Від нових вимог до безпечності і якості харчових продуктів виграє і споживач, і бізнес – експерти

Впровадження в Україні європейських стандартів якості харчових продуктів та нових правил для виробників буде викликом на перехідному етапі, але у підсумку від змін виграє і кінцевий споживач, і оператори ринку. Таку тезу висловили учасники круглого столу «Безпечність та якість харчових продуктів: які зміни чекають на споживачів та виробників?» в Українському кризовому медіа-центрі.

Як це працює у ЄС?

За внутрішнім законодавством ЄС, система визначає загальні параметри для безпечності продуктів, а основний відповідальний за дотримання норм – оператор ринку, розповіла Любов Акуленко, виконавчий директор Українського центру європейської політики. Офіційний контроль здійснюється регулярно і ґрунтується на ризик-орієнтованому підході (залежно від типу продукції). Зокрема, продукцію можуть перевірити на будь-якому з етапів виробництва і обігу. «Найважливіше – щоб ви були готові у будь-який момент, що до вас прийде інспектор. Тому у Європі перевірки здійснюються без попередження. У нас попереджали за 10 днів», – зазначила Любов Акуленко. На деяких підприємствах із бездоганною репутацією перевірки проходять 1 раз на рік – але не рідше.

Що змінюється в Україні?

Впроваджуються основні елементи європейської моделі: контроль на усіх етапах «з лану до столу» і регулярні перевірки за ризик-орієнтованою моделлю. «Підприємства будуть віднесені до різних груп ризику. Чотири основні критерії – яку продукцію вони виробляють, які процеси на виробництві, потенційний негативний вплив, який вони здійснюють, та процедури», – пояснила Любов Акуленко. Частота перевірок для кожної групи буде прописана у вторинному законодавстві. Для підприємств із групи найбільшого ризику може бути максимум 5 перевірок на рік: 4 власне перевірки і аудит. Контролюючі органи будуть приходити без попередження. Підприємства можуть орієнтовно знати місяць перевірки, але не конкретну дату.

Поновлення перевірок не варто сприймати як «каральні заходи» проти бізнесу, зазначив Микола Білоус, заступник директора департаменту – начальник Управління державного контролю Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. «Ми були надто зарегульовані, потім розрегульовані, тепер будемо переходити до стандартів, якими користується увесь цивілізований світ… Не буде одразу ж «карального органу» – буде попередження, розуміння і консультації з боку інспекторів. І з питань системи самоконтролю, і системи HACCP служба буде надавати консультативні перевірки, і за 3 дні буде повідомляти, щоб підприємство зібрало фахівців і необхідну інформацію», – розповів Микола Білоус.

У разі виявлення порушень підприємство отримує спочатку попередження і з інспектором домовляються про реалістичні терміни, щоб усунути проблеми. Змінюється система накладання штрафів. «Державний інспектор складає протокол, головний державний інспектор розглядає справу і приймає рішення або схвалити, або відхилити. Суб’єкт господарювання може оскаржити рішення або у компетентному органі вищої юридичної сили, або у судовому порядку», – пояснив Микола Білоус. До фінального рішення публікувати будуть лише результат перевірки, без звіту.

Усі заходи контролю мають бути зафіксовані на відео. Відеофіксацію процедури можуть здійснювати і контролюючі органи, і підприємець. «Стосовно корумпованості і дотримання правил – тут важлива і роль журналістів. Потрібно слідкувати і висвітлювати це питання», – додала Любов Акуленко.

За словами експертів, твердження, що домашнє молоко і м’ясо заборонять для продажу, є маніпулятивним. Їх можна буде продавати, але домогосподарства мають дотримуватися певних вимог для гарантії якості і безпечності цих продуктів. Зокрема, забій худоби і птиці для продажу має здійснюватися тільки на спеціалізованій бійні з наглядом ветеринара. Для офіційної діяльності дрібним операторам ринку необхідно реєструватися.

Що ми отримаємо у підсумку?

На думку експертів, нові правила гри допоможуть українським виробникам вийти на ринки ЄС та інших країн, а українські споживачі отримають продукцію кращої якості. «Ці вимоги важливі насамперед не для виконання Угоди про асоціацію – вони важливі для того, щоб ми мали не лише стандарт якості на етикетці продуктів, але і якісні продукти, які безпечні і смачні», – зазначила Ольга Стефанішина, директор Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. За словами Миколи Білоуса, нові правила допоможуть припинити в Україні практику виробляти окремо продукцію для експорту і для внутрішнього ринку.

«Ми вже маємо відкритий доступ на європейський ринок в частині окремих категорій продукції, але ми можемо набагато більше. І єдине, що нам заважало до цього часу – неадекватна система контролю. ЄС хоче бачити у нас рівного гравця у торгівельних відносинах і хоче бути впевнений, що продукція, яка виробляється в Україні, з часом буде відповідати вимогам якості, які є в ЄС», – зазначила Галина Котик, експерт із законодавства ЄС, експерт проекту «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». «Якщо ви маєте доступ на ринки ЄС, країни Азії і Африки більш спрощено дивляться на доступ цієї продукції на їхні ринки, тому що саме європейським стандартам вони довіряють найбільше», – додав Микола Білоус.

«Певний транзитний період коли держава має забезпечити контрольні функції, коли бізнес має адаптуватися і понести певні витрати – цей період ніколи не був простим ні в якій державі. Більше ніж законодавство і контроль важливе формування загального суспільного консенсусу – розуміння, що не тільки держава має щось робити, а й громадяни мають дотримуватися цих правил», – підсумувала Ольга Стефанішина.