На тлі повномасштабної війни в Україні боротьба за ефективність і прозорість оборонних закупівель триває не тільки на рівні держави, а й зусиллями громадських експертів. Під час публічної дискусії в Українському кризовому медіацентрі представники Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, державних закупівельних агенцій та незалежні аналітики говорили про виклики цивільного контролю, рівень відкритості та те, як не нашкодити армії, борючись із корупцією.
Принципи роботи: доброчесність, відкритість і діалог
Виконувач обов’язків керівника антикорупційного сектору Державного оператора тилу Назар Кубов акцентував, що з моменту створення агенції доброчесність стала основною цінністю структури.
«Коли ми створювали ДОТ у 2023 році, для нас надзвичайно важливою була цінність доброчесності. Ми зашили це в основу організації. З самого початку були зацікавлені у прозорості, бо працюємо з публічними коштами. Ми не боїмося критику, ми готові до конструктивного діалогу з антикоррадою, і ці дискусії справді впливають на наші підходи до закупівель».
Він також зазначив, що взаємодія з Громадською антикорупційною радою є щоденною та системною.
Контроль із користю: як громадські ради впливають на закупівлі
Представник Агенції оборонних закупівель Олег Поліщук позитивно оцінив роль Громадської антикорупційної ради при МОУ.
«Громадська антикорупційна рада Міністерства оборони — найбільш дієва з усіх подібних громадських утворень. І нинішній склад — найбільш проактивний. Навіть критичні коментарі з боку ради змушують подивитися на явища більш багатогранно, глибше їх вивчити, що в результаті знижує ризики».
Поліщук підкреслив, що громадський контроль мотивує державні структури до вдосконалення процедур та посилення відповідальності.
Довіра через прозорість: чому публічність не шкодить армії
Надія Бігун, ексзаступниця міністра економіки та голова наглядової ради ДОТ, наголосила, що Україна має унікальну модель закупівель, яка здатна будувати довіру навіть у воєнних умовах.
«Будучи на посаді заступниці міністра, я багато спілкувалася з європейськими колегами. Вони не вірять, що під час війни у нас функціонує Prozorro. Але саме відкритість закупівель — це фундамент, який дає змогу суспільству довіряти державі».
Вона також додала, що головна мета громадського контролю — не покарати, а запобігти ризикам.
Захищати армію, а не воювати з міністерством
Журналістка-розслідувачка і заступниця голови ГАР МОУ Тетяна Ніколаєнко підкреслила: рада не має завдання ані підтримувати бізнес, ані знищувати міністерство. Її головна місія — захищати інтереси українських військових.
«Антикоррада — це не інструмент бізнесу і не інструмент держави. Ми — представники суспільства, і працюємо заради тих, для кого закуповуються ці товари. Якщо ми бачимо ризики — ми їх озвучуємо. І якщо з боку МОУ або агенцій немає відповіді, починається складна розмова. Ми намагаємося знайти рішення. Якщо ні — виносимо це в публічну площину».
Ніколаєнко також нагадала, що на початку діяльності рада взаємодіяла передусім не з МОУ, а з Prozorro та Міністерством економіки — бо саме вони були відкритими до змін.
