Справа судді Бабенка демонструє, що система зацікавлена зберегти ситуацію, коли суддям можна давати вказівки «згори» – активісти

Ситуація навколо справи судді Володимира Бабенка демонструє, що система готова захищати «своїх» людей, а викривачі порушень «зсередини» системи не можуть розраховувати на належний захист і справедливість. На цьому наголосили громадські активісти і адвокати під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Розслідування справи колишнього голови апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенка загалом триває уже протягом 30 місяців. Історія почалася з викриття суддею Сергієм Бондаренком фактів тиску на нього з боку Володимира Бабенка: він вимагав від нього ухвалити неправосудне рішення. У червні 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів вирішила внести подання про звільнення Володимира Бабенка з посади за фактом цього порушення. У ході розслідування виявили, що він може  причетний і до інших порушень. Проте Володимир Бабенко досі намагається довести свою правоту і поновитися на посаді. Сьогодні о 15:00 Вищий Адміністративний суд розгляне вимогу Бабенка скасувати рішення про його звільнення.

«Станом на сьогодні Департаментом спеціальних розслідувань підготовлено дві підозри: щодо тиску на суддю Бондаренко та щодо вчинення незаконного відчуження службовими особами Апеляційного суду будівлі суду за ст.191», – деталізував  Віталій Титич, співкоординатор Громадської ради доброчесності, член «Адвокатської дорадчої групи».  Однак, не дивлячись на наявні докази у справі судді Бабенка, Генеральна прокуратура відтягує підписання підозр, складених слідчими. «Є факти, які свідчать про те, що у діях пана Бабенка є ознаки складу злочину і є вже готові підозри – слідчі і прокурори готові пред’являти йому ці підозри. Однак слідчі мусять передавати підозри на підпис заступнику генпрокурора або самому генпрокурору. З боку генерального прокурора та його заступників зараз йде протидія: вже протягом 7 місяців ця підозра не підписується. І робляться дії, для того, щоб цю справу вилучити і передати і іншим слідчим, очевидно для того, щоб її далі не розслідувати», – розповів Роман Маселко.

Подання про звільнення Бабенка внесли до Вищої ради правосуддя 27 липня. Відповідно до закону, ВРП мала прийняти рішення протягом місяця, але фінального рішення немає і досі. «Ми  вважаємо, що усі три органи – Генеральна прокуратура, Вища кваліфікаційна комісія, Вища рада правосуддя зараз роблять все для того, щоб такі як Бабенко збереглися в системі. І тут навіть ситуація не в Бабенку – я впевнений, що його змушували подати у відставку, тут ситуація в тому, що влада і органи суддівського врядування хочуть зберегти ситуацію, коли є контрольовані судді, коли суддям можна давати вказівки, і ніхто не понесе за це покарання. Якщо Бабенко понесе за це покарання, вся система дасть тріщину і може розвалитися», – наголосив Роман Маселко.

«Якщо влада не буде протидіяти спробами тиску на викривачів, якщо розслідування не будуть здійснюватися належним чином,  це буде сигнал для регіональних чиновників, які зрозуміють, що можна все, можна переходити до фізичного насилля, до ще більшого тиску. І ми бачимо, що це зараз уже відбувається в інших регіонах. Ми виступаємо за повний перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції, для того, щоб викривачі відчували себе захищеними від будь-яких переслідувань та тиску, який на них може здійснюватись», – наголосив Олександр Калітенко.