що Кабінет міністрів підтримує підходи і філософію, закладені в запропоновану НКРЕКП в систему стимулюючого тарифоутворення (RAB-тарифи) для підприємств енергетичного сектора. Втім, за словами віце-прем’єра, він “категорично проти, щоб за такий прогрес платили кінцеві споживачі”.
«Економічна правда» повідомляє, що екс-голова «Укргаз-енерго» Ігор Воронін втрачає контроль над своїми газорозподільними активами у «Кіровоградгазі». Воронін був відсторонений від посади голови наглядової ради «Кіровоградгазу». Зараз головою правління «Кіровоградгазу» є Олександр Гладкий, а наглядову раду очолює Олег Діденко. Обидва призначені за рішенням НАК «Нафтогаз України», який володіє 50%+1 голос кіровоградської компанії. При цьому, найближчим часом «Нафтогаз» розраховує провести аналогічну операцію на «Черкасигаз», який також контролюється оточенням Вороніна.
Антимонопольний комітет пропонує Кабінету міністрів змінити діючу методику розрахунку ціни на газ з прив’язкою до його вартості на хабі NCG в Німеччині, що є частиною реформи газового ринку в Україні. Замість цього відомство пропонує розглянути можливість впровадження методики визначення ціни газу на внутрішньому ринку на рівні середнього значення його вартості у газодобувних підприємств України без додаткових транспортних витрат, тарифу на вхід в ГТС на обсяги газу, видобутого в Україні, а не рівня імпортного паритету.
СБУ провела обшуки у будинку голови Київської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Костянтина Бондарєва у рамках кримінального провадження за ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство). Також Військова прокуратура провела обшуки в депутата Київради від “Батьківщини” Олександра Березнікова в рамках розслідування діяльності так званих “податкових майданчиків”.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Саакашвілі виступив у Чернівцях під посиленою охороною (90 публікацій у ЗМІ)
- Миротворцями на Донбасі Кремль хоче узаконити російську армію, – політолог (90 публікацій у ЗМІ)
- Кабмін затвердив фінплан “Укрзалізниці”. Що буде з пасажирськими та вантажними тарифами (77 публікацій у ЗМІ)
- Яким бачить майбутнє Євросоюзу глава Єврокомісії (50 публікацій у ЗМІ)
- В порту “Південний” розвантажують вугілля із США (28 публікацій у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Європейська комісія проведе оцінку виконання Україною безвізового режиму до кінця цього року, інформує “УНІАН”. Як повідомили в Єврокомісії, там підтверджують отримання від української сторони звіту про безвізовий режим з країнами ЄС. “Ми можемо підтвердити, що ми отримали від української влади звіт про виконання безвізу, який буде доданий до моніторингового звіту про безвізовий режим до кінця цього року. Він буде відкритим та доступним в інтернеті”, – поінформували в Єврокомісії.
В ЄС очікують отримати більше інформації щодо окремих пропозицій України та Росії про розміщення миротворців ООН на Донбасі. Про це заявив у коментарі УНІАН голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, передає Європейська правда. “Ми очікуємо більше інформації щодо цього. Ми вважаємо, що кожен крок, який дозволить виконати Мінські угоди, є кроком у правильному напрямку”, – заявив Мінгареллі. За словами дипломата, в питанні розміщення миротворців необхідно отримати більше інформації від сторін про їхні пропозиції.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявляє, що предметні переговори про введення на територію Донбасу миротворчої місії ООН поки не ведуться. Про це він заявив журналістам у середу, передає “Интерфакс-Россия”. Він додав, що перешкод для цього з російського боку немає. “Щодо модальності місії спостерігачів ООН на Донбасі, предметно переговори на даний момент не ведуться”, – сказав Пєсков. Відповідаючи на питання журналістів, Пєсков зазначив, що у нього немає інформації, коли можуть початися предметні переговори щодо модальності розгортання місії ООН на Донбасі. “У мене немає інформації з цього приводу”, – сказав він.
Президент України Петро Порошенко та новопризначений генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер (Thomas Greminger) на зустрічі в середу в Києві обговорили ініціативу щодо введення миротворчої місії ООН на Донбас. “Сторони скоординували підходи щодо розміщення миротворчої місії ООН на всій території окупованого Донбасу. Петро Порошенко наголосив на важливості налагодження інтенсивного діалогу між ОБСЄ та ООН з цього питання”, – повідомляє прес-служба глави Української держави за підсумками зустрічі.
