Уейн Джордаш QC, керуючий партнер міжнародної правозахисної групи Global Rights Compliance, назвав 10 кроків, яких необхідно вжити Україні для ефективного законодавчого регулювання окупованих територій. Головне – зібрати надійну доказову базу присутності Росії на окупованих територіях, щоб встановити, чи застосовується правовий режим окупації за міжнародним гуманітарним правом. Також важливо запобігати дискримінації населення та забезпечити доступ гуманітарної допомоги до непідконтрольних урядові районів тощо. «Ці 10 кроків важливо врахувати у будь-яких законопроектах стосовно окупованих територій. […] Ці кроки дозволять Україні створити законодавство та підзаконні акти, які регулюють життя на непідконтрольних урядові територіях та взаємовідносини підконтрольних та непідконтрольних територій відповідно до стандартів міжнародного гуманітарного права та прав людини», – пояснив Уейн Джордаш QC під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Найважливіше завдання, зазначив він – зібрати факти щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях та на основі цих фактів оцінити масштаби російської присутності і контролю над ситуацією. Це дозволить з’ясувати, чи застосовується до цього випадку правовий режим окупації за міжнародним гуманітарним правом. «Статус Криму дуже легко визначити, він зрозумілий за міжнародним законодавством – Крим окуповано Російською Федерацією. Що стосується Донбасу – ситуація більш складна. Україна має провести пошук фактів, щоб зібрати факти військової присутності, управління цими територіями з Російської Федерації і відсутність згоди на це місцевих органів влади – згоди України, перш ніж юридично визнати Донбас окупованою територією. Політичні лозунги – це одне, а пошук фактів для визнання території окупованою – інше. Для цього Україна може зібрати різноманітні підтвердження, але, звісно, вони мають бути неупередженими, точними і перевіреними», – додав Уейн Джордаш QC. Для цього важливо посилатися на факти, зафіксовані місіями міжнародних організацій, які моніторять ситуацію на сході України – Моніторингової місії ООН з прав людини та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.
Наступні кроки – вжити дипломатичних, економічних, судових та інших заходів для гарантування прав людини відповідно до положень міжнародного права. Окрім цього, Україні слід оцінити відступи від міжнародного звичаєвого права та міжнародних договорів. Будь-які відхилення мають бути розумними, пропорційними та необхідними. Потрібно запобігти дискримінації, у тому числі дискримінації мешканців окупованих територій, а також забезпечити ефективну систему моніторингу ситуації та документування порушень прав людини на непідконтрольних урядові територіях.
Україна має забезпечити на постійній основі доставку гуманітарної допомоги для цивільного населення. «Стаття 3, спільна для чотирьох Женевських конвенцій, статті 17, 23, 55, 59 Женевської конвенції IV та інші положення передбачають, що гуманітарна допомога має безперешкодно доставлятися до населення територій, на яких відбуваються військові конфлікти. Україна забов’язана дозволити та сприяти безперешкодній доставці гуманітарної допомоги», – підкреслив Уейн Джордаш QC.
Також необхідно забезпечити вільних рух цивільних осіб з непідконтрольної урядові території на підконтрольну і навпаки, та забезпечити соціальні виплати для людей, які залишилися на окупованій території, додав Уейн Джордаш QC. «Україна має також зафіксувати у діючому законодавстві положення щодо реєстрації власності ВПО і надання компенсації за втрачену власність, а також забезпечити можливість внутрішньо переміщеним особам подавати до суду у разі порушення їхніх прав власності», – додав він.
