Медична реформа запрацює з січня 2018 року. На цьому етапі зміни відбуватимуться лише на первинній ланці української медицини. «Ми вже говоримо, як ми будемо імплементувати закон, бо часом в Україні відбувається так, що ми дуже гарні закони приймаємо, але як ми їх не імплементуємо – вони не діють, – підкреслила Уляна Супрун в Українському кризовому медіа-центрі. – У 2018 році, як приписано у законі, ми вже переходимо на систему зміни фінансування на первинній ланці, там де є сімейні лікарі, педіатри та лікарі внутрішньої медицини, загальної практики. Це не станеться за один день. Поступово, протягом цілого року, ми будемо переходити на зміну системи фінансування на первинній ланці».
Починаючи з січня 2018 року, кожен пацієнт має обрати свого сімейного лікаря – необов’язково шукати лікаря за місцем прописки. Наступний крок – підписати з лікарем декларацію. Для цього амбулаторії та центри первинної допомоги мають стати юридичними особами, а поодинокі лікарі – ФОПами. Серед основних безкоштовних послуг – прийом у лікаря, базові аналізи, ЕКГ, лист непрацездатності тощо. «Ви не маєте нічого платити за ці послуги сімейному лікарю. Лікар не може взяти від вас кошти – ви будете його підставляти. У такому випадку від імені Національної служби здоров’я ми можемо розірвати з ним контракт. Все є покрите державою: лікарю прийдуть гроші напряму», – запевнила пані Супрун.
Медичний експерт Реанімаційного пакету реформ Олександр Ябчанка розповів про те, як саме формувалася політика у питаннях реформи системи охорони здоров’я. Перед тим, як розробити законопроект, в.о. міністра охорони здоров’я та її заступники відвідали кожен обласний центр та провели публічні дискусії, де після презентації власного бачення реформи запитували у лікарів та пацієнтів, що б вони хотіли отримати внаслідок медреформи. «Пацієнтам набридло не знати, як віддячити лікареві, не знати, скільки йому дати грошей. І пацієнтам набридло не знати, що тебе чекає, коли ти захворів. Пацієнти хочуть чіткі та зрозумілі гарантії від держави, – зазначив пан Ябчанка. – Лікарям остогиділо бути в ролі або прохача, або рекетира. Лікарі хочуть достойно отримувати заробітну платню просто за те, що добро роблять свою роботу».
На жаль, не всі народні обранці позитивно сприйняли ухвалення медичної реформи у першому читанні. Така реакція викликана низькою поінформованістю та бажанням недобросовісних політиків заробити собі політичні бали. Також багато депутатів розпочали розповсюджувати міф про те, що буде співоплата за медичні послуги. «Це означає, що ці політики або свідомо перекручують факти, або просто не читали закон, який прийшов у залу до другого читання», – зауважив народний депутат Сергій Березенко. Він також наголосив, що має бути жорсткий контроль над імплементацією реформи як зі сторони влади, так і зі сторони громадськості.
Уляна Супрун ще раз нагадала, що наступного року зміни відбуватимуться лише на первинній ланці. «Те, що відбувається у поліклініках та лікарнях, не змінюється від 1 січня 2018 року. Воно залишається таким, яким є зараз. Лише від 1 січня 2020 року ми переходимо на іншу систему фінансування на цьому рівні», – нагадала Уляна Супрун.