Попри наміри нинішньої адміністрації США суттєво скоротити внески в ООН, в тому числі на миротворчі операції, офіційний Вашингтон все ж готовий зробити виключення для України щодо введення миротворців на Донбас. Таке переконання висловила у вівторок в Вашингтоні віце-прем’єр України Іванна Климпуш-Цинцадзе за результатами проведених зустрічей в американській столиці, повідомляє “Укрінформ”. “Думаю, що ми отримали чітке запевнення з боку США стосовно того, що Сполучені Штати готові зробити виключення зі свого правила, яке вони недавно запровадили щодо відмови від підтримки будь-яких миротворчих місій з боку ООН та їх оплати”, – сказала вона.
ОБОРОННИЙ СЕКТОР УКРАЇНИ.
Проект державного бюджету на 2018 рік передбачає спрямування на безпеку та оборону держави 163 млрд грн, повідомив президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони в середу.
Проект державного бюджету на 2018 рік передбачає збільшення оборонного бюджету України на наступний рік до 163 млрд 268 млн грн, уточнює секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. “За рішенням РНБО обсяг фінансування оборонно-безпекового бюджету в наступному році буде на рівні 163 млрд 268 млн грн, із них 156 млрд 893 млн грн – із загального фонду і 6 млрд 375 млн грн – зі спеціального”, – сказав він на засіданні РНБО в середу.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов повідомляє про вирішення питання створення і діяльності Ставки Верховного головнокомандувача в Україні, інформує прес-служба РНБО. На засіданні РНБО в середу О.Турчинов зазначив, що вперше в Україні унормовано питання “щодо створення та діяльності Ставки Верховного головнокомандувача як органу стратегічного керівництва Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів в особливий період”
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.
Президент України Петро Порошенко і перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Девід Ліптон на зустрічі в Києві в середу розглянули перспективи виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику в контексті надання Україні чергового траншу. “Сторони обговорили перспективи виконання Меморандуму про економічну та фінансову політики в контексті надання чергового траншу Україні в рамках програми механізму розширеного фінансування”, – повідомляє прес-служба глави держави за підсумками зустрічі.
Правління Національного банку України (НБУ) на чолі з виконувачем обов’язків глави НБУ Яковом Смолієм та перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Девід Ліптон у середу обговорили поточну макроекономічну ситуацію, останні зміни у банківському секторі та просування в програмі реформ, які підтримує МВФ. Про це НБУ повідомив на веб-сайті. Як зазначено в повідомленні, українська сторона зауважила, що, незважаючи на стабільну ситуацію на фінансовому ринку та сприятливі зовнішньоекономічні чинники, загальна макроекономічна ситуація все ще залишається вразливою. Представники МВФ та НБУ погодилися, що центральному банку під час здійснення монетарної політики слід ретельно проаналізувати всі чинники, які можуть негативно вплинути на макроекономічну стабільність та економічне зростання.
Прибуття місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) до Києва в рамках четвертого перегляду програми EFF очікується 19 вересня, повідомляється в попередньому проспекті емісії єврооблігацій України, текст якого має агентство “Інтерфакс-Україна”. У документі також підкреслюється важливість подальшої співпраці з Фондом і виконання визначених програмою EFF вимог. “Якщо Україна не зможе залучити фінансування з зовнішніх джерел через невиконання необхідних структурних реформ, здатність уряду досягти закладені в держбюджеті фінансові цілі буде підірвана”, – зазначено в проспекті.
ЕКОНОМІКА.
Україні протягом 2018-2022 рр. належить виплатити в рахунок погашення і обслуговування зовнішніх зобов’язань $28,7 млрд, повідомляється в попередньому проспекті емісії єврооблігацій України, текст якого має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”. Згідно з документом, пікові виплати мають бути в 2020 році, коли на погашення зовнішнього боргу необхідно буде виділити трохи більше $5 млрд і обслуговування – $1,884 млрд. Витрати на погашення зовнішнього боргу в 2018 році очікуються на рівні $2,049 млрд, на обслуговування – $1,519 млрд, у 2019 році відповідно $4,729 млрд і $1,738 млрд відповідно, у 2021 році – $3,925 і $2,417 млрд, у 2022 році – $3,076 і $2,371 млрд.
Рішення Апеляційного суду Лондона (Court of Appeal) в подальшому ще може бути оскаржене у Верховному Суді (Supreme Court), повідомляється в попередньому проспекті емісії єврооблігацій України, текст якого має в своєму розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”. “Якщо Україна програє апеляцію в Апеляційному суді, або в подальшому у Верховному суді, і не отримає судового рішення про припинення виконання рішення Високого суду Лондона (High Court) від 29 березня 2017 року, воно підлягатиме виконанню”, – повідомляється в документі. Слухання в Апеляційному суді заплановані на січень 2018 року. Україна також нагадує про вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) про “сумлінне” врегулювання зазначеного боргу.
