«Українська освіта завдяки карантину модернізувалася і не буде такою, як була раніше. Модернізувався кожен вчитель. Однак, дистанційне навчання не може замінити школу. Індивідуалізація освіти – це запорука успіху. Через екран дати таку індивідуалізацію достатньо важко. В класі вчитель спирається не на ті методи викладання, які запланував, а на ті, які випливають з потреби дитини в реальному часі», – розповіла Мирослава Товкало, керівниця освітніх програм Креативної міжнародної дитячої школи, доцент кафедри освітньої політики Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, під час онлайн-включення на платформі Українського кризового медіа-центру.
Вона розповіла, що сьогодні в Україні напрацьовано багато моделей дистанційного навчання і українські школи були нормативно готові до карантину. Були ухвалені Закони Про освіту та Про загальну середню освіту. які дали автономію кожній школі незалежно від того чи це державна або приватна установа. Міністерство дало дозвіл школам і вчителям працювати так, як їм зручно для того щоб максимально забезпечити відповідну якість освіти. «Ми спланували собі власний моніторинг у декілька етапів. Зовнішню і внутрішню складову. Ми плануємо контрольні, метою яких є не карати, а з’ясовувати що знає та вміє дитина. Це буде після карантину і до кінця року у нас буде час для того, щоб підтягнути знання. Другий етап контролю та моніторингу буде після канікул для того, щоб перевірити, які знання залишилися у дитини і наскільки ефективно ми спрацювали під час дистанційного навчання. Потім у нас буде можливість скорегувати програму відповідно до результатів моніторингу. Запит на проведення таких моніторингів для перевірки дистанційного навчання є у вчителів майже всіх шкіл і, скоріше за все, Міністерство дослухається і проведе такий зовнішній моніторинг», – зазначила Мирослава Товкало.
За словами спікерки, найбільшим викликом дистанційне навчання стало для батьків, адже вони повинні супроводжувати навчання, контролювати навчальний процес, слідкувати за безпекою дитини в Інтернеті, допомагати виконувати завдання, особливо найменшим школярам. І це враховуючи те, що батьки також працюють дистанційно. «Були побоювання з приводу організації дистанційного навчання для найменших учнів. Перед тим, як працювати онлайн з початковою школою, ми добре пропрацювали світові документи, зокрема рекомендації ВООЗ. Ми з подивом з’ясували, що для початкової школи нема жодних обмежень щодо тривалості екранного часу. Дитина може перебувати за комп’ютером тривалий час, але дуже важливо збалансувати час сидіння з фізичною активністю», – підкреслила керівниця освітніх програм КМДШ.
«Ідеальний учень для дистанційного навчання – це кінестетик, який сприймає нову інформацію через рух і дотик. Це візуал, особа яка не боїться нових технологій, а у нас учні сьогодні йдуть попереду вчителів в цих питаннях. Також є один нюанс – це вмотивований учень. Якщо мотивації не буде – якими б прекрасними не були ресурси і яким компетентним не був би вчитель, нічого не вийде. Навчання – це двосторонній момент», – додала експертка.
