За результатами 2017р. НБУ прогнозує зростання ВВП на рівні 2,2%, 3,2% в 2018р. та 3,5% в 2019р. Приватне споживання буде, на думку банківського регулятора, лишатись головним двигуном економічного зростання.У 2017 році український парламент прийняв кілька важливих змін в галузі дерегуляції:
- Парламент запустив тектонічні зміни з облаштування ринку електроенергії (прийняття Закону «Про ринок електроенергії»): ринок має стати конкурентним, вільним від монополії постачальників;
- Спрощення та гармонізація національних стандартів бухгалтерської звітностідо стандартів фінансової звітності, що застосовуються в країнах Європи;
- Прийняття закону «Про примусовий викуп і примусовий продаж акцій», – стало продовженням корпоративної реформи (разом із прийняттям закону про корпоративні контракти та зі змінами до закону про товариства з обмеженою відповідальністю), що формує основу для цивілізованих відносин в акціонерних компаніях України.
Також в Україні створено за 2017 р. 13 індустріальних парків (з 28 зареєстрованих в Україні).За перші 8 місяців 2017 року, експорт товарів з України виріс на 21,1% (або до $4,8 млрд приросту – до $27,5 млрд). Експорт до країн ЄС за цей самий період перевищив $2,4 млрд (або 27,9% зростання). Торгівля з США, після підписання у 2015 році угоди про приєднання України до Генеральної системи преференцій США, зросла за 9 місяців 2017 року на 89%. В 2017 році Україна активно готувала підписання нових митних угод з Ізраїлем, Туреччиною, поглиблювала торговельну співпрацю з ОАЄ, Саудівською Аравією та Канадою.Просування України під час підготовки до пісенного конкурсу Євробачення, допомогло досягти львівському та київському аеропорту (Бориспіль) нових рекордів пасажиропотоку: 1 млн та 10 млн пасажирів в рік, відповідно.
В 2017 році було анонсовано про нові інвестиційні проекти чи співпрацю з інвесторами (Glencore, Avellana Gold, Posco Daewoo, Skoda Auto, Delphi Corporation, General Electric, Alstome, Bombardier та CRCC, у сільському господарстві), а деякі проекти вже були реалізовані (виробництво дротової продукції, наприклад, для BMW, виробництво автомобільних чохлів, заводи електрокомпонентів Fujikura, Sumitomo та Kromberg & Schubert, відновленняроботи Харківського тракторного заводу і окремі проекти в галузі відновлюваноїенергетики).
Україна стала 5-им ринком в світі з найвищими темпами зростання продажів електроавтомобілів (Corestone Corp.): з 0 до 5 775 автомобілів за останні 5 років.
Структурні реформи
Медична реформа (закон про «автономізацію медичних закладів»). На думку експертів, нова форма управління медичними закладами відкрила багато можливостей для установ у галузі охорони здоров’я: наприклад, зміна організаційної структури для залучення нових джерел фінансування. Лікарні та медичні установи тепер матимуть змогу приймати незалежні рішення – які послуги або обладнання замовляти. Це допоможе зробити забезпечення медичних закладів ефективнішим та поліпшити якість послуг. Було розроблено та прийнято програму відшкодування вартості ліків для осіб з сердцево-судинними захворюваннями, діабетом II-типу чи астмою.
Було прийнято закон «Про Освіту», – програмний документ, який продовжив реформу освіти і визначив основні положення змін. Так, закон встановлює необхідність фінансувати освіту з державного, місцевого бюджетів та інших джерел на рівні не менше 7% від ВВП. Закон також визначає підвищення мінімальної заробітної плати вчителів до трьох мінімальних заробітних плат до 2023 року.
Реформа пенсійної системи: було прийнято зміни в методиці розрахунку пенсій. Але, що більш важливо – впроваджені зміни обрахування пенсій тепер встановлює новий орієнтир – залежно від тривалості трудового стажу. До змін дотації пенсійному фонду з державного бюджету складали 5-6% ВВП, в той час як 68% пенсіонерів отримували мінімальну заробітну плату. Тепер закон зобов’язує Уряд вжити заходів до запровадження другого рівня пенсійної системи (накопичувальної системи) з 2019 року. Щонайменше 20 категорій «спецпенсій» (з диференційними правилами розрахунку пенсій для державних службовців, прокурорів, суддів, депутатів і т.д.) було скасовано.
Річниця націоналізації ПриватБанку. Після націоналізації український уряд був змушений влити додатковий капітал для стабілізації стану банку на суму понад $4,4 млрд (до цього слід додати ще $1,5 млрд, потреба в яких була виявлена після зміни топ-менеджменту та приходу нової управлінської команди). Входження держави в капітал досягло ключову ціль – забезпечення фінансової стабільності та мінімізації ризиків системного банку. Звіт незалежної аудиторської компанії E&Y також підтвердив кризові явища в діяльності банку на кінець 2016 року.
Екс-власники банку, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов взяли на себе зобов’язання реструктурувати корпоративний кредитний портфель банку до 1 липня 2017 року. Проте, 2 липня Міністерство фінансів повідомило, що екс-власники не здійснили жодної спроби для реструктуризації кредитного портфелю непрацюючих кредитів пов’язаних з екс-власниками особами. Більше того, екс-власники свідомо обрали шлях порушення обіцянок, викладених в їх листах до Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2016, що було підкріплено їх численними позовами до національних судів.
У відповідь на це в Україні та за кордоном було подано цивільні та кримінальні позови щодо дій екс-власників та екс-менеджменту, які призвели установу до кризового стану. Розслідування детективним агентством Kroll має завершити збір доказів про дії екс-керівництва та екс-власників, які будуть передані в органи міжнародної юстиції. Так, 19 грудня Високий суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або перебувають під їх контролем.
Тектонічні зміни у галузі права. Президент України підписав указ пропризначення 113 суддів новоутвореного Верховного суду. Вже 3 жовтня Верховна Рада прийняла законопроект про зміни до трьох процесуальних кодексів, які дозволяють суддям нового Верховного суду працювати за новими правилами. По-перше, суд знову став трьохрівневим, тому шлях до правосуддя став коротшим: перша інстанція, а далі йдуть Апеляційний суд і Верховний суд (раніше існували ще Спеціалізовані Суди). Також реформа закріплює можливість брати участь у судових засіданнях через відеоконференції, однак це не розповсюджується на свідків. Для подання позову також доведеться вносити плату, яка в разі перемоги відповідача піде на оплату адвоката. 29 вересня Президент також видав указ про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який буде діяти як перша інстанція. І вже 22 грудня до Верховної Ради було подано законопроект про створення Вищого антикорупційного суду.