Кабінет Міністрів України затвердив консолідований фінансовий план ПАТ “Укрзалізниця” на 2017 рік з показником чистого прибутку в обсязі 62,9 млн грн. Таке рішення уряд прийняв на засіданні в середу, 13 вересня 2017 року. Раніше ПАТ “Укрзалізниця” оприлюднило доопрацьований проект консолідованого фінансового плану товариства на 2017 рік, згідно з яким чистий прибуток за підсумками року планувалася в розмірі 59,8 млн грн, тоді як до цього такий показник планувався на рівні 1,2 млрд грн.
Тарифи на вантажні залізничні перевезення в Україні будуть підвищені на 22,5% з 1 жовтня 2017 року. Це випливає з тексту фінансового плану ПАТ “Укрзалізниця”, затвердженого на засіданні Кабінету Міністрів України в середу, що є в розпорядженні агентство “Інтерфакс-Україна”. Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна під час обговорення фінплану “Укрзалізниці” на засіданні Кабміну зазначила, що в умовах відсутності незалежного регулятора для такого монополіста, як “Укрзалізниця”, встановлення тарифу є питанням регулятивним.
Ще чотири українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. За даними Держслужби, 12 вересня 2017 року ще 4 підприємства України отримали право експорту на ринок ЄС: по одному з виробництва яйця харчового та молока і молокопродуктів та два – риби і рибної продукції. Тепер до країн ЄС мають право експорту 286 українських підприємств, у тому числі 106 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м’яса птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів.
Українські експортери погано поінформовані про можливості і преференції експорту до Сполучених Штатів Америки, повідомив посол України в США Валерій Чалий. “Наскільки я знаю, українські експортери погано поінформовані про наявність можливостей. Скажу відверто: нам непросто зберегти наявні преференції. Однак ми працюємо, щоб не лише зберегти їх, але і розширити”, – сказав він під час прямого включення з Вашингтона на бізнес-зустрічі “Секрети успішного експорту до супермаркетів США”. Він також нагадав, що нинішня адміністрація США орієнтована на створення робочих місць у Сполучених Штатах, що робить умови співпраці складнішими.
РЕФОРМИ.
Кабінет Міністрів схвалив представлену Міністерством аграрної політики та продовольства концепцію державної програми розвитку фермерства в Україні. Як повідомила прес-служба Кабміну, відповідне рішення було ухвалене під час засідання уряду в середу. Згідно з повідомленням, програма спрямована на розвиток малого й середнього бізнесу в селах, створення нових робочих місць і на загальний розвиток сільських територій. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час презентації концепції повідомив, що реалізація програми дасть змогу протягом трьох років збільшити кількість робочих місць у селі вп’ятеро, а також щорічно оновлювати парк агротехніки на 10%.
ЕНЕРГЕТИЧНА СФЕРА УКРАЇНИ.
Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма проведе слухання за позовом міноритарних акціонерів ПАТ “Укрнафта” до України на $4,7 млрд 19-26 лютого 2018 року, зазначається в проспекті євробондів України. Як повідомлялося, міноритарні акціонери ПАТ “Укрнафта” (кіпрські Littop Enterprises, Bridgemont Ventures, Bordo Management) у червні 2015 року подали позов до Стокгольмського арбітражу проти держави Україна. Зокрема, вони звинувачують Україну в завданні збитків через відбір газу, видобутого “Укрнафтою”, без оплати або з оплатою за заниженою ціною; невиконання “Нафтогазом” і “Укртрансгазом” рішень українських судів; швидкого збільшення ставок плати за користування надрами; зменшення кворуму при проведенні зборів акціонерних товариств.
Судно Ocean Ambitious 13 вересня о 2:15 пришвартувалося до перевантажувального комплексу ДП “Морський торговельний порт “Южний” (Одеська обл.), доставивши на борту 62 тис. тонн енергетичного вугілля з США для ТЕС ТОВ “Центренерго”. Як повідомила прес-служба ДП, стивідори планують розвантажити імпортний вантаж за три доби. “На початку вересня ми завершили планову підготовку обладнання, адже в найближчий тиждень підприємство планує прийняти відразу чотири судна з вугіллям, загальним обсягом понад 295 тонн: одне судно для “Центренерго”, два судна для ДТЕК і одне для ТОВ “Єврореконструкція”, – зазначив в.о. директора “МТП “Южний” Віталій Жуковський.
