«Доброчесність – це чинити правильно навіть коли на тебе ніхто не дивиться», – голова НАЗК

Доброчесність – це чинити правильно навіть коли на тебе ніхто не дивиться. Так окреслив поняття доброчесності Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков під час публічного обговорення в прес-центрі Українскього кризового медіа-центру, присвяченого питанню доброчесності в українських школах. Захід відбувся в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Під час дискусії спікери обговорили проблеми і виклики, які стоять на шляху забезпечення доброчесності в сучасних українських школах та інструменти формування прозорого шкільного середовища. 

«Корупція на рівні ООН визнана проблемою, яка становить загрозу для безпеки будь-якого суспільства. Україна може отримати доброчесних держслужбовців тільки якщо ми будемо виховувати доброчесність в дітях, і як раз в школах закладаються основи для неї в короткотерміновій і довготерміновій перспективі. Дуже важливо щоб кожен розумів поняття доброчесності – чинити правильно навіть коли на тебе ніхто не дивиться», – сказав Олександр Новіков. 

Ека Ткешелашвілі, директорка програми міжнародної технічної допомоги «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), зазначила, що запорукою успіху у формуванні доброчесності громадян є багатовимірність роботи в цьому напрямку і зосередження на формування в суспільстві відповідних цінностей. 

«Ми говоримо про доброчесність в системі освіти, бо знаємо що існує недостатня прозорість в цьому питанні. Дуже важливо формувати розуміння доброчесності у молодого покоління. Доброчесність важлива і в приватному житті, і в державному вимірі. Ми зосереджуємо зусилля на роботі з молоддю, дітьми, вчителями, батьками, представниками громадянського суспільства, органами влади, але також працюємо з формуванням прозорого середовища, як простору, який комплексно формує цінності громадян», – пояснила вона. 

«Якщо ми хочемо сформувати здорове суспільство – ми маємо починати це робити на шкільному рівні. За підтримки USAID ми колись починали впроваджувати ЗНО, а сьогодні доброчесність проходить наскрізно в методах роботи і технологіях які використовуються в закладах і стандартах освіти. Проте зарано говорити про те, що ми вже опрацювали всі складові доброчесності. Ще дуже багато роботи», – наголосив Вадим Карандій, директор Українського інституту розвитку освіти. 

Олександр Елькін, голова ради громадської організації «EdCamp Україна», поділився, що згідно з дослідженнями, які проводилися в рамках його роботи, було визначено, що 72 % освітян переконані, що в школі у дітей можна виховати доброчесність і несприйняття корупції. Тому особливої уваги потребує робота з педагогами, які закладають правильні ідеї в процесі виховання молодого покоління і комунікують з батьками. 

«Тема доброчесності дуже пов’язана з темою цінностей і кожен освітянин має приділяти цьому велику увагу. Нам потрібно скласти хороші програми підвищення кваліфікації у закладах, які готують професійних вчителів. Існує великий запит від освітян на те, як говорити про доброчесність і антикорупцію з батьками. Бо все починається в сім’ї. Також дуже важливим є рівень розвитку особистості і саморефлексії. Все що стосується цінностей – це про вибір, з яким один на один залишається людина», – сказав він. 

Олена Парфьонова, співзасновниця громадської організації «Батьки СОС», розповіла, що за останні 7 років представники батьківських організацій фіксують значне покращення в освітніх закладах в плані слідування принципам доброчесності та несприйняття корупції. Але все ще залишається багато роботи. 

«Питання доброчесності – це не лише про побори з боку керівництва шкіл, але і про списування, які толеруються вчителями, про купівлю додаткових зошитів з відповідями на завдання та контрольними, тому що так зручніше, продовжує замовчуватися питання репетиторства. Питання доброчесності і корупції дуже комплексне», – пояснила вона. 

Учасники обговорення погодилися, що головна проблема корупційного шляху є тому, що він дискримінаційний, отже необхідно пропонувати суспільству альтернативні шляхи задоволення своїх потреб, зокрема і в контексті академічної доброчесності. Тоді в майбутньому не буде потреби порушувати правила для досягнення успіху. 

«Важливе завдання школи та освітян – навчити дітей робити правильний вибір, розуміти контекст важких рішень, які людина мусить приймати», – сказала Галина Титиш, голова правління громадської організації «Смарт Освіта». 

«Кожного року ми маємо однакові питання від батьків з приводу ситуацій, пов’язаних з корупцією і недоброчесністю в школах. У цих питань є певна сезонність: на початку року це додаткові зошити та підручники, весною – ремонти, потім – довідки. Ми робили опитування щодо найбільш актуальних питань і на перше місце вийшли питання булінгу і цькування. Перша причина цього – економічна, через несплату поборів в фонди школи і класу. Ми констатуємо, що поки що в більшості шкіл діє не закон, а звичаєве право», – додала Олена Парфьонова. 

Підсумовуючи, Олександр Новіков заявив, що сьогодні для подолання проблем з доброчесністю та корупцією в школах необхідна синергія зусиль всіх стейкхолдерів і політична воля. За його словами, завдання НАЗК – саме задавати темп державному апарату і таку політичну волю для побудови нульової толерантності до корупції і сприяти тому, щоб важливі проекти, які реалізуються в цьому плані стали частино державної політики. 

«Для встановлення доброчесності – про неї треба говорити, створювати медійний фон і показувати, що звичаєві речі є незаконними, бо корупція спирається на звичаї, які є стійкими і інерційними», – додав Сергій Горбачов, перший Освітній омбудсмен України.