Президент України Петро Порошенко привітав прибуття в одеський порт першої партії енергетичного вугілля з США, зазначивши, що цей факт є свідченням взаємовигідного співробітництва двох країн і важливим внеском в енергобезпеку України. “Вітаю перше американське вугілля в Україні, поставлене відповідно до моїх домовленостей з президентом Трампом. Важливий внесок в енергетичну безпеку нашої держави. Яскраве свідчення взаємовигідної співпраці між стратегічними партнерами. Безповоротна втрата для Росії ще одного інструменту енергетичного шантажу, незважаючи на підступну крадіжку українського вугілля на українському Донбасі”, – написав П. Порошенко в середу вранці в своїй сторінці в соцмережі “Фейсбук”.
Кабінет міністрів України підтримує підходи і філософію, закладені в запропоновану Нацкомісією з регулювання ринку електроенергетики і комунальних послуг в систему стимулюючого тарифоутворення (RAB-тарифи) для підприємств енергетичного сектора. Про це в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” заявив профільний віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон Відповідаючи на запитання журналіста про напрацювання НКРЭКУ щодо стимулюючого (RAB) регулювання та абонентської плати за розподіл газу, чиновник підкреслив, що “будь-яка реформа повинна бути з людським обличчям”. “Самі підходи, філософія і в RAB, і в двоставковому тарифі на газ підтримуються урядом – це крок уперед”, – зазначив він. Втім, за словами віце-прем’єра, він “категорично проти, щоб за такий прогрес платили кінцеві споживачі”.
Ігор Воронін втрачає контроль над своїми газорозподільними активами. Про це ЕП повідомило джерело на ринку. За його даними, Воронін був відсторонений від посади голови наглядової ради “Кіровоградгазу”, в якому йому (через ТОВ “Інвестиційна компанія “Фінлекс-інвест”) належить 27% акцій. Відповідне кадрове рішення було прийнято на позачергових зборах акціонерів “Кіровоградгазу”, що відбувся влітку цього року. Тоді ж з посади голови правління ВАТ був знятий близький Вороніну Ігор Ященко. Зараз головою правління “Кіровоградгазу” є Олександр Гладкий, а наглядову раду очолює Олег Діденко. Обидва призначені за рішенням НАК “Нафтогаз України”, який володіє 50%+1 голос кіровоградської компанії.
НАК “Нафтогаз України” подав усі необхідні документи у рамках тендера ПАТ “Укртрансгаз” щодо закупівлі 2,495 млрд куб. м газу для технологічних потреб. “Гарантія, видана Ощадбанком для НАК “Нафтогаз України”, була оформлена належним чином і завантажена в систему ProZorro разом із файлом електронного цифрового підпису (ЕЦП). Це відбувалося так само, як і під час попередніх процедур закупівлі, в яких “Нафтогаз” брав участь. Ймовірно, через технічний збій на стороні системи ЕЦП перестав верифікуватися. “Нафтогаз” надав паперову версію гарантії, завірену особистим підписом заступника голови правління Ощадбанку. На запит “Укртрансгазу” банк підтвердив, що гарантія була видана вчасно, ЕЦП був наданий і гарантія діє”, – прокоментували агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі НАК.
Антимонопольний комітет пропонує Кабінету міністрів змінити діючу методику розрахунку ціни на газ з прив’язкою до його вартості на хабі NCG в Німеччині, що є частиною реформи газового ринку в Україні. Про це йдеться в повідомленні прес-служби АМКУ. Замість цього відомство пропонує розглянути можливість впровадження методики визначення ціни газу на внутрішньому ринку на рівні середнього значення його вартості у газодобувних підприємств України без додаткових транспортних витрат, тарифу на вхід в ГТС на обсяги газу, видобутого в Україні, а не рівня імпортного паритету. Комітет звернувся до уряду ще з цілою низкою пропозицій щодо врегулювання проблемної ситуації на ринку природного газу.
Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг своїми рішеннями, а саме тарифною політикою, дає можливість заробляти тепловим електростанціям та завдає збитків ДП “НАЕК “Енергоатом”. Про це у своїй статті для DT.UA пише народний депутат Вікторія Войціцька. Автор вважає, що НКРЕКП сприяє збагаченню власників ТЕС. “Помірне зростання оптової ринкової ціни протягом останніх двох років на тлі одночасного різкого зростання цін ТЕС і стримування тарифів ДП “НАЕК “Енергоатом” призвело до спрямування непропорційно великої частки додаткової грошової маси генеруючим компаніям ТЕС і збагачення їх власника. На шкоду фактично фінансуванню ядерної та радіаційної безпеки експлуатації АЕС і, в остаточному підсумку, енергетичній безпеці держави”, – запевняє Войціцька.
